Системи опалення приватних будинків також мають пройти певну підготовку для роботи в опалювальний період. Звичайно, тут не може бути певних термінів, як скажімо загальновідоме 15-те жовтня, тобто система опалення приватного будинку має бути готова до сезонного включення залежно від локальних погодних умов. Що треба й можна зробити насамперед?
Перелік робіт щодо підготовки до опалювального сезону власне залежить від тої системи опалення – твердопаливної, газової, електричної, з тепловим насосом, сонячної, комбінованої тощо – яка встановлена в будинку. Нагадаємо про деякі важливі аспекти щодо їхньої підготовки до зимнього сезону.
Підготовку до зими треба провадити насамперед із ревізії самої будівлі – треба усунути всі можливі місця появи протікання чи намокання від зовнішніх опадів, проревізувати всі місця можливої втрати тепла та провести утеплення будівлі, якщо цього не було зроблено заздалегідь. Зони найбільшого ризику – місця примикання вентиляційних каналів, димоходів та інших конструкцій до покрівельного матеріалу даху, водостоки та водовідливи, віконні та дверні системи.
Ревізія критичних місць для витоку тепла та усунення щілин, утеплення огороджувальних конструкцій зменшить навантаження на систему опалення та підвищить надійність її роботи.
Послідовність підготовки системи опалення незалежно від конкретного типу та устрою на загал має три головні етапи:
- Візуальний огляд.
- Промивка та видалення повітря із системи.
- Запуск системи опалення та перевірка всіх її вузлів.
Обов’язково промивати систему водяного опалення рекомендується в наступних випадках:
- Якщо теплоносій – звичайна, непідготовлена вода.
- Якщо плануєте заповнити систему антифризом.
- Якщо системі більше 5 років.
Видалення повітря із системи опалення
Етап видалення повітря є дуже важливим та потребує деяких навичок. Він забезпечує сталу роботу системи після запуску. Порядок видалення повітря із системи:
- на насосі треба включити мінімальні оберти, щоб система в разі «сухого пуску» не «підхопила» (тобто не всмоктала) додаткового повітря при запуску;
- помалу відкрити випускні клапани на колекторах або приладах і дочекатися повного видалення повітря із системи – зазвичай про це сигналізує випуск теплоносія без бульбашок та характерного шуму;
- закрити механічні пристрої видалення повітря із системи;
- перевірити тиск і за потреби додати теплоносія у (у замкнену систему); проконтролювати рекомендовану кількість теплоносія за його рівнем у відкритій системі (розширювальний бачок);
- провести ревізію запірної та регулюючої арматури систем опалення та гарячого водопостачання та інших елементів автоматики у системі.
Газове опалення
Найважливішою вимогою підготовки газового устаткування до зими – це необхідність проводити ТО газового котла. Тут немає дрібниць. Практика доводить, що профілактика завжди обходиться дешевше за екстрений ремонт.
Неякісна підготовка до зими або ігнорування деяких етапів чи її повна відсутність, як правило, призводить до виходу з ладу обладнання в невідповідний момент. Наприклад, непроревізований розширювальний бачок може в подальшому викликати стрибки тиску в системі опалення.
Тиск, своєю чергою, знаходить вихід через клапан аварійного скидання. Далі відбувається низка підживлення системи теплоносієм, і, якщо немає системи водоочищення, це викликає активне відкладення накипу в теплообміннику котла. Підсумок – виникає потреба проведення термінового ремонту, можливо із заміною елементів котла, причому, як це зазвичай і трапляється – у найневідповідніший час.
Крім того, для газового опалення важливо звернути увагу на: наявність/відсутність бруду та відкладень у контурі; стан димаря; наявність/відсутність витоків тощо.
Підготовку до зими системи з газовим опаленням варто доручити фахівцям. При неякісній підготовці до зимового сезону існує безліч ризиків, зокрема, утворення зворотної тяги та потрапляння чадного газу до приміщення, пожежі, затоплення приміщення тощо. Потрібно виконати ревізію запірної та регулюючої арматури систем опалення та гарячого водопостачання, відновити зруйновану або замінити теплову ізоляцію трубопроводу в котельні, у підвалах, на сходових клітках та горищах. Така ревізія може спровокувати появу протікання, тому треба мати технічні засоби та навички аварійного усунення таких несправностей.
