Безпрецедентне та штучне зростання ціни на газ у 2021 році в країні та в цілому у Європі, а також негативні очікування щодо осінньо-зимової ціни за електрику знову викликали неабияке зростання цікавості щодо опалення на дровах та пелетах
За даними «Української енергетичної біржі» початок серпня 2021 р. продовжив бентежити споживачів новим зростанням ціни на природний газ. За аналізом учасників ринку, ціни на природний газ продовжили зростати насамперед через сезонні фактори, але високі ціни навесні та влітку спричинив високий попит та низькі запаси в сховищах, викликані здебільшого зловживанням російського «Газпрому», який штучно обмежує обсяги постачання палива на європейський ринок, що звичайно відбивається на цінах внутрішнього ринку в Україні.
Ціни на газ в Європі у перший тиждень серпня досягли нових рекордів. Так, спотові котирування європейських хабів перетнули позначку 40 євро/МВт·год. в напрямку зростання вперше з березня 2018 року та сягали 42-42,5 євро/МВт·год й навіть більше.
Влив на ціни традиційно продемонстрував Газпром – компанія демонстративно припинила закачування газу до підземних сховищ Європи, а 2 серпня навіть відбирала газ з потужностей зберігання на північному заході Європи, якими користується концерн. Також, в п’ятницю, а саме 6 серпня, після повідомлення про вибух на заводі в Західному Сибіру, біржові ціни на газ відреагували зростанням через тимчасове скорочення постачання. Цікаво, що до того Газпром не зарезервував потужності для прокачування газу через українську газову систему, як то було зазвичай, наче йому було відомо про майбутній вибух саме на цьому напрямку своїх магістралей.
В умовах дефіциту постачання LNG та низького рівня запасів в сховищах ЄС, спотові ціни на газ в Європі перевищили на початку серпня позначку 500 доларів за тисячу кубометрів. З огляду на те, що зазвичай взимку газ дорожче, ніж влітку, виникає резонне запитання, а що буде з цінами далі?
Відтак, на публічних аукціонних закупівлях на початку серпня середня ціна в Україні також зросла та склала 15,61 грн за м3. Ціни коливалися в межах від 13,94 до 17,70 грн за м3, але ніхто наразі не може дати чіткий прогноз й не зможе гарантувати, що надалі ціни на «головний» енергоносій, який багато в чому впливає не тільки на вартість опалення та ГВП, але й на ціну за електроенергію, не зростатимуть.
На початку серпня ринок електроенергії на добу наперед та внутрішньодобовий ринок був відчутно волатильним. Попри деяке зниження ціни протягом тижня, середньотижневі ціни за електроенергію на початку серпня були на 29,7% вищими за аналогічний показник минулого періоду. Відтак ціни в окремі години всіх днів першого тижня серпня досягали верхньої межі на рівні 4000 грн вдень та 2000 вночі під тиском високого попиту та максимальних цін заявок покупців, що й сформувало високі показники. Середньозважені ціни на ОЕС України на початок серпня щоденно знаходились в діапазоні 1710,62-2578,52 грн/МВт·год, а підсумкове середнє значення середньозваженої ціни в ОЕС України за перший тиждень серпня досягло 2187,20 грн/МВт·год (+29,7%), що не втішає, тому що такі ціни були загалом продемонстровані як на даний сезон в умовах помірного попиту.
Знову дрова та пелети?
В умовах зростання цін на газ та електроенергію для промислових споживачів важко уявити, що ціни для населення не зростатимуть. Це зрозуміли приватні споживачі ще минулого року, коли суттєво почали зростати попит й ціни на тверде паливо із деревини та на агропелети. У 2020 р. жителі приватного сектора стали більш активно купувати паливну деревину у зв'язку з такою газовою ситуацією в Україні, в результаті за 2020 р. попит виріс майже в півтора раза, а з жовтня по грудень 2020 р. ціна збільшилася щонайменше на 20%.
Подібний сплеск цін на енергоносії з деревини раніше вже був в Україні. Тоді, починаючи з кінця 2012 р., середньозважені ціни на деревне паливо в Україні зросли до 2016 р. з 1 грн/кг до 2,3-2,5 грн/кг (за статистикою Держенергоефективності); особливе зростання тоді відбувалося внаслідок суттєвого зростання внутрішніх цін на газ. Щось подібне відбувається і нині.
Висхідний нині попит в цьому сегменті енергоносіїв підтвердила наступна новина: тепер дрова стали біржовим товаром – з 1 липня «Українська енергетична біржа» врешті отримала ліцензії від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах та клірингової діяльності з визначення зобов’язань, що стосуються також електронних торгів з продажу необробленої деревини – читай дров.
