Насоси «Грундфос»

Енергетичне маркування – що має знати споживач?

К. Волчинський

Енергетичне маркування виробів ErP (energy-related products, «пов’язані з енергією вироби»), встановлене Директивою ЄС, покликане підвищити ефективність використання енергоносіїв та позначити для споживача економічність різних приладів, таких як теплові насоси, газові котли, електричні чи сонячні водонагрівачі, тощо. Споживач, який не обізнаний в різних технічних термінах та значеннях, завдяки енерго-етикеткам має змогу зрозуміти, за що він власне сплачує гроші

Енергетичні етикетки (або «енергетичний паспорт» обладнання) надають корисну інформацію для покупців, коли вони обирають вироби між різними моделями чи виробниками. Таким чином, навіть не знаючи таких параметрів, яка різниця ККД за вищою теплотою згоряння та ККД за нижчою, чи значення СОР, а також впливу на нього значень параметру Аx / Wy (де х та у – температура відповідних середовищ) у теплових насосах. Тільки подивившись на цю наклейку, пересічний споживач одразу зрозуміє, наскільки те чи інше обладнання є сучасним, енергоефективним, потужним, шумним, економічним в процесі експлуатації приладу та інше. На етикетці обладнання поділяється на різні класи ефективності від A до G, де клас A – найбільш енергоефективний, а G – найменш ефективний. Найкращий наразі клас енергоефективності A+++.

Походження енергетичного маркування

Позначення щодо енергоефективності, частиною яких є енергомаркування кінцевих виробів, що купуються споживачами, перш за все завдячують появі Договору про Енергетичну Хартію (ECT).

ECT є унікальним юридично обов’язковим багатостороннім інструментом для захисту інвестицій, лібералізації торгівлі, свободі транзиту, врегулюванню суперечок і екологічним аспектам енергетики. Його мета – підвищення енергетичної безпеки завдяки появі більш відкритих і конкурентних енергетичних ринків на принципах сталого розвитку та суверенітету держав над своїми природними ресурсами, він є націленим на міжурядову співпрацю в енергетиці і охоплює весь енергетичний ланцюжок (від розвідки до кінцевого споживання), а також всі енергетичні продукти, вироби та пов'язане з енергетикою устаткування – включно з побутовими приладами.

Договір ECT було підписано в грудні 1994 р.; він набрав чинності в квітні 1998 р. В даний час є 57 учасників та ще декілька договірних сторін ECT. Це, в основному, європейські країни-члени ЄС від власного імені, інші європейські країни, але також і Європейський Союз, як окрема сторона. Разом на учасників Хартії припадає понад 40% світового ВВП. Декілька країн є підписантами, але такі, які не ратифікували Договір (наприклад РФ) або не ратифікували, проте застосовують його положення у своїй юрисдикції та у міжнародних стосунках. До Договору наразі долучилися також 23 країни-спостерігача і 10 міжнародних організацій, що мають статус офіційного спостерігача.

Україна ратифікувала Договір про Енергетичну Хартію у 1998 р. та всі її положення є чинними для України, починаючи з 1999 р.

В рамках Договору ECT та її Протоколу з питань енергоефективності і відповідним екологічним аспектам (ПЕЕСЕА) існують Програми щодо стандартів і маркування енергоефективності (далі – СМЕЕ), що зумовлюють собою мінімальні вимоги до енергетичних характеристик промислових товарів і та їх маркування.

Без інформації, що приводиться в маркуванні енергоефективності (МЕЕ, «енерго-етикетка»), споживачі та інші кінцеві користувачі часто не в змозі прийняти обґрунтоване рішення про справжню вартість виробу, а виробники не мають стимулів до підвищення його енергетичних характеристик, оскільки ринок існує за законом «попит/ пропозиція» і не може сам визнати і оцінити значення цього аспекту. Стандарти МЕЕ існують для того, щоби застарілі та неефективні технології втратили своє домінування та привабливість на ринку, а кінцевим споживачам пропонувалися новітні енергозберігаючі товари.

Малозабезпечені верстви населення нерідко схильні купувати найдешевший товар на ринку. В результаті цього протягом багатьох років вони сплачують за набагато більші експлуатаційні витрати, а країни, де мешкають такі споживачі, вимушені вкладати набагато більше коштів в імпорт енергоносіїв, в мережі енергопостачання та в електрогенерацію, аніж це потрібно було б, якщо б усі товари відповідали мінімальним вимогам щодо енергетичних характеристик.

СМЕЕ в державах-членах Енергетичної Хартії

Стандарти та маркування енергоефективності (СМЕЕ) основних товарів є поширеною практикою в країнах-членах ECT, та є взаємодоповнюючим інструментом технічної та економічної політики для розвитку сталої енергетики.

В ЄС програма маркування та мінімальних стандартів енергетичних характеристик (МСЕХ), що охоплює основні види побутових приладів і деякі інші товари, почалася в 1992 р. Завдяки СМЕЕ на ринку побутових приладів відтоді відбулися значні зміни. Наприклад, з початку застосування до 2006 р. середнє споживання енергії пральними машинами і холодильниками скоротилося відповідно на 40% і 60%.

Розрахунки, що були проведені ПРООН для України, показують, що впровадження програми СМЕЕ та поширення серед споживачів інформації про експлуатаційні вигоди, індикативний потенціал зменшення споживання енергії та збільшення заощаджених коштів складе щонайменше:

  • річний обсяг економії електроенергії – 7400 ГВт·год;
  • річний обсяг прямої економії грошових коштів населенням – $740 млн.

Треба зазначити, що для даного індикативного прогнозу використовувалася ціна енергії 0,10 $ / кВт·год, що наразі є вищими, аніж чинні тарифи, тобто дані розрахунки є консервативною оцінкою економічних вигод від запровадження МСЕХ в Україні.

Сьогодні Україна продовжує гармонізацію свого законодавства до європейського рівня, та й енергетичне маркування приладів не лишилося осторонь цього процесу. І вже сьогодні споживачі можуть побачити на полицях супермаркетів товари з українською енерго-етикеткою, наприклад, для електричних накопичувальних водонагрівачів, котлів, баків-акумуляторів тощо.

ErP-директива та Екодизайн

Вироби ErP (energy-related products) – «пов’язані з енергією вироби» – це вироби, що використовують енергію або не використовують енергію, але мають опосередкований вплив на споживання енергії, наприклад, водокористувальні пристрої, будівельні вироби з ізоляції, вікна тощо. Порівняно з ErP, вироби, що використовують енергію (EuP) – це вироби, які залежать від підводу енергії ззовні (наприклад, електроенергії). Усі ErP та EuP підпадають під вимоги Директив щодо енергоефективності.

У листопаді 2009 року Директива про екологічний дизайн EuP («Eco-Design Directive») була замінена новою директивою щодо енергетичних виробів (ErP) 2009 / 125 / ЄC. Стара директива щодо використання енергії стосувалася лише тих виробів, які використовували енергію, наприклад, пральні машини або освітлювальні прилади. Нова ErP-директива охоплює продукцію відповідно до старої Директиви EuP, а також вироби, які пов’язані з енергією та безпосередньо не використовують енергію – наприклад, як водозберігаючі крани та душові лійки. За допомогою цієї директиви регулятор ЄС заклав основу для виконання конкретних заходів, що стосуються широкого кола EuP та ErP. Мета – скорочення енергії по всьому ланцюгу поставок, починаючи з етапу проектування, виробництва, упаковки, транспортування тощо. Вироби, які відповідають цій директиві, легко розпізнаються також за допомогою позначення СЕ. У цьому випадку знак СЕ охоплює також вимоги щодо безпеки продукції та енергоефективності.

Наразі енергоефективні вироби регулюються двома рамковими актами: Директивою та Регламентом:

  1. Директива про Екодизайн (2009 / 125 / ЄС) – інструмент для підвищення енергоефективності продукції.
  2. Регламент енергетичного маркування (ЄС) 2017 / 1369) – інструмент, за допомогою якого споживач може визначити для себе найбільш ефективні вироби.

Законодавство ЄС про Екодизайн – ефективний інструмент для покращення екологічних показників продукції шляхом встановлення обов'язкових мінімальних стандартів їх енергоефективності. Це виключає найменш продуктивні товари з ринку, суттєво сприяючи досягненню мети ЄС щодо енергоефективності, підтримує конкурентоспроможність промисловості та технологічні інновації, що стимулюють до кращих екологічних показників продукції на ринку.

Енергомаркування

Енергетичні етикетки ЄС дають споживачеві чітку та просту інформацію про енергоефективність продукції на місці придбавання без додаткових документів. Це допомагає споживачам економити гроші на рахунках за енергію у домогосподарствах.

Для мешканців ЄС це в середньому економить до €285 на рік при оплаті за спожиту в побуті енергію та принесуть 66 мільярдів євро додаткових доходів європейським компаніям. Енергетичну етикетку визнають 93% споживачів ЄС, а 79% з них тепер обов’язково зважають на неї при придбаванні техніки.

Енергетична етикетка, див. рис. 1, має однотипне оформлення для всіх країн ЄС та країн, що долучилися до ЕСТ, і є лінгвістично нейтральною. Інформація вказується за допомогою піктограм та позначок, які замінюють текст різними мовами.

Зображення маркування на етикетці з енергоефективності Рис. 1. Структура позначок на енергетичній етикетці діючого зразка

Чорна стрілка, маркована літерою, що направлена справа на кольорову полосу (зліва) показує клас енергетичної ефективності даного приладу у відповідності з європейськими правилами. Зліва зверху вниз позначені класи, починаючи з найбільш високих за енергетичною ефективністю.

На додаток до інформації про споживання енергії даним виробом, етикетки також можуть містити конкретні дані про інші споживчі функції чи відповідні характеристики економічності, а саме рівень шуму або споживання води, параметри теплоізоляції тощо.

Наприклад, для водонагрівачів можуть бути вказані позначки річного споживання електроенергії в кВт·г за рік (AEC) та піктограми у вигляді водяного крана щодо умовного розміру споживання води (S, M, L, XL і т. д.). Також може бути вказано найбільш енергоефективний режим роботи, що забезпечує достатню кількість теплої води, що досягається при температурному налаштуванні, нижчому за максимально можливий (такий режим може бути досягнутий при температурі 65°С або навіть 60°С), а також максимальну температуру Tmax, на яку може бути налаштований термостат електричного водонагрівача тощо. Виробники ємнісних водонагрівачів можуть вказувати параметр V40 в літрах (л), виміряний за певною методикою, що показує кількість гарячої (змішаної) води з температурою 40°С, яку можна спожити з вимкнутого електричного водонагрівача, після того, як вода в приладі була нагріта до певного рівня. Для водонагрівачів непрямого нагріву також може вказуватися параметр втрат енергії в ізоляції приладу протягом 24 годин (статичні теплові втрати за конкретних лабораторних умов), чи об’єм води, який бойлер може зберігати.

Зображення електричного накопичувального водонагрівача Ariston VLS EVO DRY 100 EU Рис. 2. Енергетична етикетка для електричного накопичувального водонагрівача Ariston VLS EVO DRY 100 EU

Споживач сам може порівняти енерговитрати лідера серед електричних накопичувальних водонагрівачів з сухим ТЕНом Ariston VLS EVO DRY 100 EU, рис. 2, з показниками енергоспоживання LYDOS HYBRID 80 від Ariston, рис. 3 – найбільш інноваційного та економічного водонагрівача, який наразі не має аналогів. Гібридна технологія нагріву води (із використанням технології теплового насосу) дозволяє заощадити до 50% на електроенергії у порівнянні з доволі економічними водонагрівачами класу В, до яких, наприклад, відноситься електричний водонагрівач Ariston VLS EVO DRY 100 EU, рис. 2. Але оскільки у LYDOS HYBRID є частини, що відносяться до теплового насосу, то додатково вказуються рівні шуму, що містяться на відповідних піктограмах.

Зображення енергоефективне маркування гібридного водонагрівача (бойлер з тепловим насосом) Ariston LYDOS HYBRID 80 Рис. 3. Енергетична етикетка гібридного водонагрівача (бойлер з тепловим насосом) Ariston LYDOS HYBRID 80

На енерго-етикетках енергоефективних та економічних теплових насосів Ariston серії Nimbus для опалення та ГВП, рис. 4, що наразі належать до найвищого класу А+++, окрім вдалих показників низької шумності та ефективної потужності в різних температурних режимах, ще є мітка у вигляді радіатора, тобто такі насоси можуть бути задіяні в системах опалення, які можуть бути високотемпературними (радіаторними), низькотемпературними (наприклад, з «теплими підлогами») та комбінованими.

Реформа енерго-позначок

«Перш за все енергоефективність» – є центральним принципом стратегії за хартією ЕСТ. З моменту впровадження 20 років тому успіх енерго-маркування сприяв розвитку все більш енергоефективних продуктів. Це призвело до того, що нинішня система етикеток стала надто складною.

Порівняльна шкала для побутових приладів була вперше представлена у 1994 р., а згодом вона була розширена у 2004 р. – від A (найефективніша) до G (найменш ефективна). Згодом, із зростанням вимог щодо енергозберігання, з’явилися супер-категорії (A+, A++ або A+++). Проте різниця між A ++ та A +++ є менш очевидною для споживача і категорії будуть поступово коригуватися для того, щоб знову ввести простішу шкалу від A до G. У 2017 р. на чіткіші правила маркування енергоефективності та на спрощення енергетичної шкали від A до G погодився ЄС.

Зображення маркування енегоефективності теплового насоса Ariston серії Nimbus Рис. 4. Енергетичні етикетки теплових насосів Ariston серії Nimbus

Конкретно кажучи, це означає, що протягом 2021 р. рівні енергозбереження мають бути «перероблені» і відкориговані, тобто виріб, що зараз демонструє клас енергоефективності A+++, як, наприклад на етикетках виробів від Ariston, може, наприклад, стати класом B після масштабування без будь-яких змін його фактичного енергоспоживання. Спочатку клас А буде порожнім, щоб залишати місце для більш енергоефективних моделей, які з’являться згодом.

Відео. Технічні особливості та підключення теплового насоса серії Nimbus

Остаточний формат та візуальна ідентифікація нових енерго-етикеток були прийняті Єврокомісією 11 березня 2019 р. Додатково до регламентованої раніше інформації нова енергетична етикетка має містити також двовимірний QR-код, за допомогою якого споживачі зможуть отримати додаткову, офіційну (некомерційну) інформацію шляхом сканування коду за допомогою звичайного смартфону. Ці дані виробники мають ввести у базу даних ЄС «EPREL», яка стане доступною для кожного громадянина Європи в найближчі кілька місяців.

Нові етикетки для європейських споживачів будуть введені у звичайних магазинах та для продажу в режимі он-лайн з 1 березня 2021 року.

1 жовтня 2019 р. Єврокомісією було прийнято 10 заходів щодо енергоспоживаючих продуктів. Ці заходи, консультативно узгоджені з галуззю та за підтримки держав-членів, потім були затверджені Європейським Парламентом та Радою згідно з процедурою регулювання з ретельним контролем.

Важливою зміною нових правил екологічного проектування (Екодизайн) є подальше збільшення «репарабельності та рециркуляції» виробів, тобто підвищення рівня ремонтоздатності та закладання можливості вторинного використання матеріалів, з яких було виготовлені пристрої. Деякі з нових заходів включають такі вимоги, як обов’язкове забезпечення запасними частинами протягом певного терміну та доступ до інформації про ремонт та обслуговування професійними спеціалістами.

Крім того, з 1 січня 2019 року постачальникам (виробникам, імпортерам чи уповноваженим представникам) доведеться завантажувати інформацію про свою продукцію в Європейську базу даних для маркування енергії (EPREL), перш ніж розміщувати цю продукцію на європейському ринку. Споживачі зможуть здійснювати пошук у базі даних щодо енергетичних етикеток та інформаційних аркушів про конкретні товари вже наприкінці 2020 р.

Інформацію про економію енергії, енергетичне маркування та вимоги до екодизайну можна знайти на відповідній сторінці виробів на вебсайті ЄК ЄС, де дана продукція згрупована за категоріями. Продукти, що стосуються галузі HVAC та водопостачання, щодо яких будуть запроваджені нові регуляторні правила:

  • обігрівачі в цілому;
  • місцеві обігрівачі простору;
  • обігрівачі простору та водонагрівачі (включно із сонячними);
  • газові водонагрівачі;
  • твердопаливні котли;
  • вироби для нагрівання та охолодження повітря;
  • кондиціонери та вентилятори;
  • промислові вентилятори;
  • вентиляційні блоки;
  • вироби для повітряного опалення та охолодження;
  • водяні насоси;
  • циркуляційні насоси;
  • електродвигуни тощо.

З них нові правила енергоефективності та маркування стосуватимуться обігрівачів, водонагрівачів, житлових вентиляційних установок, професійного обладнання для охолодження, місцевих обігрівачів простору та котлів на твердому паливі.

Вироби HVAC, на які поширюватимуться вимоги ефективності (а не маркування): електродвигуни, циркуляційні насоси, промислові вентилятори, водяні насоси, вироби та системи для повітряного опалення.

Також зменшаться норми витрат енергії споживання мережевими пристроями у режимі очікування. Це стосуватиметься всіх систем автоматики HVAC та засобів, що забезпечують їхню комунікацію.

Компанії також можуть створювати власні етикетки для продуктів енергоефективності за допомогою шаблонів енергетичних етикеток або генератора енергетичних етикеток.

Єврокомісія оцінює загальну економію енергії від запровадження нових етикеток в ЄС до 2030 року цифрою 38,1 ТВт·год / рік, що еквівалентно річному споживанню електроенергії, наприклад, Угорщини. Широке запровадження в Україні енерго-етикеток за новими правилами без сумніву принесе суспільну користь і матиме сенс як для виробників пристроїв, що стосуються витрат енергії, так і для споживачів цієї продукції.

Читайте статьи и новости в Telegram-канале AW-Therm. Подписывайтесь на YouTube-канал.

Просмотрено: 1 349

Вас может заинтересовать:



Оставьте комментарий

Telegram