Також при самостійній купівлі комплектуючих неналежної якості є ризик можливого виходу з ладу опалювальної системи в розпал сезону, що спричинить додаткові витрати на усунення небажаних наслідків.
Твердопаливне опалення
Найбільш відповідальна частина підготовки до зими системи з твердопаливним котлом – ревізія димоходів, їх прочистка та ревізія всієї системи димовидалення. Недостатня тяга може стати причиною появи та витоку чадного газу – високотоксичної речовини без запаху, кольору та смаку. Тому систему димоходів треба проревізувати також і на наявність тріщин, навіть незначних.
Інші аспекти підготовки системи твердопаливного водяного опалення мало відрізняються від рекомендацій, скажімо, до систем з газовими котлами. Системи з повітряним опаленням потребують особливої уваги стосовно ревізії та підготовки систем вентиляції.
Вентиляція
Вентиляція повинна забезпечувати комфортні умови проживання у приміщенні, безпеку при користуванні газовими чи твердопаливними приладами. Але нераціонально розрахована надмірна вентиляція лише збільшить тепловтрати та створить небажані протяги та містки холоду.
Важливим заходом для підготовки до зими є встановлення пристроїв для рекуперації тепла. Якщо є змога – зробіть це прямо зараз.
Швидко модернізувати систему вентиляції можна за допомогою встановлення в найбільш критичних місцях (на кухні чи у приміщенні кімнати, де розташований котел) так званих децентралізованих провітрювачів, що являють собою пристрої, які наскрізно монтуються в отворі зовнішньої стіни, умовний діаметр – 160-220 мм. Такі вентиляційні пристрої випускаються у різному виконанні, вони можуть мати систему рекуперації тепла, працювати періодично на приплив та витяжку та мати свою власну автоматику, що слідкує за режимом повітрообміну та рівнем СО2.
Головні дії стосовно ревізії системи вентиляції – це перевірка щільності всіх стиків та місць приєднання елементів системи один до одного, особливо це стосується перевірки стиків, що загерметизовані липкою фольгованою чи нефольгованою «вентиляційною» стрічкою – через можливу появу конденсату чи підвищену вологість в деяких місцях можливе відлипання такої герметизації і появу небажаних отворів. Інші роботи – перевірка роботи вентиляторів (припливних та витяжних) та розподільчих пристроїв (заслінок чи клапанів тощо). Підвищений шум роботи вентиляторів може свідчити про проблеми в їхніх підшипниках чи про забруднення лопатей.
Об’єктивний контроль негерметичності виконати в домашніх умовах важко, а от спеціалізовані організації мають прилади – анемометри та інше – якими можуть виявити місця небажаних протічок, усунути несправності та атестувати систему, що вона працює як годиться.
Сонячні установки
Геліоколектори як правило заповнюються не водою, а спеціальним етиленгликолевими розчинами, які взимку мають властивості антифризу. Тобто на зиму можна не вимикати сонячні нагрівальні системи, треба впевнитися у можливості їх безпечного функціонування в умовах морозу та їх відключення (відсікання) від системи опалення в разі недосягнення потрібної температури нагрівання. Перевірка фото-панелей та їх гідравлічної системи складається у перевірці системи на відсутність протікань та наявності відповідної робочої рідини в системі (за кількістю та якістю).
Особливості підготовки до зимового режиму роботи PV-систем в основному пов'язані з урахуванням температурних режимів експлуатації, що істотно змінюються, можливості зледеніння і випадання снігу.
Найважливішою особливістю використання фотомодулів взимку є збільшення електричної напруги через зниження температури довкілля. Іноді напруга фотомодулів може збільшитись на 20%. Внаслідок цього важливо, щоб ці особливості були враховані ще на стадії проєкту, щоб не перевищити максимально допустиму напругу експлуатації електроустаткування. Це може вивести його з ладу.
