Мерч AW-Therm інтернет магазин

Особливості поверхневого опалення для підлоги, стін та стелі

І. Комаренко

Системи опалення типу «тепла підлога», які вже здобули заслужену популярність через комфортність та економічність, відносяться до систем поверхневого або панельного опалення. Тепер набувають популярності також системи стельового та стінового променистого опалення, які також є системами поверхневого (панельного) опалення. Водяне панельне опалення має декілька особливостей та переваг. Такі системи можуть окрім нагрівання виконувати функції охолодження приміщення

Панельне (поверхневе) опалення – це система обігріву, в якій переважна кількість тепла передається шляхом випромінювання. Тому їх ще називають системами променистого опалення. Тепловий потік від теплоносія проходить через труби, які передають теплову енергію тепломістким шарам на поверхні підлоги, стіни чи стелі, що потім випромінюють її у навколишнє приміщення.

Водяне панельне опалення – це система всередині будівель з вбудованими в стіни, стелі й підлоги нагрівальними елементами (стінове, стельове та підлогове опалення приміщення). Також водяне панельне опалення може застосовуватись в якості підігріву відкритої поверхні, що контактує із зовнішнім повітрям (спортивні майданчики та поля стадіонів, комунікаційні траси, сходинки в переходах, під'їзні шляхи й тераси) тощо.

При опаленні всередині будівель використовуються різні конструкції нагрівальних панелей (панельних опалювальних приладів) з урахуванням особливостей будівлі й його архітектури, а також в залежності від призначення об'єктів. Наприклад, існують дерев'яні підлоги з повітряним прошарком, еластичні підлоги з підігрівом в спортивних залах, підлогове опалення з нагрівальною плитою (заливка бетоном, т. зв. «мокрий» метод), «тепла підлога» по «сухому» методу (особливо придатний при ремонті та реконструкції об'єктів), стінове опалення «мокрим» й «сухим» методом, стельові панелі, панельне опалення приміщень неправильної форми (наприклад, похилі стіни в приміщеннях під скатним дахом й на мансардах).

Переваги поверхневого опалення:

  • оптимальний розподіл температури в приміщенні;
  • економія енергії;
  • можливість взаємодії з альтернативними або більш економічними джерелами тепла, наприклад, з тепловими насосами, сонячними колекторами й конденсаційними котлами;
  • максимальне використання поверхні приміщень;
  • відсутність протягів та активних конвекційних потоків, які розносять пил в приміщенні, що сприятливо для алергіків та ін.;
  • водяні системи панельного опалення можуть використовуватися й для охолодження приміщень влітку.

Комфортний розподіл температури

При панельному способі опалення поверхня підлоги / стелі / стін має підвищену температуру у порівнянні із температурою всередині приміщення, завдяки чому т. з. «відчутна температура» (результуюча температура повітря, температура стін та підлоги в приміщенні), що формує відчуття теплового комфорту, має оптимальні значення.

Загальна температура повітря в приміщенні 20°C при панельному («розподіленому») опаленні забезпечує такий же тепловий комфорт, як й температура від 21°C до 22°C при використанні традиційних опалювальних приладів (радіаторів та конвекторів), які розміщуються «концентровано». Вздовж теплих оточуючих поверхонь приміщення не формуються протяги та від них не виникає відчуття «віяння холоду», в таких умовах зменшення внутрішньої температури повітря в приміщенні на 1°C практично не відчутні людським організмом.

Підлоговому й стіновому опаленню властивий найбільш сприятливий для людини розподіл температури в приміщенні, близький до ідеального (див. рис. 1). При панельному опаленні спостерігається істотне зменшення конвекційного переміщення повітря у порівнянні з радіаторним чи фанкойловим опаленням, яке викликає перенесення пилу й т. п.

Зображення Порівняння вертикального розподілу температури Рис. 1. Порівняння вертикального розподілу температури для різних типів опалення

Основні елементи водяного панельного опалення

Панельне опалення складається з трубопроводів подачі та відведення теплоносія, системи розподілювачів, допоміжних конструктивних й монтажних технологічних елементів, приладів реєстрації температури та автоматичного регулювання (див. рис. 2).

