Михайло Махлевич – інженер у сфері вентиляції з понад 20-річним досвідом, старший член IEEE та повний член ASHRAE. В Україні він працював у проєктуванні, автоматизації та впровадженні вентиляційних систем, зокрема як співзасновник компанії «ВТС Комплект».
Сьогодні він працює у США, де займається проєктами модернізації вентиляційних систем із застосуванням Fan Array для об’єктів критичної та медичної інфраструктури.
У розмові ми зосередилися на практичних відмінностях між ринками України та США, підходах до проєктування вентиляційних систем, а також на інженерних рішеннях, які застосовуються у проєктах з високими вимогами до надійності
Ключова відмінність між ринками полягає у функціональній ролі вентиляції в системі будівлі. Чому ви обрали саме ринок США, враховуючи, що український ринок вентиляції значною мірою гармонізований із європейським?
Український та європейський ринки вентиляційного обладнання дійсно є дуже близькими за своєю структурою: застосовуються подібні стандарти, представлені ті самі міжнародні бренди, і загалом підходи до проєктування систем є співставними. Проте ключова відмінність полягає у самій ролі вентиляції в інженерній інфраструктурі будівель.
На українському ринку вентиляція відповідає переважно за подачу свіжого повітря для компенсації рівня CO₂, вологи та інших параметрів повітряного середовища. Основні ж функції клімат-контролю розділені: опалення реалізується через водяні системи, кондиціонування через окремі системи охолодження. Відповідно, обсяги повітря є відносно невеликими.
Ринок США працює за іншою моделлю: вентиляція інтегрує функції опалення, охолодження та повітрообміну в межах єдиної системи.
Для будинку 200–250 м² в Україні достатньо 160–200 м³/год повітря, тоді як у США – 1600–1900 CFM (≈2700–3200 м³/год).
Такі витрати повітря визначають підбір обладнання, архітектуру системи та режими її роботи.
Саме тому ринок США формує підвищені вимоги до надійності та інженерної відповідальності.
ОВіК комунікації на дахах будівель NYC
У цьому проєкті застосовано інтеграцію вентиляції, рекуперації та ґрунтового повітряного контуру. Якщо ми вже торкнулися теми енергоефективних інновацій, розкажіть, будь ласка, детальніше про проєкт SaveHouse?
SaveHouse Ukraine: проєкт, концепцію і повну інженерну архітектуру якого я розробив самостійно. Ідея виникла з конкретного запиту ринку: створити енергоефективний будинок без цінника «пасивний будинок». Тобто досягти порівнянного результату через правильну інтеграцію доступних компонентів, а не через надвитрати на будівництво.
В основі лежить система повітряного опалення на базі канального теплового насоса «повітря–повітря», доповнена пластинчастим рекуператором та ґрунтовим повітряним контуром, так званим «канадським колодязем». Я проєктував не лише інженерну частину, але й загальну концепцію енергетики будівлі: розрахунок тепловтрат, орієнтацію будинку відносно сторін світу, інсоляцію, сонцезахист влітку. Все це авторські рішення, інтегровані в єдину систему.
Перша реалізація виконувалася спільно з компанією Fortes у форматі приватного будинку. Результат при зовнішній температурі –18 °C: повітря після ґрунтового контуру надходило на рекуператор із температурою близько +5 °C, що дозволило повністю відмовитися від попереднього електричного нагріву. Систему зв'язує воєдино Ecocontrol, автоматика, яку я також розробив.
У проєктах Михайла Махлевича інженерні рішення розробляються як частина єдиної системи. Це включає формування концепції, розрахунок параметрів, інтеграцію вентиляції, рекуперації, теплового насоса та систем автоматизації з подальшою реалізацією на об’єкті.
Саме така комбінація– авторство, реалізація та системне мислення – є характерною ознакою інженерів найвищого рівня та фахівців із винятковими здібностями у своїй галузі.
Рішення орієнтоване на зниження вартості вентиляційного обладнання для квартир і невеликих об’єктів. Чи можна сказати, що логічним продовженням вашої роботи в напряму енергоефективності стала ідея розробки власного рекуператора?
Ви абсолютно праві. Але при цьому для мене було важливо не створювати ще один типовий продукт. Cardboard Air Handling Unit, або «Рекуператор з картону», – це моя авторська розробка від початку до кінця: від ідеї матеріалу до логіки та алгоритмів системи керування. Його ідея полягала у створенні доступного, екологічного та ефективного рекуператора для квартир і невеликих приміщень з цільовою вартістю на рівні близько 300 євро, що суттєво нижче за більшість рішень на ринку.
Ми змогли довести проєкт до стадії дрібносерійного виробництва: був сформований фінальний дизайн, виготовлена перша партія обладнання та розповсюджена серед партнерів і лояльних клієнтів за моделлю «використання з відкладеною оплатою».
Варто зазначити, що сам проєкт переміг у програмі EBRD Climate Innovation Vouchers: конкурентний відбір серед інноваційних проєктів з усієї Східної Європи та Центральної Азії, де незалежні технічні та комерційні експерти оцінювали інженерну новизну, ринковий потенціал і масштабованість рішення. Це була не церемоніальна нагорода, а зовнішня валідація концепції людьми, які розуміються на темі.
