Агресія російської федерації змусила редакцію припинити випуск друкованого журналу AW-Therm – єдиного в Україні видання у галузі HVAC.

Медіаресурс продовжив роботу в електронному форматі – на сайті та у соціальних мережах: Facebook, Instagram, Telegram, YouTube, TikTok.

Якщо Ви вважаєте нашу роботу корисною, бажаєте надалі читати найактуальнішу інформацію зі світового та українського інженерного ринку, просимо підтримати спеціалізоване українське видання донатом.


Я БАЖАЮ ПІДТРИМАТИ

Мерч AW-Therm інтернет магазин

Вентиляція повітря у захисних укриттях: як покращити

О. Колодій

Сьогоднішня війна росії проти України змусила мільйони наших співвітчизників переховуватися в бомбосховищах та укриттях. При цьому основне навантаження щодо захисту цивільного населення випало на так звані споруди подвійного призначення та найпростіші укриття. Проте досвід експлуатації цих споруд засвідчив, що далеко не всі вони придатні для повноцінного використання. Зокрема, традиційною проблемою є погана вентиляція приміщень, що ускладнює перебування в них людей. Як можна виправити цю ситуацію?

Тривалий час вважалося, що Україна не має зовнішніх ворогів, через що питання захисту цивільного населення в разі військової агресії проти нашої держави на порядку денному не стояло. Тому не дивно, що спеціальні захисні споруди на зразок бомбосховищ та протирадіаційних укриттів в Україні не лише не зводилися, а й навіть не підтримувалися в належному стані ті, що дісталися нам у спадок від радянської доби. Будівництво житлових об'єктів також не передбачало проєктування та зведення в них спеціальних укриттів.

Як наслідок до початку 2022 року в країні налічувалося понад 21 тис. захисних споруд, із яких 5704 – бомбосховища та 15393 – протирадіаційні укриття. Лідерами за кількістю таких споруд стали Київ (514), Одеса (353), Харків (300) та Запоріжжя (273). Перевірка технічного стану цих укриттів показала, що багато з них не відповідають вимогам і частково чи повністю непридатні для використання. Але навіть якби усі вони були в належному стані, сумарно вони змогли б прийняти не більш як 10% населення країни, чого катастрофічно мало. До того ж географія розміщення цих споруд далеко не завжди дозволяє швидко й безпечно дістатися до них.

Як альтернатива спеціальним захисним спорудам на випадок війни розглядалися так звані споруди подвійного призначення та найпростіші укриття. Перші представлені капітальними інженерними спорудами, які, крім свого основного призначення, можуть використовуватися для захисту цивільного населення. До них можна зарахувати станції метрополітену, підземні автопаркінги, підземні переходи та інші. Ще більш поширені найпростіші укриття, які представлені різними фортифікаційними спорудами, підвалами та цокольними поверхами житлових і адміністративних будівель. Так, наприклад, на початок поточного року в Києві налічувалося 3687 цокольних та підвальних приміщень і 728 споруд подвійного призначення (409 підземних паркінгів, 272 підземних переходів та 47 підземних приміщень метрополітену).

Вентиляція захисних укриттів: у чому проблема?

Завдяки своїй широкій поширеності та доступності найпростіші укриття та споруди подвійного призначення взяли на себе основне навантаження щодо захисту цивільного населення України від ворожих обстрілів у нинішній війні. Проте масовий досвід використання цих приміщень і споруд також виявив деякі проблеми, які потребують вирішення. Зокрема, одним із серйозних недоліків у роботі подібних укриттів є погана вентиляція.

Наприклад, підвальні приміщення взагалі не розраховані на тимчасове перебування в них великої кількості людей. Тому вентиляція в них була спроєктована так, щоб забезпечити мінімальне провітрювання задля підтримання приміщень у належному санітарному стані. Коли підвали та цокольні поверхи використовуються як укриття та заповнюються людьми, через недостатню вентиляцію повітря в цих приміщеннях швидко наповнюється вуглекислим газом, стає вологішим і непридатним для використання. Характерні симптоми при надлишку вуглекислоти – слабкість, сонливість, швидка стомлюваність, погане самопочуття та головний біль. Підвищена вологість так само не обіцяє нічого приємного: сирі стіни та інші поверхні – ідеальне середовище для появи та поширення грибка. А це також загроза для здоров'я.

Ще один недолік у роботі найпростіших укриттів – відсутність фільтрації повітря, яке надходить з вулиці. При вибухах та часткових обваленнях будівельних конструкцій цей недолік може коштувати людям дуже дорого, адже до них в укриття надходитиме повітря, разом з пилом, золою, сажею, димом та іншим забрудненням.

Війна наразі триває, обстріли українських міст не припиняються, тому найпростіші укриття продовжують нести свою вахту із захисту наших співвітчизників. Це означає, що проблему з вентиляцією таких укриттів маємо розв’язувати вже сьогодні. Оптимальним рішенням тут може бути встановлення в укриттях механічних систем вентиляції з функціями рекуперації тепла, фільтрації повітря та його нагрівання в разі потреби. Існує два варіанти розв’язання проблеми з неякісною та недостатньою вентиляцією.

Вентиляція захисних укриттів: I-варіант облаштування


Зображення припливна установка в укритті Передбачає використання механічної припливної вентиляції з догріванням повітря й одночасної витяжної вентиляції.

Таке рішення оптимальне у випадках, якщо: бюджет на систему вентиляції обмежений; є резервні потужності для нагрівання повітря; приміщення використовується не постійно (наприклад, лише в режимі тривоги); система опалення підтримує мінімально допустиму температуру в приміщенні і є потреба у його додатковому обігріванні.

Зображення витяжний вентилятор у системі вентиляції укриття При доукомплектуванні цієї системи додатковими елементами (наприклад, блоком охолодження) вона може використовуватися як стаціонарна установка для облаштування й цілорічного використання підвальних приміщень. Перевагами системи є простота монтажу та обслуговування, недоліком – підвищене енергоспоживання для нагрівання припливного повітря.

Зображення робота системи вентиляції повітря укриття Цей варіант системи вентиляції можна реалізувати, наприклад, на базі припливних установок «ВЕНТС МПА…Е» та «ВЕНТС ВПА» зі вбудованою автоматикою та витяжного канального відцентрового вентилятора типу «ВЕНТС ВКПФ» продуктивністю до 9540 м³/год для прямокутних каналів типу, який працює синхронно з припливною установкою. Для зниження рівня шуму до нормативних параметрів та запобігання передаванню вібрації по повітропроводах передбачене установлення шумоглушників та гнучких вставок. Для запобігання мимовільному перетіканню повітря при вимкненому обладнанні може використовуватися клапан з електроприводом на припливній системі та зворотний клапан – на витяжній. Забір та викидання повітря здійснюються повітропроводами, розміщеними на фасадах будівлі. Прокладання повітропроводів передбачене відкритим способом. Розподіл та видалення повітря може здійснюватися за допомогою дворядних регульованих решіток серії «ДР», що дозволяє відрегулювати напрямок роздавання та витрати повітря.

Вентиляція захисних укриттів: II-варіант облаштування

Зображення вентиляція з рекуперацією тепла в укритті

Передбачає використання припливно-витяжної системи вентиляції з рекуперацією тепла та догріванням припливного повітря.

Витрати на реалізацію цього рішення будуть дещо вищими, проте експлуатаційні витрати – нижчими. Тому це рішення є оптимальним за постійної експлуатації приміщень. Завдяки рекуперації тепла система вентиляції створюватиме менше навантаження на мережі енергопостачання.

