Якщо відсутнє під’єднання до газової магістралі, то для опалення невеликого заміського будинку, дачі чи котеджу власникам доводиться обирати інший спосіб опалення. Один з них – влаштування твердопаливного каміна
Звичайний камін у порівнянні з твердопаливним котлом має багато недоліків, насамперед, щодо енергоефективності. Малий ККД та відсутність автоматизованої роботи, необхідність у постійному нагляді за цим приладом, фактична можливість опалювати лише ту кімнату приміщення, де встановлено камін, та важкість подачі тепла до інших приміщень обмежили використання камінів як опалювачів. Проте в дуже багатьох заміських будинках камін присутній з декоративною метою та для відчуття затишку, що виникає при спогляданні на «живе» полум’я.
Добра новина для любителів камінів – на українському ринку тепер можна придбати цей вид опалювальних пристроїв, що позбавлені характерних недоліків, або, принаймні, дозволяють використовувати каміни як пристрої, влаштовані додатково до інших опалювачів.
Низька ефективність звичайного каміна (< 15%) зумовлена головним чином відкритою камерою згоряння. Більша частина тепла, яке генерує камін, надходить у приміщення завдяки інфрачервоному випромінюванню від відкритого полум’я, а левова частка тепла в звичайному каміні відходить є продуктами згоряння у димохід. Коли дрова прогоряють, то масив каміну нагрівається порівняно незначно, і приміщення швидко охолоджується.
Ця проблема тепер вирішується шляхом заміни звичайної цегляної топки каміну на сучасну камінну касету (спеціальну топку, виготовлену переважно з чавуну), що вкладена всередину спеціального кожуха з каналами для гарячого повітря. Холодне повітря забирається із шару біля підлоги в нижній частині пристрою, потрапляє поміж камерою згоряння і кожухом, та нагрівається у ребристому теплообміннику, який розжарюється до температури до 250–350°С, а потім через верхню решітку гаряче повітря подається до приміщення.
Така касета встановлюється в нішу для каміна. ККД камін з касетою може досягати 85%, а кількість завантажень дров відтак скорочується до двох на день. Інколи для зменшення вартості каміна виробники пропонують як конвекційний кожух використовувати саму камінну нішу. Тоді ніша має бути виготовлена з вогнетривкої цегли, мати достатню герметичність та бути ізольованою від горючих елементів конструкції будівлі тривким до пожежі матеріалом.
Для безпеки використання відкритого полум’я від каміна та для запобігання потраплянню продуктів неповного згоряння дров (насамперед, чадного газу – окису вуглецю) всередину кімнати, спереду касета прикривається дверцятами із термостійкого скла. Подекуди прозорі дверцята оснащуються багатошаровим склом із проміжним шаром з енергоефективним покриттям, подібним до того, що використовується у сучасних вікнах. Таке покриття пропускає тепло всередину приміщення та не перешкоджає втратам тепла із приміщення назовні після завершення горіння.
Альтернативою каміну з касетою може бути суцільнометалевий камін. Перевага таких камінів – відносно мала маса, що дозволяє встановлювати їх на другому поверсі або у мансардах. Такі пристрої зазвичай встановлюють без обкладенням каменем чи цеглою. Інколи такі пристрої мають «навісний» дизайн, тобто розташовуються на спеціальній підвісці, не торкаючись підлоги. Проте металеві каміни мають дещо меншу потужність, що, як правило, не перевищує 10 кВт.
Для підвищення ефективності теплопередачі від камінів їх нерідко поєднують із вентиляторами для примусового обдуття. У разі влаштування металевих камінів, такі вентилятори розташовуються назовні та окремо. У камінів з касетою вентилятори можуть бути вбудовані в їх нижню частину, де розташовані отвори, через які повітря надходить до теплообмінника касети. Але слід звернути увагу, що використання вентиляторів може супроводжуватися шумом, що заважає. Окрім того, примусове обдуття не працюватиме в разі відсутності електрики. Як вбудовані зазвичай застосовують вентилятори продуктивністю 300–600 м3 /год із термостійким змащенням підшипників та металевими лопатями.