Нагородження переможців Климатичних Інноваційних Ваучерів
Рішення протестували на пілотному об’єкті, що підтвердило його працездатність у робочому режимі системи вентиляції.
Якщо подивитися на ваші ключові проєкти Ecocontrol, SaveHouse та Cardboard AHU, впадає в око одна річ: у кожному з них ви виступаєте не просто як інженер, а як автор ідеї та архітектор рішення в цілому. Це скоріше про інженера, який створює власні концепції і доводить їх до реального результату. Чи було у вас відчуття, що такі розробки з самого початку мають потенціал одразу зайняти своє місце на американському ринку?
Так. Думав: приїжджаю, і ринок стоячи аплодує (посміхається). Реальність виявилася складнішою.
Для початку потрібно розуміти, що це достатньо закритий і консервативний ринок зі своїми правилами, стандартами та вимогами. Якщо умовно розділити цей процес, то можна виділити кілька ключових напрямів.
Перший: інженерна адаптація. Продукт має бути повністю адаптований під американські стандарти: інша система вимірювання, інші підходи до проєктування, інші очікування клієнта.
Другий: сертифікація. Тут, насправді, немає принципових бар'єрів. Продукцію можна сертифікувати за стандартами UL або ETL, а для систем керування, наприклад, сертифікацію UL 508A для виробництва панелей керування. Я особисто проходив цей процес, і він є зрозумілим і досяжним.
Але головний виклик виявився не в техніці і не в сертифікації, а в сприйнятті ринку.
Американський ринок практично не сприймає продукт, який не має локальної присутності. На мою думку, вихід без фізичної бази в США є малореалістичним. Це може бути складальне виробництво, локалізована збірка або інша форма присутності, але вона має бути.
Більшість успішних входів відбувається через придбання або злиття з американською компанією, потім – побудова мережі регіональних дилерів. Ця інфраструктура і є фактичним ринком збуту. Без неї продукт просто не доходить до замовника.
Що тоді з вашого досвіду є найбільш цінним для ринку США?
Найбільша моя цінність – підхід до ефективності інженерних процесів. У рамках Ecocontrol я розробив ECAD, систему автоматизації проєктної документації. Три інженери робили те, що зазвичай потребує відділу з 10–15 спеціалістів: схеми підключення, специфікації обладнання, логіка керування, протоколи пусконалагодження – все автоматизовано. Завдяки цьому невелика компанія могла бути OEM-постачальником для великих виробників.
У США цей самий підхід я застосовую в іншому контексті: автоматизація проєктної документації для Fan Array. До будь-якого ретрофіту потрібні аеродинамічний аналіз існуючої системи, базова лінія споживання, моделювання нової конфігурації, техніко-економічне обґрунтування з оцінкою окупності та потенційних державних стимулів. Більшість це робить вручну; на це йдуть тижні. Я розробляю інструмент, який автоматизує цей workflow.
Наскільки складно інженеру з українським досвідом інтегруватися у США?
Залежить від обраного шляху. Якщо є можливість фізичної присутності у США, процес значно спрощується. Питання диплома не є проблемою: існують акредитовані агентства оцінки, і процедура достатньо формалізована.
Найскладніший етап: перша робота. Ринок досить закритий для нових імен, тому попередній досвід на старті фактично не враховується. Перший рік зазвичай є найважчим. Після цього з'являється локальний трек-рекорд, і ставлення до кандидата суттєво змінюється.
Є ще один нюанс, про який рідко говорять: сильне портфоліо іноді працює проти тебе. Роботодавець бачить overqualified і думає: ця людина піде при першій ліпшій нагоді. Це реальний фільтр.
Щодо аутсорсу: це цілком робочий шлях. Рівень українських інженерів я б не ставив нижче американського. Питання адаптації до стандартів: ASHRAE з іншим підходом до нормування – треба опанувати, але він більш прикладний, написаний як послідовність дій.
Окремим викликом є перехід на Imperial.
Вимірювання в дюймах: інструмент інженера в США. Спробуйте швидко назвати розмір.
Одиниці виміру: переходиш з паскалів (Па) на дюйми водяного стовпа (in. w.c.), з м³/год на CFM, з кіловат (кВт) на BTU/год та «тонни» холоду. Тонна холоду: позасистемна одиниця холодильної потужності, що дорівнює 12 000 BTU/год або приблизно 3,5 кВт. На початку виникає когнітивний дискомфорт. Потім формується паралельна інтуїція.
Важливою компетенцією інженера міжнародного рівня є здатність працювати одночасно в системах SI та Imperial. Під час підготовки статті «Site Assembled Custom AHUs for Tight Retrofits: What Works When Direct Replacement Doesn’t» для ASHRAE Journal, одного з провідних HVAC-видань у світі, я дотримувався цієї вимоги: усі технічні параметри та розрахунки були подані паралельно в обох системах вимірювання.