Що впливає на ціну?
Ціна на деревні пелети на внутрішньому ринку формується під впливом експортної ціни до ЄС. Європа (власне ЄС та «інша Європа») загалом виробляє більшу частину всіх пелет в світі (~56%) та проте була, є й залишається донині найбільшим світовим імпортером даного енергоносія, споживаючи на загал наразі приблизно дві третини всіх пелет у світі. Друге місце за об’ємами виробництва посідає Північна Америка, тобто США та Канада. Їх сукупна частка – приблизно ще третина світового виробництва.
Українські виробники прагнуть виконати вимоги європейського ринку щодо походження деревини, зольності та інших показників якості, які дозволять їм «пробитися» на євроринок, де є сталий попит та «гарна ціна», але це вимагає певних зусиль та посилює конкуренцію. Це «тягне» за собою ціну пропозиції та якість пелет, що тепер можна придбати на внутрішньому ринку країни. За даними аналітичної компанії Pro-Consulting, в Україні 90% всього біопалива й відходів займає тверде біопаливо, яке виготовляють у формі паливних гранул або пелет, а також у формі брикетів, а їх експорт має бути унормований системою сертифікації якості ENplus®.
Експерти визначають європейський ринок споживання пелет найбільшим в світі й прогнозують, що даний регіон буде утримувати свою позицію й у майбутньому. За даними асоціації Bioenergy Europe, протягом 2020 року система сертифікації якості ENplus®, яка стосується пелет, продовжувала неухильно поширюватися та охопила в цілому 1000 активних компаній-виробників пелет із 46 країн світу, які наразі мають сертифікати якості, що дозволяють постачати пелети в ЄС. Наразі потужність сертифікованих Європою виробників становить 12 млн. т пелет на рік.
Загалом, за минуле десятиліття світовий ринок пелет значно виріс, головним чином внаслідок збільшення попиту з боку промислового та комунального сектору. Згідно з прогнозами, протягом наступного десятиліття обсяг споживання опалювальних пелет в комунальному та побутовому секторі й для виробництва тепла та електроенергії (когенерація) для промисловості буде тільки зростати (див. рис. 1).
Рис. 1. Динаміка світового споживання пелет в 2010-2018 рр. й прогноз на 2019-2025 рр., млн. т.
Джерело: Argus Biomass Directdata, European Pellet Council, HPBA stove data та Pro-Consulting
Така тенденція багато в чому зумовлена політикою скорочення емісії вуглекислого газу, що проводиться на глобальному рівні та зокрема в Європі, а також все більш інтенсивним стимулюванням генерації енергії з відновлюваних джерел. Адже деревина (й пелети) вважаються вуглецево-нейтральним джерелом, що відноситься до відновлюваної біомаси. При зростанні деревини (та паливної біомаси із агропродукції) шляхом фотосинтезу було поглинуто стільки ж вуглецю, скільки його буде викинуто в атмосферу при згорянні. Отже, якщо створити сталий цикл вирощування/споживання деревини та агропалива, то деревина та агробіомаса вповні відносяться до відновлюваних та екологічно-чистих джерел енергії, що не збільшують техно- та антропогенний вплив на кліматичні зміни та не збільшують загальний вуглецевий слід (англ. «carbon footprint»).
У 2000 році ринок деревних гранул тільки-но заявив про себе, але вже в 2002 році намітилася позитивна динаміка розвитку галузі: в 2006 році світовий ринок пелет виріс на 200%. Згідно з даними Hawkins Wright (2019 р.) в 2007 році було вироблено 10 млн. т пелет, в 2009 р. – 15 млн. т, в 2013 р. – 23 млн. т, в 2018 р – майже 36 млн. т. Зростання світового ринку пелет у 2017 році у порівнянні з 2012 роком склало 80%.
Розбіжність в графіках споживання (рис. 1) та попиту (рис. 2) пояснюються тим, що фактично існує щорічний незадоволений попит на пелети. Наприклад, у 2018-2019 роках незадоволений попит на пелети в світі оцінювався щонайменше 1 млн. т. В середньому обсяги виробництва пелет в світі до 2020 року зростали приблизно на 10% в рік.
Рис. 2. Загальний світовий попит на пелети – фактичні дані й прогноз до 2028 р.