Зображення Елементи панельного опалення Рис. 2. Елементи панельного опалення:
1) нагрівальні труби; 2) ізоляція по краю; 3) теплова ізоляція та гідроізоляція; 4) розподілювач теплоносія підлогового опалення; 5) монтажна шафка; 6) регулятор температури

Контур укладання підлогової труби може розділятись на дві зони: зона постійної експлуатації та гранична зона.

Гранична зона – це зона приблизно метрової ширини вздовж зовнішніх стін (чи світлопрозорих огороджень). Щоб компенсувати можливу температурну нерівномірність на плитах перекриття на тих ділянках, які розташовані ближче до зовнішніх стін (гранична зона), труби там укладають більш щільно, ніж в приміщеннях, обмежених лише внутрішніми стінами та перегородками. Для збільшення температури на поверхні підлоги граничної зони в ній зазвичай зменшують крок укладання трубопроводів. Гранична зона може також мати виділений контур з ущільненою укладкою.

Якщо крок трубопроводів в основній зоні (зона постійної експлуатації) становить 150-250 мм, то в граничній зоні труби зазвичай укладають з кроком 100-150 мм. При цьому в інженерному розрахунку необхідно керуватися не на орієнтовний діапазон ущільнення кроку, а на максимальну температуру, що приймається 29°C в зоні постійного перебування людей, 33°C – у зонах тимчасового перебування людей та у вологих приміщеннях, 35°C – у граничних зонах. Наявність граничної зони є обов'язковою умовою укладання «теплої підлоги» в приміщеннях, які межують із зовнішніми стінами, але де не передбачено радіаторів.

Незалежно від виду кріплення труб їх можна укласти трьома різними способами:

Змійовик (меандр) – найпростіший спосіб укладання, коли труби укладаються по одній зі сторін зони опалення послідовно з поворотами на 180°. Такий спосіб монтажу має самий неоднорідний профіль температур на поверхні підлоги, тому що теплоносій охолоджується по ходу його руху в трубі, отже, виникають локальні зони перегріву й недостатнього нагріву. Змійовик можна застосовувати тільки в обмежених випадках: укладання в «теплих підлогах» санітарних вузлів малої площі (до 4 м²); укладка в похилих пандусах; обігрів щаблів на сходах; для укладки граничних зон з виділеним опалювальним контуром.

Подвійний змійовик (подвійний меандр) – укладка т. зв. «біфілярного» типу, де поряд з трубопроводом подачі з найвищою температурою завжди розташовується зворотний трубопровід з найнижчою. При такому способі укладання профіль температур на підлозі, хоча й не ідеальний, але вже близький до оптимального. Це найзручніший спосіб монтажу для правильного та простого укладання без температурно-деформаційних швів.

Равлик (спіраль) – спосіб укладання, що забезпечує однакову температуру підлоги в кожній його точці; є можливість укладання контуру трубопроводів практично з будь-яким кроком.

Особливості конструкції

В системах водяного поверхневого опалення/охолодження розрізняють два типи виконання: «мокрим» або «сухим» методом. За «мокрим» методом трубна система заливається на підлозі шаром бетону (див. рис. 3 для «теплої підлоги» за «мокрим методом») чи покривається розчином штукатурки на стіні, за «сухим» методом труби монтуються з повітряним прошарком чи з м’яким наповнювачем поміж, власне, системою труб та зовнішнім декоративним покриттям.

Зображення система «теплої підлоги» водяної Рис. 3. Нагрівальна система «теплої підлоги» від KAN‑therm за «мокрим» методом:
1) стіна; 2) шар штукатурки; 3) плінтус; 4) роздільчий шов; 5) підлогове декоративне або функціональне покриття (наприклад спортивне, 5a та 5b); 5a) покриття зі скловолокна; 5b) еластичний шар 10 мм; 6) стяжка; 7) шпилька для труб; 8) нагрівальна труба KAN-therm; 9) стрічка по краю із захисним фартухом з ПE; 10) системна плита KANtherm Tacker з металізованою або ламінованою плівкою; 11) гідроізоляція (за потреби – тільки біля ґрунту або над перекриттям, що може зволожуватися знизу); 12) міжповерхове (бетонне) перекриття

Для «теплої підлоги» в системі KAN-therm залежно від необхідної теплової потужності призначені наступні види полімерних труб з діаметрами Ø12-Ø26 мм: поліетиленові труби PE-Xa, PE-Xc й PE-RT з антидифузійним захистом або багатошарові труби PE-RT / Al / PE-RT з алюмінієвим прошарком.