Оскільки ми торкнулися теми ваших публікацій, у нашому журналі ви є автором статті про застосування багатовентиляторних систем (Fan Array) для ретрофіту вентиляційного обладнання. Розкажіть про ваш досвід роботи з цією технологією в США. Чи є Fan Array новим та унікальним рішенням для HVAC-ринку?
Основна сфера застосування Fan Array у США – модернізація існуючих вентиляційних установок без їх повної заміни.
Сама технологія не є новою. ECM-вентилятори і принцип паралельної роботи розробляли і впроваджували переважно німецькі виробники. В Україні ми це застосовували ще багато років тому.
Цінність сьогодні не в самій технології, а в тому, як вона застосовується. Основний ринок зараз: ретрофіт існуючих систем. Величезний американський фонд будівель з морально застарілими AHU. Замінити їх повністю означає будівельні роботи, простій об'єкта, великий бюджет. Fan Array дозволяє модернізувати систему через модульну заміну вентиляторів: корпус не чіпаємо, комунікації не чіпаємо, об'єкт не зупиняємо.
Приклад багатовентиляторної системи (Fan Array)
Переваги прості: надійність (відмова одного вентилятора не зупиняє систему), енергоефективність через ECM, гнучкість керування і балансування потоків, швидкість впровадження.
На кого в першу чергу розраховане це рішення і хто сьогодні є вашими основними клієнтами?
Критична та медична інфраструктура: найбільш технологічно складний і нормативно жорсткий сегмент HVAC у США. Систему вентиляції у госпіталі не можна зупинити. Ніколи. Це не перебільшення. Це операційна реальність.
Fan Array ретрофіт для госпіталів: саме цим я зараз займаюся. Для підрядників це «вища ліга». Рівень відповідальності та складності тут інший, ніж у стандартному комерційному HVAC.
Те, що Михайло Махлевич описує як «вищу лігу», не є риторикою. Госпіталі підпадають під найжорсткіший нормативний режим в американській HVAC-практиці: вимоги ASHRAE 170 щодо кратності повітрообміну, тиску в операційних та ізоляторах, стандарти Joint Commission щодо інфекційного контролю. Щоб потрапити в цей сегмент, потрібна не просто технічна кваліфікація, а підтверджений досвід роботи в умовах нульової толерантності до помилки. Сам факт його роботи на таких об’єктах є прямим підтвердженням високого рівня інженерної майстерності та професійної кваліфікації.
І на завершення інтерв'ю: які ваші рекомендації для спеціалістів чи компаній, які планують вихід на ринок США зі своїм продуктом?
Тут, мабуть, доречно процитувати слова Кобзаря: «Чужому навчайтесь, а свого не цурайтесь». Це сьогодні звучить особливо актуально.
Якщо перекласти це на сучасну мову, то мова йде про здатність переймати найкращі практики: приймати чужі стандарти роботи, підходи, культуру процесів і водночас зберігати та привносити власну експертизу.
Сильна сторона українських інженерів: адаптивність. Покоління, яке сьогодні формує основу інженерної галузі, виросло в умовах постійних змін і турбулентності. Це сформувало здатність швидко орієнтуватися, перебудовуватися і знаходити ефективні рішення.
Зараз світ переживає черговий технологічний перехід. Змінюються інструменти, з'являються AI-рішення, нові підходи до управління, організації процесів і прийняття інженерних рішень. У цьому контексті саме здатність швидко адаптуватися, інтегрувати нові технології і починати їх практичне застосування раніше за інших стає ключовою конкурентною перевагою.
Подальший результат залежить від швидкості адаптації до нових технологій і стандартів.
Редакційна примітка
Практика Михайла Махлевича – робота з системою в цілому: від концепції до реалізації на об'єкті.
Він – автор і головний розробник системи автоматизації Ecocontrol, спочатку створеної для власних проєктів, згодом прийнятої іншими виробниками як OEM-продукт. Автоматика Ecocontrol інтегрувалася в обладнання VTS Group, VENTS, Asys та «ССК TM». Інженерні рішення Махлевича працювали всередині продуктів провідних гравців ринку, визначаючи поведінку їхніх систем у реальних умовах. Серед об'єктів – проєкти для Arcelor Mittal, Procter & Gamble, «Мотор Січ», «ПриватБанку», «АТБ», «Сільпо», «Нової Пошти» та інших компаній по всій Україні.
Це рідкісна позиція: автор інженерної архітектури, що масштабується через чужі бренди. Цей тип мислення – від концепції до системного впровадження – мабуть, найточніше характеризує його інженерний профіль.
Серед власних проєктів – Cardboard Air Handling Unit, що отримав підтримку в межах програми EBRD Climate Innovation Vouchers, та Save House Ukraine – рішення для енергоефективного житла з інтеграцією вентиляції, рекуперації та повітряного теплового насоса.
Подальша робота в США пов'язана з модернізацією вентиляційних систем у складних об'єктах, де ключовими є безперервність роботи, відповідність стандартам ASHRAE та точність інженерних розрахунків.
2026-04-21
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 1 582Вас може зацікавити:
