Одним із головних питань при експлуатації систем господарсько-питного водопостачання є їхня відповідність санітарним нормам. Навіть, якщо замінені труби та обладнання, в через низку причин може виникнути потреба в їх дезінфекції. Розглянемо особливості цієї процедури, а також технічні рішення, що сприяють дотриманню санітарних норм, спираючись на європейський досвід
Дезінфекція систем господарсько-питного водопостачання необхідна тільки у виняткових випадках і здійснюється лише за гострої необхідності. Наприклад, при забрудненні системи мікроорганізмами. Про це може свідчити, зокрема, неприємний запах води.
Бактерії, що розмножуються у воді за сприятливих для цього умов, становлять загрозу для здоров`я та, навіть, життя людини. Так, одні з найбільш небезпечних – Legionella pneumophila (рис. 1), – можуть викликати ураження легенів. Отже процес дезінфекції спрямований на знищення подібних патогенних мікроорганізмів.
Рис. 1. Колонія бактерій Legionella pneumophila під мікроскопом
Власне, дезінфекцію слід розглядати як надзвичайний захід, необхідний для повернення системи господарсько-питного водопостачання в нормальний робочий стан. До того ж, мають бути усунені причини мікробіологічного забруднення (розмноження мікроорганізмів). Приводом для цього, наприклад, може бути несправність в конструкції або порушення регламенту роботи.
Після проведення дезінфекції рекомендується зробити аналіз якості води для підтвердження результатів роботи.
Європейськими нормами рекомендується уникати вжиття повторних заходів дезінфекції для систем господарсько-питного водопостачання. Адже часте їх застосування негативно впливає на термін служби трубопроводів та обладнання. Замість цього, у разі потреби, рекомендується виконувати реновацію обладнання.
Дезінфекція може здійснюватись, як при непрацюючій (хімічна дезінфекції), так і працюючій (термічна та безперервна хімічна дезінфекція) системах водопостачання.
Нагрівання
За вимогами німецького стандарту DVGW, кожне місце водозабору має промиватися гарячою водою протягом трьох хвилин при мінімальній температурі 70°С. Разом з тим досить поширеною є практика нагріву бак гарячої води до 80°C для компенсації втрат температури в зонах розташування місця водозабору. Це дозволяє суттєво знизити ризик бактеріального зараження води, зокрема, мікроорганізмами роду Legionella.
Перед промиванням місця водозабору будь-які циркуляційні прилади мають вмикатись і працювати до моменту досягнення в зворотній трубі циркуляційної установки температури на рівні, щонайменше, 70°С. При цьому необхідно дотримуватися заходів безпеки з метою запобігання можливому ошпаренню користувачів.
Хімічна обробка
Згідно зі стандартом DVGW особливу увагу при хімічній дезінфекції треба приділяти виконанню вимог щодо активних речовин, їх концентрації, часу застосування і максимальним значенням температури води. Вона не повинна нагріватись вище 25°C. При цьому поєднувати термічну і хімічну дезінфекцію забороняється.
Під час хімічної дезінфекції не можна брати із системи питну воду, а після проведення заходів вкрай важливо повністю вимити з труб залишки дезінфікувального засобу. Для проведення процедур промивання використовується спеціальне обладнання (рис. 2).
Рис. 2. Обладнання для промивання та дезінфекції труб
Перед початком дезінфекційних заходів з використанням хімічних агентів потрібно переконатися в тому, що компоненти систем господарсько-питного водопостачання не вступатимуть в реакцію з ними. При цьому особливу увагу слід звертати на обладнання зі сталі – для уникнення корозії.
Виробник або постачальник дезінфікувального засобу має підтвердити можливість використання його в трубах зі зшитого поліетилену та латуні. Дотримання інструкції із застосування є обов’язковим. Дезінфікувальні властивості хімічного засобу, як правило, визначаються окислювальним впливом його діючих речовин. Традиційно застосовують хлор та його сполуки.
Варто враховувати, що при частому виконанні дезінфекції хімічні агенти можуть проникати в питну воду, яка міститься в трубі. Обробка реагентами також негативно впливає на термін використання трубопроводів. З цієї причини виробники рекомендують обмежити загальну кількість циклів дезінфекції. Наприклад, компанія TECE (Німеччина) для своїх труб TECEflex встановлює рекомендовану граничну норму – не більше 5 циклів хімічної дезінфекції протягом всього терміну експлуатації виробів.
З іншого боку, труби, виготовлені з полімерних матеріалів за сучасними технологіями, не потребують частої дезінфекції.
Безперервна хімічна дезінфекція
За результатами останніх досліджень дезінфекція забрудненої питної води шляхом її безперервної обробки дезінфікувальними засобами призводить до негативних наслідків.