Джерело: «2019 Global wood pellet markets outlook»
Стала тенденція щодо нарощування обсягів використання пелет для виробництва тепла та електроенергії в Європі намітилася ще в 2008 році. Наперекір постійному зростанню виробництва деревних гранул в Європі, з 2008 року попит внутрішнього ринку в 28 країнах ЄС перевищує їх виробничі можливості. А в 2010 році світ спостерігав справді епохальне зростання споживання деревних паливних гранул в Європі на 43,5%, що склало близько 11 млн. т цього виду біопалива. Тому Європа є й буде головним імпортером пелет в світі.
Несправджені прогнози
Розміри ринку деревних пелет згідно зі звітом компанії Grand View Research Inc. у березні 2020 р. оцінювалися вартістю $18,22 млрд до 2027 р. при загальному річному темпі зростання 9,4%. Передбачалося, що найбільшим споживачем стане енергетика, а саме виробництво електроенергії на електростанціях, що раніше працювали на вугіллі, а також для опалення будинків у комунальному секторі. Попит на деревні пелети прогнозувався дуже високим саме у країнах з розвиненою економікою, включаючи Великобританію, Німеччину, Нідерланди, Італію та США, внаслідок все більшого застосування в них деревного палива на заміну викопного вугілля. Тобто, дані споживання відповідно звіту Bioenergy Europe «European Bioenergy Outlook – Pellet Report 2020 мали б надалі змінюватися в бік збільшення промислового споживання (див. рис. 3).
Рис. 3. Розподіл світового споживання пелет у 2019 році (тонни та %), а також світового споживання пелет за видами кінцевого використання у 2019 році (тонни та %).
Джерело: Bioenergy Europe «European Bioenergy Outlook – Pellet Report 2020»
А вже в липні 2021 р. новинний інтегратор Report Linker проанонсував аналітичний звіт «Ринок деревних пелет – зростання, тенденції, вплив COVID-19 та прогнози (2021-2026 рр.)» від World Bioenergy Association на базі статистики за 2020 рік, що містив вже набагато менш оптимістичні прогнози щодо зростання: «Оцінка світового ринку деревних пелет за даними 2020 р. оцінюється в $10,52 млрд., та очікується, що він досягне $15,63 млрд. до 2026 року при загальному річному темпі зростання 7,28% протягом 2021-2026 років».
І все це через пандемію COVID-19 – ринок зменшив попит навіть при зафіксованій нестачі сировини. Однак Азія (здебільшого Китай) також мала значно менший вплив на попит через вже наявний там надлишок пропозиції та навмисне урядове пригнічення споживання в промисловості.
Станом на 2020 рік європейські країни використовують пелети головним чином для опалення житла (40%), електростанцій (36%), комерційного опалення (14%) та комбінованих (когенераційних) теплоелектростанцій (10%). Більше того, пелети також потрапили у проєкти конверсії вугілля в будівлях місцевих органах влади, таких як школи та офіси місцевих державних адміністрацій.
Як поновлюване джерело енергії, деревні пелети отримали субсидії та заохочення від урядів багатьох країн, й багато з них за останні роки або розпочали, або оновили свою політику та схеми, що стосуються деревних пелет для опалення.
Наприклад, у січні 2021 р. у США набула чинності нова податкова кредитно-фінансова інвестиційна система для просування опалення деревиною та пелетами (ITC), згідно з якою споживачі, які купують високоефективні дров'яні печі або печі на пелетах, або більші системи опалення житла біомасою можуть вимагати 26% податковий кредит без обмежень, виходячи з повної вартості (купівля та встановлення) такого агрегату.
Зростання споживання в промисловості та енергетиці також пов’язане із розвитком технологій в останні роки – деревні гранули зазнали певної термічної модернізації (т. з. термомодифікована деревина) за допомогою різних процесів – обпалення, гідротермічна карбонізація та обробка «вибухом» пари в мікрохвильових установках. Термомодернізація дозволяє деревним гранулам виконувати роль палива з властивостями вугілля, отже, вони вповні можуть замінити вугілля, використання якого наразі цілеспрямовано обмежується в цілому ряді країн з огляду на екологію та кліматичні цілі.
Деревні гранули для опалення застосовуються головним чином в житловому та комерційному секторах для харчування, приготування їжі та приготування на грилі, а також для постачання тепла в будинки. І до останнього часу споживання в промисловості та в будівельному секторі балансувалося майже порівну (див. рис. 3). Оскільки вартість пелет тривалий час залишалася меншою, ніж вартість інших видів палива, тепер пелети виглядають більш економічним варіантом саме для житлового та комерційного секторів нерухомості.
Але ще до початку пандемії ринок пелет в Європі лихоманило. В ЄС наразі власні потужності виробництва деревних пелет використовуються лише на 74%. Станом на 2019 рік ЄС зареєстрував скромне зростання виробництва лише на 5%.