В залежності від конструкції та системи кріплень розрізняють системи Rail, Tacker, Profil та TBS.

Головним елементом системи Rail є спеціальні шини для закріплення труб. Шини можуть кріпитися безпосередньо до підлоги чи приклеюватися до нею плівкою-скотчем для пінополістирольних плит. В системі Tacker кріплення труб відбувається за допомогою шпильок та спеціального спорядження Tacker до пінополістирольної плити. В системі Profil труби розкладаються між виступами в профільованих плитах ізоляції. В системі TBS труби вкладаються в паз металевого профілю. Ця система використовується для «сухої» укладки підлоги. Матеріал теплової ізоляції може бути наступним: пінополістирольні плити Tacker з металізованою або ламінованою плівкою товщиною 20, 30, 35 і 50 мм, профільовані пінополістирольні плити Profil 1, 2 та 4 товщиною 11 й 30 мм або пінополістирольні плити TBS товщиною 25 мм. У разі укладання пінополістиролу на бітумний шар використовується прокладка з PE-плівки.

Опалення такого типу широко поширене та успішно застосовується як в індивідуальному, так і багатоповерховому житловому будівництві, а також у громадських будівлях, спортивних спорудах й торгових центрах.

Стінове опалення / охолодження(рис. 4) відрізняється від «теплої підлоги» установкою труб для подачі теплоносія у внутрішніх шарах вертикальних (внутрішніх й зовнішніх) будівельних огороджувальних конструкцій. Стінове опалення, що монтується на зовнішніх стінах покращує умови для функціонування теплоізоляції, частково нагріваючи «пакет» шарів зовнішньої стіни та висушуючи його зсередини, що обмежує виток тепла з приміщення (передача тепла від більш теплішого середовища до холодного навколишнього середовища через огорожу з більш вищою температурою є фізично неможливою). Звичайно, для правильної роботи стінової системи насамперед треба подбати про достатню зовнішню теплоізоляцію огороджувальних конструкцій згідно з будівельними нормами.

Зображення теплі стіни Рис. 4. Стінове опалення:
1) укладання «мокрим» методом – труби покриті штукатуркою; 2) укладання «сухим» методом – труби заглиблені в гіпсоволокнистих плитах у верхній частині теплоізоляційного шару чи змонтовані з повітряним прошарком та покриті «сухим» захисним / декоративним шаром

Стінові системи поверхневого опалення / охолодження

Системи панельного стінового опалення від KAN-therm мають спеціально розроблені елементи, щоб була можливість створити різного типу системи опалення та охолодження, що монтуються на вертикальних огороджуючих конструкціях.

Водяне стінове опалення KAN-therm, яке має всі переваги панельного опалення, додатково характеризується наступними корисними властивостями:

  • може функціонувати в якості єдиного, самостійного опалення приміщень, або служити як додаткове опалення, якщо поверхні підлогового опалення в приміщенні недостатньо. Може також допомагати радіаторному опаленню, підвищуючи тепловий комфорт в приміщеннях (використовується при модернізації опалювального об'єкта);
  • тепловіддача здійснюється, перш за все, шляхом теплового випромінювання (близько 90%), створюючи комфортні умови;
  • забезпечує рівномірний, близький до ідеального для людського організму, розподіл температури в приміщенні по вертикалі й, як наслідок, високий тепловий комфорт;
  • вертикальні системи, зважаючи на однакові для опалення та охолодження коефіцієнти теплопередачі, є ідеальними для дуальних систем (опалення / охолодження),
  • налаштована температура нагрівальної поверхні на стіні може бути вищою, аніж для підлогового опалення (до 40°C), що призводить до більшої тепловіддачі, орієнтовна тепловіддача 120-160 Вт/м² (за умови неперевищення гранично допустимої температури поверхні стіни);
  • через меншу товщину нагрівальної / охолоджувальної плити, а також малого (або майже нульового) теплового опору зовнішніх шарів (облицювання) стін, зменшується теплова інерція, тобто підвищується швидкодія регулювання температури в приміщенні.

