Підбір сталевого радіатора за потужністю: запас, перерахунок на режим системи і приклад на моделях Vogel&Noot

Є. Черкашин

Номінальну теплову потужність сталевого панельного радіатора за EN 442 визначають для температурного режиму 75/65/20 °C (подача, зворот, повітря в кімнаті). У системі з конденсаційним котлом або тепловим насосом теплоносій холодніший, і той самий прилад віддає менше тепла: у прикладі нижче близько 45 % і 25 % номінального значення для режимів 55/45 і 45/35 °C. Приклад навчальний: його вихідні дані не підтверджені для реального приміщення. Підбір виконують у п'ять кроків: оцінити тепловтрати кімнати, визначити потрібну потужність із запасом, перерахувати номінальну потужність на свій режим і порівняти її з потрібною, урахувати допуск і тепло труб, перевірити розміщення та підключення. Розрахунок показано на моделях сталевих радіаторів T6 PLAN за даними виробника Vogel&Noot

Які норми діють

Вимоги в статті мають різний нормативний статус, і їх варто розрізняти.

Чинні документи

Чинною є редакція ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (наказ Мінрегіону від 25 січня 2013 року № 24 зі змінами, внесеними наказом від 28 серпня 2013 року № 410; чинна з 1 січня 2014 року). Її розділ 6.7 «Опалювальні прилади та арматура» визначає, де й як розміщують прилади та яку арматуру на них встановлюють. Кількісних вимог до запасу потужності приладу, допуску недобору й обліку тепла труб цей розділ не містить. Для сталевих панельних радіаторів діє також ДСТУ-Н Б В.2.5-62:2012 «Настанова з проектування та монтажу систем опалення із застосуванням сталевих панельних радіаторів». Спосіб перерахунку потужності й каталожні значення базуються на ДСТУ EN 442-1:2019 та ДСТУ EN 442-2:2022 «Радіатори та конвектори. Частина 2. Методи випробування та рейтинг».

Положення проєкту

Запас потужності, допуск і облік труб запропоновано в проєкті першої редакції ДБН В.2.5-67:2025 «Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря», який Мінрозвитку оприлюднило у липні 2025 року для заміни редакції 2013 року. На титулі проєкту вказано набрання чинності від 31.12.2025. Ця дата є частиною тексту проєкту й не означає затвердження: документ залишається проєктом, а чинною є редакція 2013 року (реєстр e-construction.gov.ua, 31 жовтня 2026 року). Тому положення проєкту (пп. 6.2.3.4, 6.2.3.5, 6.2.3.7) слід розглядати як орієнтир, а не як обов'язкову вимогу. Висновки «перевищує потребу» і «не досягає потреби» в прикладі нижче стосуються потреби, розрахованої із запасом за проєктом, а не обов'язкової вимоги чинної норми.

Дані виробника

Потужність і показник n конкретних моделей узято з технічного каталогу Vogel&Noot.

Позначення

• Q_розр - розрахункові тепловтрати кімнати, Вт.
• Q_потр - потрібний тепловий потік приладу, тобто Q_розр із запасом, Вт.
• Q₅₀ - номінальна потужність радіатора за режиму 75/65/20 °C, Вт. Не слід плутати з терміном «номінальний тепловий потік» у ДСТУ-Н Б В.2.5-62, де його визначають за інших умов (температура теплоносія 70 °C, витрата 0,1 кг/с).
• n - показник степеня радіатора з технічної документації виробника.
• У позначенні типу радіатора перша цифра - кількість панелей, друга - кількість рядів оребрення (ДСТУ-Н Б В.2.5-62); тип 22 має дві панелі й два ряди оребрення між панелями. Літери в позначенні (PM, PM-S) входять у каталожну назву моделі.
• Запис «600 × 1400» - висота й довжина радіатора в міліметрах. У калькуляторі панельних радіаторів на сайті Vogel&Noot Ukraine модель 22 PM 600 × 1400 має код F1K2206014010000 і назву «Vonoplan T6 22KVM H=600 L=1400»; для режиму 55/45/20 °C він показує 1180 Вт, як і технічний каталог.

Крок 1. Тепловтрати кімнати

Основою для підбору є розрахункові тепловтрати приміщення. Їх визначають за ДСТУ EN 12831-1:2017: з урахуванням проєктної температури всередині, втрат через огороджувальні конструкції, неопалювані суміжні приміщення та вентиляцію або інфільтрацію. Саме цей розрахунок визначає розрахункові тепловтрати для остаточного підбору.

Для попередньої оцінки використовують питомі показники на кубометр об'єму. У нашій статті «Як правильно підібрати радіатор опалення», підготовленій за запитаннями клієнтів мережі сантехмаркетів «Інсталятор», наведено такі орієнтири: 41 Вт/м³ для панельного будинку, 34 Вт/м³ для цегляного з якісними склопакетами і 20 Вт/м³ для будинку, збудованого за сучасними вимогами. Умов, для яких ці показники визначено (внутрішня температура, зовнішня температура), у джерелі не вказано. Похибка такої оцінки невідома, тому приклад показує послідовність розрахунку, а не надійне значення потужності.

Приклад:

кімната 4,2 × 4,5 × 2,5 м, об'єм 47,25 м³, панельний будинок. Попередня оцінка становить близько 1940 Вт (47,25 × 41). Через відсутність вихідних умов питомого показника неможливо підтвердити, що це тепловтрати саме за 22 °C. Для подальшого розрахунку умовно приймаємо розрахункову температуру в кімнаті 22 °C. Отже, результати прикладу можна використовувати як ілюстрацію порядку розрахунку, а не як обґрунтований підбір для кімнати.

Крок 2. Запас потужності

Проєкт ДБН В.2.5-67:2025 (п. 6.2.3.4) пропонує: якщо прилад працює з автоматичним регулятором температури (термостатичною головкою або електронним регулятором витрати теплоносія), його тепловий потік має перевищувати розрахунковий:

• на 15 %, коли розрахункова температура в приміщенні дорівнює найменшому значенню діапазону за додатками Г і Д;
• на 10 %, коли розрахункова температура дорівнює середньому значенню діапазону.

Для проміжних значень запас визначають інтерполяцією, а проєкт допускає й екстраполяцію. Для температури вище середнього значення діапазону запас за формулою стає меншим за 10 %. У проєкті не обґрунтовано величину запасу, його лише пов'язано з наявністю регулятора. Той самий проєкт вимагає оснащувати всі опалювальні прилади автоматичними регуляторами температури (пп. 6.2.4.16 і 6.2.4.17), тому випадок без регулятора норма не розглядає. ДСТУ-Н Б В.2.5-62 також рекомендує застосовувати на радіаторах автоматичні терморегулятори.

Розрахункову температуру в межах діапазону обирає проєктувальник, а діапазон залежить від призначення приміщення й категорії мікроклімату (таблиці Г.1 і Г.2 додатка Г). Оптимальні умови призначені для приміщень з постійним перебуванням людей, підвищені оптимальні - для приміщень з особливо чутливими людьми (хворі, маленькі діти, люди похилого віку), допустимі - для приміщень з тимчасовим перебуванням людей.

Приміщення	Умови	Діапазон, °C	Найменше значення (запас 15 %), °C	Середнє значення (запас 10 %), °C
Житлова кімната	підвищені оптимальні	21,0 - 25,0	21,0	23,0
	оптимальні	20,0 - 25,0	20,0	22,5
	допустимі	18,0 - 25,0	18,0	21,5
Інші житлові об'єми (кухня, гардеробна, комора)	підвищені оптимальні	18,0 - 25,0	18,0	21,5
	оптимальні	16,0 - 25,0	16,0	20,5
	допустимі	14,0 - 25,0	14,0	19,5
Ванна кімната	підвищені оптимальні	24,5 - 25,5	24,5	25,0
	оптимальні	23,5 - 26,5	23,5	25,0
	допустимі	23,0 - 27,0	23,0	25,0

Формула інтерполяції між двома точками:

запас, % = 15 − 5 × (t − t_min) / (t_сер − t_min),

де t - розрахункова температура в приміщенні, t_min і t_сер - найменше та середнє значення діапазону.

Потрібний тепловий потік приладу: Q_потр = Q_розр × (1 + запас / 100).

У прикладі житлова кімната, умови оптимальні, розрахункова температура 22 °C. Запас: 15 − 5 × (22 − 20) / (22,5 − 20) = 11 %. Умовна потрібна потужність для демонстраційного прикладу: 1940 × 1,11 ≈ 2150 Вт.

Вибір категорії впливає на результат. Для тієї самої кімнати з t = 22 °C підвищені оптимальні умови дають запас 12,5 % (близько 2180 Вт), оптимальні 11 % (2150 Вт), допустимі 9,3 % (близько 2120 Вт).

Крок 3. Перерахунок номінальної потужності на свій режим і порівняння

Виробники наводять номінальний тепловий потік Q₅₀ за ДСТУ EN 442-2: подача 75 °C, зворот 65 °C, повітря в кімнаті 20 °C. Різниця температур теплоносія та повітря в цих умовах дорівнює 50 К. Для іншого режиму потужність змінюється за степеневою залежністю:\

Q = Q₅₀ × (ΔT / 50)ⁿ.

Температурний напір ΔT визначають двома способами залежно від відношення c = (t_зворотного − t_кімнати) / (t_подачі − t_кімнати).
Якщо c не менше за 0,7, беруть середню арифметичну різницю: ΔT = (t_подачі + t_зворотного) / 2 − t_кімнати. Якщо c менше за 0,7, беруть логарифмічну: ΔT = (t_подачі − t_зворотного) / ln[(t_подачі − t_кімнати) / (t_зворотного − t_кімнати)].

Так подано в розділі «Підбір радіаторів» технічного каталогу Vogel&Noot (с. 79), де базою залишається 50 К. Для кімнати з температурою 22 °C режим 75/65 має c = 0,811 (арифметична різниця), а режими 70/55, 55/45 і 45/35 мають c = 0,688, 0,697 і 0,565 (логарифмічна різниця; для 55/45 значення лише трохи нижче межі).

Vogel&Noot у технічному каталозі до радіаторів T6 PLAN подає і Q₅₀, і показник n для кожного типорозміру, а також Q для режиму 55/45/20 °C. Це дозволяє перевірити формулу. Для типорозміру 22 PM 600 × 1400 каталог дає Q₅₀ = 2337 Вт і n = 1,337.

Для режиму 55/45/20 c = 0,714, тому ΔT арифметична й дорівнює 30 К: 2337 × (30/50)^1,337 ≈ 1180 Вт, у каталозі для цього режиму вказано 1180 Вт. Для 33 PM 600 × 2000: Q₅₀ = 4836 Вт, n = 1,333, розрахунок дає 2448 Вт, у каталозі те саме значення. За каталогом n для T6 PLAN лежить у межах 1,299-1,349.

Каталог указує, що випробування проведено за EN 442-2 у Технічному університеті Штутгарта, а наведені значення потужності враховують бічні панелі й верхню решітку радіатора. Радіатори інших виробників мають власні Q₅₀ і n; загальна степенева залежність аналогічна, а дані й спосіб визначення температурного напору беруть з їхньої документації.

У тому самому розділі каталог пропонує спрощений метод: потребу кімнати за ДСТУ EN 12831 множать на коефіцієнт перерахунку з таблиці й отримують потрібну номінальну потужність. Таблиця складена для середнього n = 1,3, тому дає незначні відхилення від розрахунку за n конкретної моделі. Метод виробника не передбачає додаткового запасу, запас у кроці 2 є положенням проєкту ДБН.

Якщо треба знайти потрібну номінальну потужність для заданого режиму, формулу обертають:

Q₅₀ = Q_потр / (ΔT / 50)ⁿ.

Для кімнати з прикладу (Q_потр = 2150 Вт, температура в кімнаті 22 °C) потужність двох моделей Vogel&Noot T6 PLAN за різних режимів така (значення округлено до 10 Вт):

Режим подачі/зворота, °C	c	ΔT, К	22 PM 600 × 1400: (ΔT/50)^1,337	22 PM 600 × 1400, Вт	33 PM 600 × 2000: (ΔT/50)^1,333	33 PM 600 × 2000, Вт
75/65	0,811	48,0 (арифметична)	0,947	2210	0,947	4580
70/55	0,688	40,0 (логарифмічна)	0,743	1740	0,744	3600
55/45	0,697	27,7 (логарифмічна)	0,454	1060	0,455	2200
45/35	0,565	17,5 (логарифмічна)	0,246	580	0,247	1200

Модель 22 PM 600 × 1400 (Q₅₀ = 2337 Вт) перевищує потребу 2150 Вт лише в режимі 75/65. У режимах 70/55, 55/45 і 45/35 вона її не досягає.

Модель 33 PM 600 × 2000 (Q₅₀ = 4836 Вт) перевищує потребу в режимах 75/65, 70/55 і 55/45, а в режимі 45/35 не досягає її. У режимі 55/45 перевищення становить близько 2 % (2200 проти 2150 Вт), що менше за невизначеність оцінки тепловтрат з кроку 1, тому цей результат слід вважати граничним.

У режимі 75/65 модель 33 PM віддає в 2,1 раза більше за потребу, тобто для такої кімнати вона має надлишкову теплову потужність. Для режиму 45/35 необхідно перевірити радіатор з більшою тепловіддавальною поверхнею, кілька приладів або інше рішення, яке забезпечить потрібну потужність.

Для типу 22 потрібна номінальна потужність Q₅₀ за режимами 75/65, 70/55, 55/45 і 45/35 становить відповідно близько 2270, 2890, 4740 і 8730 Вт (за n = 1,337).

Крок 4. Допуск і додаткові теплові потоки

Проєкт ДБН (п. 6.2.3.5) допускає, щоб тепловий потік обраного приладу був меншим за потрібний на 5 % або на 60 Вт. Це формулювання містить дві неоднозначності. Перше: проєкт не вказує, який із двох допусків застосовувати. Друге: не сказано, до якої величини його застосовують, до Q_розр чи до Q_потр із запасом. Для прикладу це означає, що мінімально прийнятна потужність становить від 1840 Вт (1940 Вт мінус 5 %) до 2090 Вт (2150 Вт мінус 60 Вт) залежно від тлумачення. Висновки за результатами розрахунку в кроці 3 від цього не змінюються: модель 22 PM в режимі 70/55 (1740 Вт) не досягає навіть нижчої межі, а модель 33 PM в режимі 55/45 (2200 Вт) перевищує верхню. Тлумачення допуску для практичного проєкту слід погодити з проєктувальником.

Пункт 6.2.3.7 проєкту вимагає враховувати 90 % теплового потоку від відкрито прокладених труб, до яких приєднані прилади. У проєкті прямо не зазначено, як враховувати цей тепловий потік. За змістом тепло труб надходить у кімнату, тому його віднімають від потреби, остаточне тлумачення варто погодити з проєктувальником. Для розрахунку потрібні довжина, діаметр і температура трубопроводів у кімнаті, у прикладі вони не враховані.

Крок 5. Розміщення та підключення

Розрахована потужність досягається лише за правильного монтажу. Чинний ДБН В.2.5-67:2013 (розділ 6.7) і документація виробника задають такі правила:

• прилад розташовують, як правило, під світловим прорізом, у місці, доступному для огляду, ремонту й очищення; довжину приладу визначають розрахунком, а в лікарнях, дитячих закладах, школах і будинках для людей похилого віку приймають не менше ніж 75 % довжини вікна;
• різнобічне приєднання труб (підведення й відведення теплоносія з різних боків радіатора, у проєкті 2025 року це діагональна схема) передбачають до радіатора довжиною понад 2 м;
• запірну арматуру (кульові крани, вентилі) не допускається встановлювати на підводках до приладів для регулювання температури замість автоматичного регулятора, а сенсори й приводи, передбачені проєктом, не можна замінювати ручними маховиками;
• автоматичні терморегулятори мають відповідати ДСТУ Б EN 215, а їх конструкція має відповідати способу встановлення приладу: для приладу в ніші або за суцільною декоративною панеллю застосовують регулятор з виносним датчиком;
• за нижнього підключення приладу до приладової вітки (відгалуження від стояка або магістралі до групи приладів) чи до стояка його оснащують ручним або автоматичним повітровідвідником, якщо такого пристрою немає в самому регуляторі;
• робочий тиск радіатора перевіряють за вимогами ДСТУ-Н Б В.2.5-62 та розрахунковими параметрами системи: запас над гідростатичним напором виражають у метрах водяного стовпа (5 м вод. ст. відповідає приблизно 0,05 МПа), а максимальна температура теплоносія становить 110 °C; робочі межі радіаторів T6 PLAN за каталогом: тиск 1,0 МПа і температура подачі до 110 °C.

