Перспективи впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні

Т. Желєзна, к.т.н.

Зміна клімату є одним із найсерйозніших викликів сучасності. Парникові гази, які виділяються в результаті людської діяльності, спричиняють глобальне потепління, негативно впливаючи на кліматичну стабільність планети. Для боротьби з цими явищами на міжнародному рівні були розроблені різні механізми скорочення викидів, один з яких — система торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ). В Україні торгівля квотами стане важливим інструментом у досягненні кліматичних цілей, зокрема в контексті виконання зобов’язань перед Європейським Союзом

Зобов'язання України

Впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів є частиною міжнародних зобов'язань України, які виникли після підписання та ратифікації важливих угод, зокрема Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Відповідно до цієї угоди, Україна має адаптувати національне законодавство, зокрема прийняти Директиву 2003/87/ЄС, що регулює функціонування схеми торгівлі квотами на викиди в межах ЄС.

Низка нормативно-правових актів закріплює зобов’язання України щодо впровадження СТВ:

• Угода про асоціацію з ЄС, ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.
• Національна економічна стратегія на період до 2030 року, затверджена постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 03.03.2021 № 179.
• Стратегія формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, схвалена розпорядженням КМУ від 30.05.2024 № 483-р.
• План пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, затверджений розпорядженням КМУ від 16.02.2024 № 137, передбачає розроблення проєкту національної системи торгівлі викидами.

Проєкт стратегії СТВ в Україні до 2033 року

Проєкт стратегії впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні визначає три основні етапи:

1. Підготовчий етап (2024-2025 роки): На цьому етапі передбачається розроблення законодавчої бази, створення установ і вдосконалення інфраструктури для системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів. Це також включає організацію навчання для всіх зацікавлених сторін.
2. Пілотний етап (2026-2028 роки): Цей етап передбачає тестування системи торгівлі, оцінку її ефективності, виявлення та вирішення проблем. Пілотна система допоможе адаптувати регуляторні механізми перед повноцінним запуском.
3. Етап повноцінного функціонування (2029-2033 роки): Передбачається повноцінне функціонування ринку квот на викиди, та поступове розширення на інші сектори економіки. Також важливо забезпечити гармонізацію української ситеми торгівлі викидами з європейською для забезпечення умов майбутнього спільного ринку.

Роль експертів та пропозиції

Українські бізнес-асоціації та експерти активно беруть участь у формуванні стратегії. Європейська Бізнес Асоціація (ЄВА) виступає за поступове, без поспіху, впровадження системи, зазначаючи, що запуск пілотної фази у 2026 році може бути занадто швидким через недостатність даних про викиди. Вони також зазначають, що впровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів не звільнить українських експортерів від необхідності сплачувати CBAM (механізм транскордонного вуглецевого регулювання ЄС).

Федерація роботодавців України (ФРУ) висловлює занепокоєння щодо впливу торгівлі викидами на економіку країни, вказуючи на зростання вартості енергоємних товарів, таких як електроенергія, цемент і сталь. ФРУ також наголошує, що система торгівлі квотами не повинна бути альтернативою для CBAM, оскільки СВАМ охоплює лише експортерів, тоді як торгівля квотами впливає на більшу кількість галузей.

Порівняння концепції ЄВА впровадження торгівлі квотами в Україні з іншими підходами

Концепція, запропонована Європейською Бізнес Асоціацією, передбачає більш поступове впровадження торгівлі квотами порівняно з офіційною стратегією та пропозиціями інших організацій. Ось ключові моменти цього порівняння:

• Перший етап (2026-2027 роки): ЄВА пропонує провести тестовий етап без прямого впливу на витрати бізнесу, подібний до того, як це було реалізовано в ЄС. Цей етап має проходити у демо-режимі, що дозволить перевірити процедури та підготувати систему до повноцінного функціонування. Офіційна стратегія України також передбачає підготовчий етап у 2024-2025 роках, проте цей етап фокусується на впровадженні адміністративних процедур і створенні інфраструктури.
• Другий етап (2028-2031 роки): ЄВА пропонує встановлення економічно обґрунтованої ціни на викиди парникових газів із врахуванням рівня розвитку економіки України. Це має бути поступовий процес, де ціна на викиди буде встановлена на основі допустимого рівня навантаження підприємств вуглецевими платежами . Офіційна стратегія передбачає пілотний етап у 2026-2028 роках, коли будуть перевірені процедури та здійснено тестування ефективності системи.
• Третій етап (2032-2037 роки): ЄВА пропонує поступове зближення цін на викиди з європейськими стандартами. Це дозволить уникнути негативного впливу на економіку через різке підвищення вартості квот. Офіційна стратегія України передбачає початок повноцінного функціонування СТВ з 2029 року, що включає створення надійної ринкової системи та забезпечення умов для під’єднання до системи торгівля викидами ЄС.

Загалом концепція ЄВА передбачає більш гнучке і тривале впровадження СТВ, що дозволяє врахувати економічні обставини і поступово підготувати ринок до нових умов. ФРУ, зі свого боку, наголошує на ризиках для економіки та необхідності поступового впровадження механізмів, які б мінімізували фінансове навантаження на підприємства.

Досвід Казахстану із впровадження СТВ

Казахстан став однією з перших країн Центральної Азії, яка впровадила систему торгівлі квотами на викиди парникових газів. СТВ в Казахстані була запущена у 2013 році, що дозволило країні поступово розвивати ринкові механізми для зниження викидів парникових газів.

1. Перший етап (2013 р.): Казахстан розпочав пілотний етап своєї системи торгівлі парниковими викидами, що дозволило підприємствам звикнути до нових вимог і правил, а також зібрати первинні дані для оцінки викидів.
2. Другий етап (2014-2015 рр.): Цей етап став переломним для Казахстану. У 2014 році були вперше продані квоти на біржі, а у 2015 році був розроблений третій Національний план розподілу квот на викиди парникових газів. Однак через різні дефекти в системі і протести бізнесу уряд призупинив систему у 2016 році для проведення покращень. Серед основних проблем було неправильне визначення базових квот через використання даних 2013 року замість 2010 року, коли рівень виробництва був низьким через фінансову кризу.
3. Третій етап (2018 р.): Після внесення змін до системи, Казахстан відновив СТВ з новими механізмами розподілу квот і вдосконаленням торгових процедур. Одним із ключових нововведень стало використання бенчмаркінгу для розподілу квот, що дозволило встановлювати більш об’єктивні межі для підприємств.

Проблеми та виклики впровадження: Впровадження торгівлі викидами в Казахстані супроводжувалося конфліктами між урядом та бізнесом. Підприємства стверджували, що СТВ негативно впливатиме на їхню конкурентоспроможність, а також вносить невизначеність щодо обсягів та вартості квот на внутрішньому ринку.

Казахстанський досвід показує, наскільки важливою є ретельна підготовка до впровадження СТВ. Врахування помилок Казахстану дозволить Україні уникнути схожих проблем, зокрема щодо правильного розподілу квот і врахування економічних реалій.

Переваги СТВ для України

Система торгівлі квотами на викиди парникових газів пропонує Україні кілька суттєвих переваг порівняно з іншими механізмами скорочення викидів:

1. Гнучкість для підприємств: Система дає можливість бізнесу самостійно вибирати методи зниження викидів, що стимулює інновації та інвестиції в екологічні технології.
2. Стимулювання інновацій: СТВ спонукає компанії до розвитку технологій з низьким рівнем викидів і сприяє "зеленому" економічному зростанню.
3. Запобігання вуглецевому витоку: Правильно налаштована система може допомогти уникнути перенесення виробництва в країни з менш жорстким екологічним регулюванням стосовно викидів парникових газів.
4. Інтеграція в європейський ринок: Впровадження СТВ є важливим кроком для інтеграції української економіки з європейським ринком і забезпечення можливості приєднання до СТВ ЄС.

Висновок

Система торгівлі квотами на викиди парникових газів в Україні є важливим інструментом для досягнення кліматичних цілей та інтеграції країни в європейський ринок. Впровадження цієї системи допоможе знизити викиди парникових газів, стимулювати економіку та забезпечити сталий розвиток. Проте важливо забезпечити належну підготовку до її запуску, включно з проведенням пілотного етапу та консультацій із заінтересованими сторонами. Стратегія, яку розробляє уряд, у поєднанні з рекомендаціями експертів, може стати основою для успішного впровадження торгівлею викидами парникових газів в Україні та її поступової інтеграції в європейську систему.

Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok.  Долучайтесь!

Переглянуто: 1 736