Попри велику кількість раніше опублікованих навчальних матеріалів у мережі та регулярні навчання Wavin Ekoplastik в офлайні, періодично все ще виникають питанняпро способи і правила зварювання пластикових напірних трубопроводів з поліпропілену. Цією статтею хочемо розпочати цикл матеріалів, що як ми сподіваємося, будуть корисні як для початківців, так і для досвідчених майстрів
Чому зварювання, а не «пайка» трубопроводів з поліпропілену?
Чимало інсталяторів звикли називати процес з’єднання складових поліпропіленових систем «пайкою», чи «паянням», а прилади для монтажу – «паяльниками», «плойками», «прасками», тощо. Проте насправді цей процес називається по іншому, і ось чому
Паяння - технологічний метод формування нероз'ємного молекулярного з’єднання деталей, що досягається шляхом уведення між цими деталями розплавленого матеріалу з більш низькою температурою плавлення (припою). При цьому самі з’єднувані деталі, не зазнають жодних деформацій.
Хоча зварювання – це також технологічний метод формування нероз'ємного з’єднання деталей на молекулярному чи атомарному рівні, проте на відміну від паяння, процес зварювання реалізується за рахунок нагрівання та пластичної деформації самих зварюваних деталей.
Відповідно апарат для з’єднання поліпропіленових деталей є зварювальним апаратом.
Які види зварювання поліпропіленових трубопроводів існують?
Існує три основні способи зварювання поліпропіленових трубопроводів. Найбільш поширений та знайомий широкому загалові – поліфузне розтрубне зварювання. Його застосовують для з’єднання пластикових трубопроводів діаметрами від 16 до 125 мм включно. Трубопроводи діаметром від 16 до 63 мм зварюються за допомогою ручного зварювального апарата потужністю 600-800 Вт, діаметри від 63 і до 125 мм слід зварювати за допомогою спеціального монтажного пристрою, у склад якого входить більш потужний зварювальний апарат (1400 Вт). Ручне зварювання на діаметрах 63 мм і вище не рекомендується через те, що окрім додержання режимів зварювання на діаметрах від 63 мм дуже важливо дотримуватися максимального центрування (співвісності) з’єднуваних деталей.
Для трубопроводів діаметрами понад 125 мм зварювання в розтруб з фітингами на достатньо якісному рівні вже неможливе. Тому на діаметрах 160, 200, 250 мм і вище вже застосовується інший спосіб - зварювання поліпропіленових трубопроводів в стик, або стикове зварювання. Тут також використовується спеціальний монтажний пристрій, що дозволяє якісно центрувати деталі а також забезпечує потрібний рівень стискання деталей під час їх з’єднання.
Ще один різновид зварювання пластикових трубопроводів, що порівняно рідко застосовується, проте є не менш важливим під час робіт у важкодоступних місцях чи у польових умовах – це розтрубне зварювання за допомогою електромуфт. Електромуфтове зварювання є підвидом розтрубного поліфузного зварювання поліпропіленових трубопроводів і застосовується на всіх стандартних діаметрах від 20 мм до 250 мм і вище. Для електромуфтового зварювання застосовується спеціальний апарат.
Чому не можна використовувати для зварювання поліпропіленових трубопроводів газові горілки, та інші саморобні пристрої?
На безкрайніх просторах інтернету деякі умільці почали викладати відеоролики, що буцімто демонструють зварювання поліпропілену у різноманітні нестандартні способи. Винахідливість деяких з них викликає подив, проте таке «паяння» не має нічого спільного з реальним технологічним процесом зварювання термопластів, що застосовується в інженерних системах. Використання відкритого полум’я під час зварювання пластикових деталей заборонено. Полум’я горілки призводить до деградації поверхневого шару матеріалу. Простими словами воно обвуглює краї деталей, руйнуючи метильні закінчення молекул поліпропілену, що в свою чергу беруть безпосередню участь у формуванні міжмолекулярних зв’язків - так зване гомогенне з’єднання. Утворені внаслідок дії відкритого вогню мікровключення вуглецю (сажа) перешкоджають утворенню міжмолекулярних містків, та кристалізації матеріалу і таке з’єднання стає ненадійним. Окрім того зварювання в такий спосіб небезпечне.