Стінові панелі можуть виготовлятися «мокрим» або «сухим» методом (див. рис. 5). Стінове опалення / охолодження монтується на зовнішніх стінах з коефіцієнтом теплопередачі U ≤ 0,35 Вт/м² × K. Якщо коефіцієнт теплопередачі перевищує значення 0,4 Вт/м² × K, зовнішню стіну потрібно додатково утеплити.

Зображення монтаж теплих стін Рис. 5. Приклад стінових конструкцій для опалення/охолодження за «мокрим» та «сухим» методами:
1) стіна; 2) шар теплоізоляції (або повітряний прошарок); 2 a) повітряний прошарок; 3) шар штукатурки; 4) шар настінного покриття або гіпсова накривка

Рекомендується монтувати стінові системи не тільки на глухих зовнішніх стінах, але й поблизу віконних отворів, наприклад, під підвіконнями. Можливий також монтаж на внутрішніх стінах. Рекомендується використовувати труби системи KAN-therm з діаметрами:

  • 8 × 1 мм – PB з антидифузійний захистом;
  • 12×2, 14×2, 16×2 мм – PE-Xc або PE-RT з антидифузійним захистом;
  • 14×2, 16×2 мм – металопластикові PE-RT/ Al / PE-RT.

Мінімальна відстань нагрівальних труб від сусідніх перегородок та від будівельних отворів має бути меншою за 10 см, а між самими трубами – не меншою за 5 см. Рекомендований крок між трубами – (Ø12-16 мм): 5; 10; 15; 20 см; (Ø8 мм): 6; 8; 10; 12; 14; 16; 18; 20 мм.

У разі застосування кроку 5 та 10 см труби можна укладати у вигляді подвійного меандру.

Не слід загороджувати нагрівальні стінові поверхні меблями, картинами, шторами тощо.

Перед початком робіт по влаштуванню стінового опалення в цьому місці всі електромонтажні роботи повинні бути завершені. Для визначення (за потреби) положення нагрівальних труб в наявних системах стінового опалення можна скористатися тепловізором або спеціальними термочутливими плівками. Термоплівку можна використовувати багаторазово.

«Мокрий» метод

Виконання стінового опалення «мокрим» методом (див. рис. 6 та рис. 7) дозволяє збільшити теплову масу нагрівальної ділянки, тобто збільшити теплову інерційність, щоб уникнути різких коливань температур, а системі це дозволяє працювати в найбільш економічному сталому режимі.

Зображення контсрукція теплої стіни Рис. 6. Приклад конструкції «теплої» стіни за «мокрим» методом:
1) стінові покриття (шпалери, керамічна плитка); 2) штукатурка; 3) монтажна сітка 7×7 мм; 4) нагрівальна труба KAN-therm; 5) шина для фіксації труб; 6) розпірний дюбель; 7) конструкція
стіни; 8) теплоізоляція зовнішньої стіни; 9) зовнішня штукатурка; 10) компенсаційний шов

«Теплі» стіни зазвичай не вимагають застосування розділових (компенсаційних) швів, оскільки виробник не висуває таких вимог до рекомендованої штукатурки, яку він використовує. При правильному виконанні системи «мокрим» методом, штукатурка міцно з'єднується з опірною основою (конструкцією стіни) й ризику її відшарування немає. У більшості випадків перед чистовим виштукатурюванням достатньо застосувати додаткове армування швів й кутів за допомогою штукатурних сіток.

Зображення Елементи «теплих» стін «мокрий» метод Рис. 7. Елементи «теплих» стін від KAN-therm за «мокрим» методом

Трубопровід подачі, що йде до нагрівального контуру по підлозі, треба прокладати в ізоляції або в захисній трубі. При переході з підлоги на стіну трубу прокладають в пластмасовій дузі (коліні труби 90°С) або використовують спеціальні системні пластмасові коліна. Подача теплоносія до нагрівального контуру здійснюється через розподілювачі KAN-therm для панельного опалення. Нагрівальний контур можна організувати по системі Тіхельманна (Tichelmann) за умови однакової довжини окремих гілок, що підключаються.