У розділі «Інструкції по установке» технічного каталогу Vogel&Noot вказує такі умови для вільної циркуляції повітря: повну теплову потужність можна отримати лише за вільної циркуляції повітря, тобто за наявності зазорів над радіатором і під ним. Відстань від нижнього краю до підлоги рекомендовано не менше 10 см. Верхній зазор до підвіконня або полиці визначають за формулою OA = T × 1,1, де T - глибина радіатора, яку беруть із технічних даних моделі. Якщо досягти цих відстаней неможливо, виробник прямо попереджає про зниження віддачі. Для радіаторів T6 PLAN відстань осі підключень до стіни фіксована, що дозволяє змонтувати трубопроводи й випробувати систему до встановлення радіаторів.

Що не враховує розрахунок

Каталожні значення потужності наведено без вказівки схеми підключення, а для T6 PLAN можливі центральне нижнє, середнє бокове та діагональне підключення. Поправку на спосіб приєднання застосовують за документацією виробника, якщо фактичні умови відрізняються від умов визначення номінальної потужності. Формула не враховує також витрату теплоносія, яка відрізняється від умов випробування, а також екрани, ніші й глухі підвіконня, що погіршують конвекцію. Тепловіддача відкрито прокладених труб у прикладі не врахована. Для цих випадків дані беруть з документації виробника або з розрахунку проєктувальника.

Перевірка підбору у валідаторі

Порядок із п'яти кроків можна пройти вручну, а готовий варіант перевірити у валідаторі AW-Therm: за вибраною моделлю радіатора, режимом системи й температурою в кімнаті він порівнює тепловий потік приладу з потребою кімнати.

Нижче можна перевірити підбір для своєї кімнати: вибрати модель Vogel&Noot, режим системи й температуру в кімнаті.

Основні висновки

• Потужність радіатора порівнюють із потребою кімнати в режимі своєї системи, а не з номінальним значенням за 75/65/20 °C.
• Формула Q = Q₅₀ × (ΔT / 50)ⁿ відтворює каталожні значення Vogel&Noot для режиму 55/45/20 (1180 і 2448 Вт для двох перевірених моделей).
• Запас за проєктом ДБН В.2.5-67:2025 становить 15 % за найменшої температури діапазону і 10 % за середньої; вище середньої норма допускає екстраполяцію. Це положення проєкту, а не чинна вимога.
• У навчальному прикладі з умовною потребою 2150 Вт модель 22 PM 600 × 1400 перевищує потребу лише в режимі 75/65, модель 33 PM 600 × 2000 перевищує її і в режимі 55/45, але на 2 %, у межах невизначеності оцінки. Початкові 1940 Вт не підтверджені, тому приклад не замінює розрахунок за ДСТУ EN 12831-1.
• Розрахунок передбачає, що прилад працює з автоматичним регулятором і змонтований із необхідними зазорами над ним і під ним та з видаленням повітря.

Де отримати детальну інформацію

Каталожні дані, наявність типорозмірів і підбір під конкретний режим системи можна уточнити в компанії «СП УДТ», яка є одним із дилерів Vogel&Noot в Україні, та в пов'язаній з нею мережі сантехмаркетів «Інсталятор» у Києві. Контакти відділу радіаторів і адреси магазинів «Інсталятор» опубліковано на сайті sp-udt.kiev.ua.

---

---

💬 Поставити запитання AI-асистенту AW-Therm