Друга важлива особливість зимової експлуатації – зміни кута нахилу випромінювання від Сонця над горизонтом. Внаслідок того, що взимку сонячні промені в зеніті потрапляють на панелі під значно меншим кутом, що відрізняється від оптимального, можуть з'явитися тіні від об'єктів, що стоять поруч (будинків, дерев), частина панелей можуть затінювати одна одну. Останнє характерне для рядів фотомодулів, встановлених з нахилом, якщо вони розташовані дуже щільно. Важливо прослідкувати, щоб ряд фотомодулів, який розміщений попереду, не затіняв модулі ззаду нього, оскільки це сильно впливає на генерацію фотоелектрики та створює нерівномірний температурний режим самих панелях.
Існує ймовірність того, що при різких змінах погоди сонячне тепло розтопить сніг, але при появі хмарності вода замерзне. Це впливає на вироблення електроенергії (лід відображає частину сонячної радіації) і на можливість утримання шару снігу.
Наявність льоду може викликати умови налипання великого шару снігу, а це викликає зменшення генерації (і, відповідно, зниження температури поверхні самих
модулів), що стане перешкодою для самоочищення модулів від снігу. Крім того, великий шар снігу може спричинити прогинання та механічні пошкодження панелі.
Налиплий сніг може суттєво зменшити й так знижену генерацію в зимовий період. Навіть налипання снігу лише на нижній частині нахиленої панелі різко знижує ефективність фотомодулів.
Будь-яку фотоелектричну установку слід оглядати хоча б раз на рік. Періодичність оглядів може бути частішою. Це залежить від особливостей об'єкта.
Перед настанням осінньо-зимового періоду необхідно в плановому режимі здійснювати візуальний огляд усіх електричних PV-установок:
- Отже, треба впевнитись у відсутності будь-яких механічних пошкоджень на відкритих ділянках кабелю, а також на ділянках провисання проводів у місцях можливого накопичення снігу чи льоду.
- Провести візуальний огляд точок підключення заземлення.
- Перевірити кріплення фотоелектричних модулів на відсутність люфтів та ослаблення затягування кріплення.
- На мережевому інверторі та щиті автоматичного захисту необхідно перевірити герметичність вводів кабелів, а також герметичність самої конструкції, цілісність ущільнювачів та герметичних вводів.
- До та після зимового періоду експлуатації необхідно також перевіряти опір ізоляції PV-об'єктів. У багатьох моделях інверторів дані значення відображаються на екрані. За відсутності такої функції в інверторі виміри необхідно проводити за допомогою мегомметра.
Відтак, основні пункти огляду PV-установки зводяться до перевірки болтових з'єднань, перевірки параметрів функціонування системи, огляду PV-установки за допомогою тепловізора та виявлення ділянок перегріву, перевірки ізоляції кабелів тощо. Власне зимою треба очищувати фотопанелі, оскільки сніг дуже погано пропускає сонячне проміння.
Теплові насоси
Це ефективне, надійне, проте дороговартісне обладнання. Рекомендуємо у будь-якому разі виконувати рекомендації виробника та своєчасно проводити технічне обслуговування у спеціалізованих установах, що атестовані для проведення сервісних та гарантійних робіт з обладнанням саме від цього виробника.
Огляд автоматики
Окрім автоматики в компонентах системах опалення (власне котли, система розподілу тепла тощо) є елементи автоматики, що керує тепловим комфортом. Її елементи (кімнатні термостати, програматори тощо) також потребують ревізії перед опалювальним сезоном.
- Перевірте всі електронні компоненти на наявність живлення (у бездротових елементах – замініть батарейки).
- Перевірте, чи працює система саме в режимі опалення (якщо є можливість автоматичного або примусового переводу в режим охолодження).
- Перевірте коректність показань термостатів та датчиків шляхом зміни заданої температури вище фактичної, а також належну реакцію контролера на запит.
- Якщо живлення автоматики було вимкнено протягом тривалого часу, перевірте сервоприводи на відсутність залипання (проконтролюйте, що ввімкнена функція «тренування клапанів та насосів», якщо система облаштована нею).