Зображення вентиляція з рекуперацією тепла застосування в укритті Цей варіант системи вентиляції може бути реалізований на базі припливно-витяжної установки з рекуперацією тепла, наприклад такою, як «ВЕНТС ВУТ/ВУЕ ПБЕ ЄС», що випускаються у декількох модифікаціях. Завдяки застосуванню регульованих ЕС-двигунів постійного струму вона вирізняється меншим споживанням електроенергії (в 1,5-3 рази) і водночас забезпечує високу продуктивність та низький рівень шуму. В разі потреби для зниження рівня шуму до нормативних параметрів та запобігання передаванню вібрації по повітропроводах передбачено встановлення шумоглушників та гнучких вставок. Для запобігання мимовільному перетіканню повітря при вимкненому обладнанні може використовуватися клапан з електроприводом на припливній системі та зворотний клапан – на витяжній. Забір та викидання повітря можуть проводитися з використанням однорядних металевих решіток серії «МВМК». Прокладання повітропроводів передбачене відкритим способом. Краще використовувати повітропроводи круглого перерізу, які мають деякі переваги перед прямокутними. Розподіл та видалення повітря передбачені за допомогою пластикових дифузорів серії «МВ…ПФ». За їх використання доцільно ставити дросель-клапани на кожен розподільник повітря, що дозволить відрегулювати систему на робочі параметри.

Таким чином, проблема недостатньої чи неякісної вентиляції в тимчасових укриттях для людей може бути швидко вирішена не тільки стосовно власне необхідних обсягів постачання повітря, але й щодо забезпечення чистим повітрям належної якості, вологості та температури, і при цьому ощадливо споживати електроенергію, в тому числі й від автономних генераторів.

Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok.  Долучайтесь!

Переглянуто: 4 454


9 коментарів

  • Хто може, і має право розробляти схему для укриттів цивільних осіб?

  • Схему та весь проект укриття розробляє сертифікований інженер-проектувальник або будь-який проектний інститут.

  • А де можна ознайомитися зі схемами подібних вентиляційних систем?

  • Схеми вентиляційних систем розробляються індивідуально залежно від вимог замовника та особливостей приміщень. Їх готують інженери-проектувальники під конкретний проект, тому бажано звернутися саме до них.

  • Укрытия сами по себе не рассчитаны на постоянное пребывание, так что ставить принудиловку это создавать из укрытия убежище что в свою очередь приводит минимум к психологической реакции защищённости.

    А в "укрытиях" в принципе не безопасно находится постоянно (;

  • В Україні в більшості шкіл немає примусової вентиляції, а ви про укриття... І тут навіть ковід не спромігся щось змінити. Цікаво, чи за поточними сніпами можна взагалі експлуатувати приміщиння без примусової вентиляції?..

  • У нашому домі є вільне підвальне приміщення площею приблизно 70 кв. метрів (2,8 м висотою). Який приблизний кошторис щодо переобладнання цього простору у тимчасовий прихисток?

  • Якщо мова йде про переобладнання приміщення в укриття, то прогнозувати орієнтовні витрати дуже тяжко. Так як, діапазон витрат залежить від багатьох факторів. Одні з яких, це кількість людей, які підлягають укриттю, архітектура приміщення та клас захисту самого сховища. Ці залежності вказані в нормативних документах: «ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ» ДБН В.2.2-5:202Х.

  • Недавно обновили ДБН В.2.2-52024, при этом сделаны принципиальные ошибки. на мой взгляд следует "современные укрытия" рассчитывать на защиту от разрушения зданий при бомбовом и ракетном ударе и обеспечивать пребывание расчетного количества людей в нем на все время тревоги. Мой ребенок несколько раз находился в школе в "приспобленном укрытии" - после часа пребывания терял сознание от избытка углекислого газа, тяжело заболел грипом. думаю, что это массовое явление - скупченность людей в укрытии при отсутствии вентиляции. Замечания по статье: 1. есть комплектные колонные вентиляционные установки с рекуперацией и мощной фильтрацией, требуют только подсоединения двух воздуховодов и электрики в минимальном количестве; 2- для класса "временных укрытий" не следует закладывать в оборудование избыточные решения - нагрев, автоматику и пр. - только воздухообмен при максимальной дешевизне; 3- окончания воздуховодов следует относить от основных стен. На фото - если здание обрушится, то показанные воздуховоды будут разрушены и завалены.

4
5
4
Залишити коментар

Telegram