До речі, станом на 2020 рік залишки сировини від лісопилок складають 85% суміші для виробництва деревних пелет, далі йдуть круглий ліс (13%) та відновлена деревина (2%).
Рис. 4 демонструє світову структуру споживання деревних пелет у різних галузях у 2019 р (до пандемії). Проте у 2020 році деревні пелети через надлишок пропозиції зазнали різкого зниження цін.
Рис. 4. Світове споживання пелет у 2019 році за видами кінцевого використання (тонни)
Суперечливі тенденції
Отже, минулий 2020 рік не обійшовся без викликів та й наразі продовжує впливати на стан справ. Дійсно, пелетна галузь, яка щоразу зустрічається з ринковою напругою через мінливі коливання попиту й пропозиції, а також є дуже волатильною з точки зору рівня цін, проте саме у 2020 році пандемія COVID-19, що виникла абсолютно несподівано, зчинила величезний тиск на сектор палива з деревини.
Однак виявилося, що «пелетний» сектор, крім використання переважно місцевої сировини, доступністю цін, виявився доволі стійким. Дійсно, крім того, що пандемія COVID-19 не дуже вплинула на використання пелет для виробництва електроенергії після загального падіння попиту на електроенергію в Європі, вона не виявила значного впливу в ЄС на всю цю галузь.
Завдяки автоматизованому характеру виробництва пелет та тому факту, що кілька країн цілеспрямовано підтримували даний вид промислової діяльності, як «незамінний», пелетна промисловість ЄС змогла продовжувати працювати, вживши необхідних заходів безпеки щодо COVID-19 (соціальне дистанціювання).
Також пандемія мало вплинула на пов'язаний ланцюжок створення вартості – європейська промисловість, що виготовляє установки спалення деревних пелет (котли, енергетичні установки тощо) та сервіси щодо інсталяції цих приладів, зазнала лише незначного негативного впливу. Загалом, пелетна промисловість в ЄС продовжує сприяти виживанню місцевої (сільської) економіки, на відміну від інших секторів, де їх діяльність скорочується, якщо не припиняється.
2021 рік демонструє більш обнадійливі тенденції для галузі. Дійсно, знову по всій Європі виробництво та використання гранул зростає, сприяючи пом’якшенню зміни клімату та створюючи місцеві робочі місця та додаткову вартість. На додачу, ринок житла в ЄС демонструє дуже позитивний розвиток для галузі деревного палива, оскільки багато урядів поступово припиняють використання мазуту. В цій ситуації європейські твердопаливні опалювальні прилади мають можливість зайняти цю нішу, до того ж такі котли та агрегати є поки що конкурентоспроможними за вартістю.
Штучно створене зростання цін на газ в Європі може суттєво підвищити ціни на деревні пелети та дрова, водночас прогнозується й зростання попиту на тверде деревне біопаливо як реальна альтернатива непомірним цінам на газ.
Проте й тут не обходиться без несподіванок. Попри стійке підвищення цін на газ на європейських газових хабах, ще з весни ціни на деревні пелети відчули звичайне сезонне коливання цін, характерне для країн Центральної Європи. Хоча зима 2020-2021 років була досить холодною, але з грудня по січень (в найбільш інтенсивний опалювальний період) в Німеччині ціна на пелети зросла лише на 2,1% й становила в середньому 238,05 євро за тонну комерційної партії. Весняне зниження цін звичайно обумовлено тим, що пелети, головним чином, використовуються саме в опалювальних цілях, а з підвищенням середньодобових температур попит на паливо знижується. У поточному сезоні 2021 року високий попит на пелети зберігався до середини квітня, після чого вартість деревних гранул почала стрімко падати. Виробники пелет в таких умовах формують так звані «складські пропозиції», в результаті яких пелети в квітні й травні в Центральній Європі падають в ціні майже на 10%. Але цього року, незважаючи на коливання цін на газовому ринку, середньозважена ціна за тонну деревних пелет в Німеччині у квітні 2021 року впала на 7,8% у порівнянні з тим же періодом попереднього року й на 5,5% – з березня 2021 року. На торгових майданчиках, таких як German Biofuel Portal, гуртова вартість пелет становить наразі близько 230 євро за тонну.
Зараз 85% систем опалення на пелетах у Німеччині встановлюються у вигляді систем центрального опалення, тоді як опалювальні установки та прилади у вигляді камінів для однієї кімнати та окремих камінів з розводкою тепла на декілька кімнат охоплюють лише 15% відсотків ринку в країні. Отже, найбільший ринок пелет в ЄС не має потужного впливу на формування цін на пелети залежно від цін на газовому ринку, тобто пелетний ринок в Німеччині дещо ізольований від газового ринку, та цінові тренді на ньому формуються доволі самостійно.