- Якщо автоматика має підключатися до мережі Wi-Fi, перевірте наявність Інтернету, перезавантажте спочатку модуль Wi-Fi, а якщо це не допомогло, то додатково перезавантажте роутер.
Запуск системи опалення
Після проведення попередніх робіт, які мали на меті перевірку окремих складових системи опалення, електричних сигнальних та силових з’єднань, відсутність протікань та загального стану системи, видалення повітря – систему можна вмикати в режимі перевірки роботи.
Запуск системи треба здійснювати під безпосереднім та безперервним наглядом кваліфікованого та вповноваженого на це персоналу, щоб вчасно зреагувати на появу нештатних ситуацій та уникнути роботи в аварійному режимі. Не нехтуйте цим!
На загал запуск системи опалення на зимовий режим виглядає в цілому так, як пояснюється нижче:
- вмикаємо джерело тепла і чекаємо допоки теплоносій досягне робочих параметрів;
- повторно обережно та помалу відкриваємо механічні випускні клапани на колекторах або приладах, випускаємо залишки повітря із системи та закриваємо їх;
- перевіряємо тиск і за потреби додаємо теплоносій (це відбувається на відімкненій від живлення системі!);
- після перевірки тиску знову переходимо до першого етапу запуску системи;
- якщо все гаразд із теплоносієм, тиском та відсутністю повітря в системі, то перемикаємо насоси на робочі оберти.
Перевірка всіх вузлів ввімкненої системи проводиться, коли система вийшла на робочий режим або принаймні мала б вийти на нього за певний час своєї роботи. Ця процедура здійснюється за рекомендаціями виробника основного обладнання (наприклад, котла) та за технічної специфікації інсталятора системи. В контрольних точках перевіряються температура, тиск та витрата теплоносія (якщо є вимірювач витрати теплоносія).
Для цього:
- перевірте коректність параметрів роботи всіх елементів топкової кімнати;
- перевірте всі елементи топкової та системи опалення на відсутність ознак підтікання в умовах роботи під робочими тиском та температурою;
- перевірте наявність робочої різниці температур по всіх контурах системи опалення;
- перевірте коректність показань термостатів та датчиків шляхом зміни заданої температури вище фактичної, а також належну реакцію контролера і сервоприводів на цей запит;
- зверніть увагу на рівень та характер шуму в системі, він має бути звичного рівня.
Незвичний характер шуму або підвищений шум чи наявність нехарактерної вібрації може свідчити про неналежний режим роботи компонентів, їх аварійний або передаварійний стан або про наявність залишкового повітря в системі.
Загальні поради при запуску системи опалення
Процедура сезонного запуску системи виглядає на перший погляд доволі нескладною та власне такою, яку може здійснити сам власник, що має певні технічні навички. Одначе виконання процедури може мати певні ускладнення, якщо виявляються неполадки чи порушення, або збої функціонування. Чи ви готові до реагування на нештатні ситуації? Що робити в разі виявлення «залипання» або «закисання» клапанів чи роторів насосів? Що робити, якщо система не виходить на робочі параметри, де шукати проблему – у котлі, в автоматиці чи в випадково некоректно введених чи змінених параметрах системи, про що невідомо користувачеві? Чи у вас є під рукою всі потрібні засоби для усунення аварій чи протікання гарячого теплоносія? Чи ви впевнені, що здатні самі, без сторонньої допомоги (власне, без допоміжного працівника) усунути можливі негаразди? В разі появи ускладнень при запуску системи, що довго не працювала, спроби некваліфікованого втручання можуть викликати ще більші негативні наслідки.
Тому для сезонного запуску системи слід звертатися до кваліфікованих робітників, найліпше – до авторизованого персоналу фірми-інсталятора системи, або до фахівців зі спеціалізованих сервісних фірм, що знаються на таких системах. Тим більше, якщо вся система або її частина знаходиться на гарантії, будь-які спроби її самостійного налагодження без залучення фахівців фірми, що надає гарантійні послуги, означатиме втрату гарантії.
Звертайтеся до відповідальних фахівців. Це стане запорукою правильної роботи системи весь прийдешній опалювальний сезон.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 4 253