Особливості «сухого» методу для стін й стелі

Монтування стінових панелей за «сухим» методом найкраще підходить для робіт по ремонту (модернізації) наявних будівель. «Сухе» стінове опалення системи KAN-therm Wall прекрасно підходить для дерев'яного та каркасного житлового будівництва, а також застосовується в традиційних цегляних будинках, особливо на мансардах (горищних приміщеннях). Стельові системи виконують виключно «сухим» методом, для яких, як правило, використовують готові нагрівальні панелі.

Стінове опалення системи KAN-therm Wall за «сухим» методом, дозволяє змонтувати систему за дуже короткий час. Основним елементом є збірні гіпсоволокнисті плити в вигляді нагрівальних панелей з втиснутими в них полібутиленовими трубами 8х1,0 мм, які вкладаються безпосередньо на конструкцію стіни. Панелі можуть встановлюватися шляхом прямого монтажу (приклеювання) на рівній поверхні або за допомогою спеціального опорного дерев'яного або металевого каркаса.

Завдяки системним двостороннім з’єднувачам типу «Click», мінімізовано ризик виникнення протікання в системі, а також гарантується можливість довільної й зручної конфігурації нагрівальних панелей.

Система може встановлюватися як на традиційних будівельних конструкціях (цегляна кладка, залізобетонні конструкції), так й на металевих або дерев'яних каркасних стінових перегородках. Широкий діапазон розмірів панелей дозволяє встановити систему не тільки на великих, але і на малих поверхнях, наприклад, в віконних та дверних простінках. Позначене на лицьовій поверхні панелі трасування труб захищає їх від пошкодження під час монтажу. Після установки нагрівальних панелей та проведення гідравлічних випробувань можна остаточно оздобити поверхні стінових панелей за допомогою бажаних декоративних покриттів (фарби, шпалери, керамічної плитки тощо).

Водяне стінове опалення, яке виконується «сухим» методом, на базі системних плит KANtherm TBS (див. рис. 8), належать до конструкції панельного опалення та класифікується відповідно до норми PN-EN 1264, як конструкції типу B. Нагрівальні труби укладаються в спеціально профільовані пінополістирольні плити з металевим профілем TBS, а потім прикриваються системними панелями «сухої» стяжки (чи з гіпсокартону), товщина яких залежить від запроєктованого експлуатаційного навантаження поверхні. Тепло від нагрівальних труб рівномірно передається панелям «сухої» стяжки через металеві випромінюючі профілі, які вставлені в канавки плит. Внутрішній устрій конструкції «сухих» панелей системи KANtherm Wall можна побачити на рис. 9.

Зображення Плита KAN-therm TBS 16 зі сталевим випромінюючим профілем Рис. 8. Плита KAN-therm TBS 16 зі сталевим випромінюючим профілем

Іншим варіантом обладнання «теплих стін» за «сухим» методом в системі KAN-therm Wall є гіпсоволокнисті панелі, призначені для виконання стінових, стельових систем опалення / охолодження. До складу панелей входять гіпс та целюлозні волокна, отримані в процесі вторинної переробки паперу. Обидва види природної сировини змішують з додаванням води, без додаткових сполучних речовин, пресують під високим тиском, а потім просочують водовідштовхувальним засобом й розрізають на відповідні формати.

Зображення Конструкція стінового опалення / охолодження KAN-therm TBS Wall. Рис. 9. Конструкція стінового опалення / охолодження KAN-therm TBS Wall.
Переріз – зліва: 1) стінове покриття (шпалери, керамічна плитка); 2) «суха» штукатурка (гіпсокартонна панель); 3) плівка PE; 4) нагрівальна труба KAN-therm; 5) металевий профіль; 6) системна плита TBS 16; 7) дерев'яна планка 25×50 мм; 8) конструкція стіни; 9) теплоізоляція; 10) зовнішня штукатурка; 11) розділовий (термо-компенсаційний) шов.
Вигляд зверху – справа: 1) шар стінового покриття (керамічна плитка, структурна фарба, шпалери тощо); 2) «суха» штукатурка (гіпсокартонна панель); 3) плівка PE; 4) металевий профіль; 5) нагрівальна труба KAN-therm; 6) дерев'яні планки; 7) плита KAN-therm TBS