З цієї причини у країнах ЄС її рекомендується здійснювати тільки в рідкісних випадках за умови суворого дотримання вимог постанов та рекомендацій профільних державних установ.
Подібна постійна дезінфекція може серйозно вплинути на строк експлуатації установки господарсько-питного водопостачання. Через високу імовірність пошкодження матеріалів цей тип дезінфекції є вкрай небажаним.
Як уникнути проблем
Отже, розглянувши основні типи дезінфекційних заходів, можна зробити висновок про їх небажаність для тривалої експлуатації компонентів систем господарсько-питного водопостачання. Тому краще запобігати забрудненню мереж.
І перше, що можна зробити – передбачити це вже на етапі проектування. Важливо правильно підібрати діаметри трубопроводів, урахувати специфікації щодо гігієни і гідравліки. Це передбачено такими європейськими стандартами, як DIN 1988, DIN EN 1717/A1, DVGW, VDI 6063.
Системи господарсько-питного водопостачання повинні гарантувати, що якість води в точці водорозбору буде відповідати вимогам санітарних норм. Обладнання та матеріали систем мають бути підтверджені відповідними сертифікатами та висновками.
Наведемо деякі технічні рішення, що можуть бути вжиті для запобігання забрудненню систем.
Технічні рішення
З міркувань гігієни, зокрема, рекомендується споруджувати мережу господарсько-питного водопостачання у вигляді кільцевого трубопроводу із застосуванням подвійних водорозеток (рис. 3).
Рис. 3. Подвійна водорозетка для підключення змішувача
У кільцевих системах трубопроводів, на відміну від традиційних, вода до арматури завжди тече з двох напрямків. У зв'язку з цим забезпечується постійне промивання всього трубопроводу. Крім того, вони характеризуються невеликими діаметрами та меншою кількістю фітингів. А за рахунок такої системи втрати тиску майже повністю відсутні.
Для досягнення найліпших гігієнічних умов має сенс змонтувати подвійні водорозетки, зі з'єднаннями поверненими вгору, і петлями труб, прокладеними над ними. При такому монтажі, у разі невикористання системи протягом тривалого часу, воду можна легко і безпечно злити.
Високими санітарно-гігієнічними властивостями характеризуються сучасні труби з полімерних матеріалів. Вони не вступають в реакцію з водою (відсутність корозії та, відповідно, довгий термін експлуатації), а низька шорсткість стінок труб не дає можливості заростання їх зсередини.
Популярними матеріалами для сучасних систем господарсько-питного водопостачання є зшитий поліетилен PE-X. З нього, наприклад, виготовлені універсальні багатошарові труби TECEflex (виробник – ТЕСЕ, рис. 4). Вони також мають шар з алюмінію, який унеможливлює проникнення кисню, та зовнішній захисний шар – з поліетилену підвищеної стійкості PE-RT. Безпечність використання труб підтверджена відповідними сертифікатами.
Рис. 4. Металополімерні труби не заростають зсередини та не іржавіють
Разом із тим важлим є застосування в системах, окрім труб, безпечних із санітарної точки зору з`єднань. Сучасною альтернативою є використання поліфенілсульфонових (PPSU) фітингів (рис. 5). Цей тип пластику характеризується високою ударостійкістю та механічною міцністю, стійкістю до корозії та високих температур.
Рис. 5. Фітинг з поліфенілсульфону (PPSU)
Неабияке значення для дотримання санітарних норм має якість здійснення монтажу трубопроводів.
Однією з провідних є технологія аксіального запресовування. При ній гільза, за допомогою прес-інструменту, монтується зверху розширеної труби, надітої на фітинг. Оскільки фітинги вставляються в розширену трубу, вони мають більший внутрішній діаметр у порівнянні зі з`єднаннями, в яких використовуються ущільнювальні кільця. Це зумовлює низькі показники втрати тиску.
Ефект герметизації досягається за рахунок того, що після запресовування стінка труби обтискає фітинг по всій поверхні з'єднання. Внаслідок цього для фітингів не потрібно ущільнюючих кілець. Це, в свою чергу, усуває помилки монтажу, які можуть виникнути при використанні прокладок. Отже, при з'єднанні методом аксіального запресовування відсутні щілини або порожнечі, в які може потрапляти і застоюватися вода.
Для запобігання порушенню гігієнічних норм при монтажі особливу увагу необхідно приділяти ізоляції трубопроводів холодної питної води, прокладених у перегородках і несучих стінах. Питна вода не повинна нагріватися до температури вище ніж 25°С.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 4 577