Касетні каміни завдяки наявності каналів з гарячим повітрям можуть використовуватись для опалення декількох приміщень, навіть тих, що безпосередньо не межують із каміном. Для цього потрібно використати спеціальні подвійні металеві повітропроводи з теплоізоляцією, прикриті ззовні негорючим матеріалом (зазвичай – це також метал). Аби забезпечити циркуляцію гарячого повітря природним чином, треба враховувати планування будинку. Часто в цьому разі камін розміщують на першому поверсі близько до середини групи тих приміщень, які опалюються. Повітропроводи з гарячим повітрям мають розходитися від каміна вверх та в сторони, але їхня довжина не повинна перевищувати 3 м. Це викликано застереженням, аби в разі уповільненого потоку розпеченого повітря металеві конструкції та самі повітропроводи не перегрівалися, що зменшує ризик пожежі. Вартість металевих повітропроводів (особливо з неіржавіючої сталі) для системи подачі гарячого повітря до інших приміщень може досягати 20% додатково до вартості каміна з касетою.
Застосування вентиляторів для примусового обдуття знімає обмеження щодо довжини повітропроводів – довжина відведень може бути в цьому разі до 10 м, вони можуть мати вигини та повороти.
Для опалення котеджу площею 100 м2 від каміну потребуватиметься потужність не менше ніж 10 кВт. Каміни рідко бувають з потужністю більше 20 кВт, отже можна вважати, що гранична площа, опалювана від каміна, не перевищуватиме 160–180 м2. Особливу увагу слід приділити влаштуванню димоходів, та вжити всіх заходів щодо протипожежної безпеки.
Більш вдосконалені сучасні системи камінів можуть також облаштовуватись водонагрівачами із вбудованим теплообмінником, або такими, що нагрівають воду від тепла поверхні кожуха. Існують також високоавтоматизовані моделі камінів з контролем та модуляцією повітря, що подається у камеру згоряння, з автоматичним байпасом та автоматикою безпеки, що контролює рівень кисню у приміщенні та гранично припустиму концентрацію чадного газу. Вони оснащуються виробником усією необхідною арматурою, насосами, розширювальними бачками та приладами контролю. Звичайно, такі каміни дороговартісні.
Є різновиди камінів, що пристосовані не тільки для спалення дров чи вугілля, але й твердопаливних пелет. Такі конструкції зазвичай облаштовані пристроями автоматичної подачі палива, автоматикою контролю процесу згоряння та бункером-дозатором, що може заправлятись пелетами з розрахунку на тиждень.
Якщо камін – як рішення для опалення – все ж не влаштовує з огляду на економічність та загальну вартість, а мати в будинку затишне вогнище із справжнім полум’ям все ж таки хочеться, то існує альтернативне рішення – так звана піч-камін. По суті, це повноцінна твердопаливна піч із камерою згоряння, прикрита дверцятами для закладання дров, із кварцового скла або з вогнетривкої склокераміки. Деякі з таких моделей печей-камінів, мають верхню поверхню, яка використовується як плита для приготування їжі, чи кип’ятіння води для чаю, чи підігрівання кавника.
До речі, сучасний камін з енергоефективною конструкцією, яка передбачає наведені вище способи збереження тепла – популярне рішення щодо додаткового (пікового) джерела тепла у таких північних країнах як Швеція та Фінляндія, де до того ж дуже слідкують за економним використанням енергії. Наприклад, там нерідко можна побачити як основне джерело тепловий насос, а додатково – камін на дровах чи пелетах. Таке рішення, окрім затишку та вишуканості інтер’єру приватного будинку, має ще одну перевагу – камін дуже швидко прогріває приміщення після вистигання.
Отже, якщо ви маєте змогу витратитись на доволі вартісний опалювальний прилад, то замість звичайної печі чи груби можете обладнати собі сучасний енергоефективний камін, що не тільки зігріє, але й прикрасить інтер’єр у вашій заміській резиденції та додасть оселі приємного затишку.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 3 805