У виробництві гіпсоволокнистих панелей не використовуються клеї, тому панелі абсолютно без запаху й не містять шкідливих речовин. Завдяки своїм складовим, гіпсоволокниста панель є універсальною негорючою панеллю з високою механічною міцністю, яка також підходить для установки в приміщеннях з підвищеною вологістю.

Стінові панелі системи KAN-therm Wall для «сухого» методу поверхневого опалення / охолодження – це гіпсоволокнисті панелі з фрезерованими канавками із розміщеними в них полібутиленовими PB трубами діаметром 8×1 мм, які входять до складу загальної універсальної системи KAN-therm.

Готові панелі системи KAN-therm Wall представлені в декількох різних розмірах, з різним кроком труб й з варійованим заповненням панелі трубою (див. рис. 10). За такої конфігурації дуже легко змонтувати нагрівальні / охолоджуючі плити навіть на стінах з геометрично складною поверхнею. Неактивні поверхні стін можуть бути покриті додатковими гіпсоволокнистими панелями, наявними в асортименті панелей системи KAN-therm Wall. Також існує можливість монтажу цих плит на стелі. Тепловий потік – λ=0,32 Вт / м·K; теплоємність панелей С=1,1 кДж / кг·K.

Зображення сухі панелі для теплих стін Рис. 10. Асортимент гіпсоволокнистих панелей з трубами системи KAN-therm Wall:
1) 2000×625×15 мм (75%), потужність номінальна Qn=92,5 Вт; 2) 2000×625×15 мм (100%), Qn=123,4 Вт; 3) 2000×310×15 мм (100%), Qn=59,3 Вт; 4) 2000×310×15 мм (75%), Qn=44,5 Вт; 5) 1000×625×15 мм (100%), Qn=61,7; 625×1250×15 мм (100%), Qn=77,1

Кожна нагрівальна / охолоджуюча панель має надлишкову кількість труби, т. зв. сервісну ділянку, що послуговує для підключення до основної системи опалення / охолодження. Сервісні ділянки закріплені біля основи кожної панелі. Для виконання гідравлічного підключення до основної системи опалення, сервісні ділянки необхідно вийняти з пазу, та під’єднати їх відповідним чином в напрямку головних трубопроводів подачі. Додатково в асортименті є опції накривної панелі K-400160 без пазів (2000×625×15 мм) та панелі K-400170 з пазами, але без труби (2000×625×15 мм).

Керування тепловими потоками й регулююча автоматика

Системи панельного опалення потребують автоматичного регулювання – всі приміщення є неоднаковими за площею й конфігурацією, або їх перекриття мають контакт із зовнішніми стінами, або не мають. Крім того, перекриття (підлогове опалення) та / або стіни чи перегородки (стінові панелі) мають різну тепломісткість й теплову інерційність. Тому важливо мати пристрої, що дозволяють в межах приміщення підтримувати бажану температуру налаштування. Автоматика дозволяє з високою точністю контролювати температуру в приміщеннях, не допускаючи загального та локального перегріву. Без цього не можна домогтися потрібного ступеня комфорту й уникнути неекономічного використання тепла, тобто перевитрат за енергоресурси, що дорожчають. Економія енергії може становити до 20% у порівнянні із системами без автоматики.

У програмному забезпеченні кімнатних термостатів реалізовано безліч функцій. Вони закомутовані із сервоприводами на розподілювачах контурів «теплої підлоги» чи стіни, які обмежують потік теплоносія через ті контури, які вже досягли заданих бажаних температурних параметрів (див рис. 11).