Те саме стосується і саморобних пристроїв, виготовлених з побутових прасок, та інших нагрівальних приладів, що від початку не були призначені та не розраховані для цього. Максимальна температура нагріву підошви побутової праски не перевищує 205°С.І хоча цієї температури достатньо для розм’якшування поліпропілену, і може скластися враження, що «воно дійсно паяється», проте для утворення якісних міжмолекулярних зв’язків матеріалу, та повної його кристалізації з відновленням початкової кристалічної решітки температура праски, що нижча за норму на майже 60°С, явно недостатня. Крім того біметалевий вимикач, що регулює температуру підошви праски має допуск по температурі у кілька десятків градусів. Вочевидь таке зварювання, без додержання правильних режимів не принесе нічого доброго. Тому буде помилковим вважати, що у вищеописані способи можна зекономити на зварювальному обладнанні та при цьому отримати надійний результат.
Варто пам’ятати, що відео-блогери не несуть жодної відповідальності за наслідки своїх відео, тому не варто подібний досвід повторювати.
Що важливо знати під час вибору ручного зварювального апарата для пластикових трубопроводів?
На ринку України зараз велике розмаїття зварювальних апаратів для ручного зварювання поліпропілену. Вибір дійсно величезний через популярність та доступність матеріалу. Постійно з’являються все нові й нові форми, розміри, потужність та комплектації апаратів. Переважна більшість пристроїв - це вироби з КНР, але далеко не всі вони насправді підходять для якісного зварювання поліпропіленових трубопроводів. Отже на що варто звернути увагу під час вибору апарату, щоб у майбутньому не мати проблем?
Перш за все температура. Апарат для ручного зварювання повинен мати її плавне регулювання, для можливості налаштування, або ж повинно бути заводське налаштування оптимальної температури зварювання поліпропілену - 260°C з автоматичним електронним контролем нагріву, як це зроблено у нових зварювальних апаратах фірми Wavin Ekoplastik, та ще деяких європейських виробників. Саме електронний контроль температури дозволяє утримувати оптимальний режим зварювання з допуском не більш як ±10°C від оптимальної. Важливо, щоб оптимальна температура підтримувалася саме на насадках апарата. Навіть фірмові апарати слід періодично контролювати на відповідність робочій температурі контактним термометром або пірометром, не говорячи вже про недорогі. Важливо уникати як перегріву, так і недогріву деталей під час зварювання, а для цього зварювальний апарат має правильно нагріватися та підтримувати задану температуру.
Ще однією важливою характеристикою нагрівального інструмента має бути суцільнометалеве робоче тіло апарата, тобто лезо, або стрижень (в залежності від типу апарата – плаский, чи стрижневий) на який кріпляться зварювальні насадки. Нажаль здебільшого у дешевих апаратів спостерігаємо пустотілу робочу частину. Так зроблено задля економії. Пустотіла, полегшена робоча частина дешевих виробів, не маючи теплової інерційності швидко втрачає температуру, й під час нагріву деталей на насадках, зварювальні насадки занадто швидко охолоджуються, віддаючи тепло деталям, та не забезпечуючи достатній рівень прогріву з’єднуваних деталей.
Якість зварювальних насадок має забезпечувати відповідний рівень якості зварювальних швів, адже зварний поліфузний шов – це найнадійніше із з’єднань у сантехніці. Жодна інша технологія з’єднань деталей не дозволяє досягти такої міцності і надійності, звісно за умови, що таке з’єднання виконано якісними матеріалами та з дотриманням рекомендацій виробника. Насадки у недорогих зварювальних апаратів мають недосконалу форму, часто з неприпустимими допусками по розмірах, та малу кількість металу, що не дає змоги надійно утримувати та передавати тепло деталям, що з’єднуються. Покриття насадок також важливий фактор, оскільки нерідко бюджетні насадки замість тефлонового покриття вкриваються звичайною термостійкою фарбою, яка фактично не виконує своїх функцій – запобігання прилипанню матеріалу до насадки. Навіть форма якісної насадки спеціальна, нахил нагрівної площини має забезпечувати надійне прилягання матеріалу та рівномірний його прогрів.
У наступних статтях ми продовжимо більш детально обговорювати як зварювання трубопроводів з поліпропілену так і правильне їх кріплення.
Відео. Як правильно зварювати труби з поліпропілену
Сподіваємося що цей цикл матеріалів допоможе вам зорієнтуватися в темі, та проллє світло на чимало питань.
Для надійного і довготривалого функціонування інженерних систем вибирайте якісну продукцію Wavin Ekoplastik, з урахуванням її призначення.
Якщо ви маєте питання, будь ласка завжди звертайтеся до представників Wavin Czechia s.r.o в Україні:
Сергій Дяченко
Тел.: +38 (067) 224-08-82, +38 (099) 706-9000.
Ігор Ядловський
Тел.:+38 (050) 231-50-20, +38 (096) 66-33-596.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 5 139