Загалом європейське виробництво пелет, починаючи з 2017 року зіштовхується з різними форс-мажорними ситуаціями. Після важких часів 2017-2018 років, викликаних повенями в країнах Балтії та лісовими пожежами у Португалії, у 2019 році пелетне виробництво не зіткнулося з критичними проблемами, що дозволило забезпечити стабільне зростання галузі. У декількох країнах навіть спостерігалося деяке зростання виробництва: німецьке виробництво, наприклад, зросло на 0,41 млн тонн.
На жаль, 2020 рік зі своїми викликами від пандемії COVID-19 спочатку викликав велику стурбованість у європейській галузі виробництва пелет. І хоча пропозиція з боку виробництва сировини була скорочена через зменшення планової лісопильної діяльності, але на щастя це не призвело до дефіциту сировини чи зупинки виробництва, а зменшення пропозиції сировини не призвело до суттєвої зміни цін. Але є й фактор масованого зараження короїдом у деяких країнах Європи, що призводить до інтенсивних санітарних вирубок заражених масивів лісу й примушує виробників працювати «на склад». Більше того, високий рівень раніше накопичених запасів пелет дозволив промисловості не побоюватися будь-якого дефіциту пропозиції. Через великі запаси та зниження промислового попиту деякі промислові виробники вирішили навіть дещо скоротити свій поточний рівень виробництва та обмежитися лише виконанням поточних контрактних зобов’язань. В цілому ситуація сприяє достатній ціновій доступності сировини для виробництва пелет в ЄС, що знижує гуртову ціну продукції, принаймні не призводить до значного її зростання.
Можна констатувати, що оцінки щодо пелет наразі дуже непевні, тому що діють доволі протилежні та непрогнозовані фактори впливу. Однак, вбачається, що наразі не варто очікувати аж надто стрімкого зростання цін на деревні пелети в ЄС навіть з огляду на критичну ситуацію на газовому ринку.
А що в Україні?
Фактично в Україні ціни на пелети багато років «відслідковували» рівень експортних цін продажів до Європи. І зростали здебільшого разом з ними, але рівень вартості врешті не був «європейським». Навіть зараз на ринку діють «літні ціни»; типова гуртова пропозиція пелет становить від 2800 до майже 4000 грн. за тонну (в залежності від класу пелет та розміру поставки), тобто не досягає біржової «євроціни» майже вдвічі. З іншого боку, ринок пелет в Україні суттєво обмежений використанням дров, які, за експертними оцінками, більше ніж на 2/3 здобуваються споживачами власноруч, або їх продажі проходять поза межами ринкової статистики.
Багато споживачів вже мають у себе резервні твердопаливні котли або печі, але якщо наразі виникло бажання швидко встановити нове обладнання на деревних пелетах чи дровах, то такий споживач має враховувати, що в травні 2021 р. Держенергоефективності було розроблено й подано проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для твердопаливних котлів», чим буде регламентовано вимоги до характеристик твердопаливних котлів відповідно до оновленого законодавства ЄС, зокрема, Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/1189 від 28 квітня 2015 року. Прийняття урядової постанови поки що відтерміновано на осінь. Завдяки цьому очікується досягти головної мети – забезпечити покращення енергетичних та екологічних характеристик твердопаливних котлів. Імпортери будуть зобов’язані імпортувати на ринок України тільки ті твердопаливні котли, що відповідатимуть вимогам даного технічного регламенту з екодизайну. Тобто покупець, придбаваючи доволі недешеву техніку з тривалим терміном використання, має орієнтуватися на нові вимоги.
Загалом з 2014 р. ціни на дрова в Україні в гривнях за кубометр збільшилися майже втричі та в цілому попит на дрова та деревні пелети й надалі зростатиме – всі хочуть палити значно дешевший енергоносій, аніж газ. Поточні ціни на дрова прямо пов’язані із цінами на необроблену деревину, тому відслідковувати їх відносну динаміку можна за біржовими аукціонами з продажу необробленої деревини.
Наразі ціна на дрова зростає та подекуди з доставкою до 25 км вже досягла рівня 800 грн. за кубометр (для берези та дров із твердих порід).
Отже, можна точно сказати, що ціни на пелети та дрова в Україні продовжать зростати аж до моменту віднайдення еквівалентного балансу економічної ефективності у порівнянні із газом та електрикою з урахуванням всіх супутніх факторів, включно із ціною за транспортування та витратами на складування.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 4 561