Зображення автоматика кан для керування системою опалення Рис. 11. Монтажна шафка для автоматики та сервоприводи на розподілювачах контурів «теплої підлоги» та / або стінових панелей

Автоматика системи KAN-therm – це багатофункційна система, яка дозволяє не тільки обігріти приміщення в режимі опалення, але й забезпечити контроль охолодження приміщень в теплий період року. При цьому контролюється та регулюється температура в різних зонах опалення та охолодження, здійснюється управління джерелом тепла та роботою насоса. Крім того, реалізуються функції захисту насоса й вентилів (запуск після великих періодів простою), захисту від замерзання й надмірної критичної температури завдяки обмежувачу температури та зовнішньому таймеру, який керує.

Великий вибір термостатів з різною функціональністю дозволяє підібрати оптимальні параметри управління кожним об'єктом як в ручному режимі (з автоматичним зниженням нічної температури) та мінімальним набором вбудованого захисту (наприклад, від замерзання), так і в автоматичному.

Відео. Шафка монтажна: огляд

Автоматика термостатів має можливість регулювати систему опалення / охолодження для роботи за програмами комфорту, в яких користувач сам встановлює відповідну температуру повітря за часом доби. Так само передбачається можливість підключення датчика температури поверхні для підтримки комфортної температури після досягнення заданої температури повітря в приміщенні.

Термостати також мають функції обмеження налаштувань температури, захисту системи від замерзання, захисту вентилів, блокування включення режиму опалення або охолодження. Крім того, є можливість узгодженої роботи й регулювання систем поверхневого опалення (підлоги, стін чи стелі) та радіаторів в одному приміщенні.

Потужність сервоприводів, що застосовуються в системі KAN-therm мінімізована до 1 Вт.

В сучасних умовах актуальним стає не тільки надійність та ефективність роботи пристроїв автоматики, а й безпроблемне, легке обслуговування, можливість облаштувати різноманітну конфігурацію, в тому числі дистанційне керування за допомогою ноутбука або смартфона, мати можливість розширення системи в майбутньому.

Система KAN-therm пропонує для панельного опалення / охолодження сучасні рішення для управління обладнанням й для автоматичного регулювання температури на базі бездротових пристроїв, комутація між якими здійснюється радіозв'язком. Це значно спрощує монтаж автоматики, усуває проблеми та зменшує витрати, пов'язані з розведенням великої кількості проводів в будівлі. Такий тип автоматики особливо необхідний в разі модернізації систем опалення в наявних будівлях.

Що важливо пам'ятати

Нескладні рекомендації, що наведені нижче, по реалізації систем опалення зводяться до кількох зауважень, про які потрібно пам'ятати при виборі систем панельного опалення.

«Тепла підлога» й «теплі стіни» – це система майже на 100% складається з труби. Таким чином, на загальну вартість системи максимально впливає саме вартість труб. Вибір труби повинен бути виправданий технічно та економічно, в тому числі й з точки зору довговічності. Оскільки трубопроводи системи повністю сховані під шаром стяжки дорогого чистового підлогового покриття або стінової обробки, то й труби повинні бути абсолютно надійні та довговічні. При цьому труби повинні бути тонкостінними, але мають витримувати параметри роботи системи (тиск й температуру) весь термін їх експлуатації. Труба повинна добре гнутися та легко монтуватися без перегинів. Необхідно пам'ятати, що перед заливкою стяжки підлоги чи встановлення покривних панелей на стінах (чи стелі) система повинна пройти гідравлічні випробування та не мати витоків. Перед укладанням бетону на підлозі або перед виштукатурюванням стін, труби повинні бути протестовані під тиском від 3 до 6 бар.

Важливо повністю дотримуватися рекомендованої технології заливки бетонних стяжок, зокрема, застосовувати пластифікуючі домішки для цементного розчину та використовувати лише рекомендовані штукатурки, що дозволяють без пустот укласти стяжку чи виштукатурити поверхню, яка буде здатною витримувати деформацію на згин й бути стійкою до змінних навантажень та вібрацій.

Досвід реалізації систем панельного опалення підлог, стін та стель свідчить, що найкращим, а в підсумку, найекономнішим варіантом, виявляється той, коли з самого початку – від розрахунку, вибору комплектуючих, виконання робіт аж до остаточного виготовлення, налаштування та випробувань системи – замовник звернеться до професіоналів.

Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok.  Долучайтесь!

Переглянуто: 6 131


Залишити коментар

Telegram