План електрифікації ЄС: як COP і тариф впливають на витрати на тепловий насос

М. Яровий

Високий коефіцієнт COP у паспорті теплового насоса ще не гарантує низьких рахунків за опалення. На суму в платіжці впливають співвідношення цін на електроенергію та газ, а також наявність гнучких тарифних моделей. У новому Плані дій з електрифікації Єврокомісія називає тарифний бар’єр головною перешкодою для масового переходу на теплові насоси та пов’язує цільове зростання частки електроенергії на ринку з упровадженням нових правил обліку. Без реформування роздрібного ринку електроенергії значна частина економічного потенціалу теплових насосів залишатиметься невикористаною

У новому Плані дій з електрифікації Європейська комісія звертає увагу саме на другу частину цього рівняння: одним з економічних бар'єрів для переходу на теплові насоси там називають співвідношення цін на електроенергію та газ. Комісія визначає орієнтовну ціль – довести частку електроенергії в кінцевому енергоспоживанні ЄС до 46 % до 2040 року з нинішніх 23 % – і пов'язує цю ціль із тарифними механізмами, які прямо стосуються ринку теплових насосів.

Для українського інженерного та енергетичного ринку висновок практичний: навіть за високих паспортних характеристик обладнання частина потенціалу теплового насоса залишається невикористаною без гнучкої тарифної моделі. Перший законодавчий крок у цьому напрямку Україна вже зробила, але до запровадження повноцінної гнучкої моделі ще далеко.

Орієнтир 46 % і бар'єр у співвідношенні цін

Комісія оцінює, що досягнення цілі здатне скоротити витрати ЄС на імпорт викопного палива до 260 млрд євро на рік до 2040 року. У розділі, присвяченому опаленню, документ прямо називає співвідношення цін на електроенергію та газ одним з головних бар'єрів для електрифікації: країни з найнижчим співвідношенням цін мають утричі вищі обсяги продажу теплових насосів порівняно з країнами, де електроенергія дорожча за газ більш ніж утричі. Орієнтир, який Комісія ставить перед державами–членами до 2030 року, – різниця не більш як у 2,5 раза для побутових споживачів і вдвічі для промисловості.

Для української аудиторії це означає, що економія на конкретному об'єкті залежить від технічної ефективності теплового насоса, тарифної моделі та режиму роботи.

Розрахунок має враховувати:

• тарифну модель;
• максимальну електричну потужність теплового насоса та резервного нагрівача;
• погодинний режим споживання;
• зонний тариф – двозонний чи тризонний;
• власну сонячну генерацію;
• вартість резервного джерела.

До 60 % економії на опаленні: за яких умов

Єврокомісія заявляє, що перехід від газового котла до теплового насоса може зменшити середні витрати домогосподарства ЄС на опалення до 60 %. Цю оцінку не можна переносити на конкретний об'єкт без окремого розрахунку.

Використовувати показник «до 60 %» у рекламних матеріалах без застережень некоректно.

Для коректного розрахунку конкретного об'єкта потрібно врахувати:

• тепловтрати будівлі;
• два сезонні показники ефективності: паспортний SCOP (стандартизована сезонна характеристика виробника за EN 14825) і фактичний SPF (вимірюваний показник конкретної системи) – COP характеризує лише одну робочу точку і для такого розрахунку недостатній;
• температурний графік системи опалення;
• частку теплової енергії, забезпеченої резервним електричним нагрівачем;
• витрати на гаряче водопостачання;
• тариф і режим роботи обладнання.

Окремі умови постачання для теплового насоса

Паралельно з Планом електрифікації в ЄС набув чинності окремий пакет правил ринку електроенергії. Він розширює можливості спільного використання електроенергії й дозволяє мати кількох постачальників для одного об'єкта. На практиці таке розділення відбувається на рівні договору й обліку, не обов'язково через окреме фізичне приєднання: споживання обладнання з гнучким графіком роботи, зокрема теплового насоса, може обслуговуватися за окремим договором постачання за відповідної організації комерційного обліку.

На практиці основне побутове споживання може оплачуватися за фіксованим тарифом, а тепловий насос — за окремим договором із динамічним погодинним тарифом. Комісія не наводить саме такої схеми, однак передбачений правилами механізм дозволяє її реалізувати за відповідної організації комерційного обліку.

Передбачена правилами ЄС динамічна ціна відображає зміну цін на спотовому ринку за відповідними розрахунковими періодами. В Україні поки діє інший тип погодинного розрізнення – двозонне та тризонне диференціювання фіксованої ціни за періодами доби:такий тариф діє за наперед визначеним розкладом незалежно від поточної ціни на спотовому сегменті ринку.

Закон № 4834–IX від 7 квітня 2026 року передбачає, зокрема, розширення участі споживачів у ринку та закладає інструменти агрегації, гнучкості й смарт–обліку. Лібералізація ринку для побутових споживачів, потрібна для динамічних договорів і кількох постачальників, запланована після завершення воєнного стану за окремою дорожньою картою.

Гнучкість теплового насоса для мережі може реалізовуватися через ціновий сигнал, реагування попиту та агрегацію.

У межах таких механізмів автоматика може керувати роботою обладнання, щоб:

• зменшувати навантаження в години пік;
• нагрівати бак гарячого водопостачання в дешеві години;
• збільшувати частку власного споживання електроенергії, виробленої фотоелектричною установкою;
• переносити в часі частину електроспоживання теплового насоса та виробництва теплоти в межах теплової інерції будівлі чи буферної ємності без відчутної втрати комфорту.

Зонний тариф дає змогу переносити роботу теплового насоса на години із нижчою вартістю електроенергії. Наступним кроком має стати перехід до динамічного ціноутворення, за якого споживач зможе коригувати навантаження відповідно до поточної ситуації на ринку. В Україні законодавчу основу для такого переходу вже закладено.

Висновок

З цих положень Плану електрифікації ЄС випливає, що на економічний результат теплового насоса впливають характеристики обладнання та тарифна модель. До таких чинників належать паспортний SCOP, фактичний SPF і умови оплати електроенергії.

В Україні сьогодні діє зонне – двозонне чи тризонне – диференціювання фіксованої ціни. Закон № 4834–IX закладає лише правову основу для ширшої участі споживачів у ринку – сама лібералізація, потрібна для динамічних договорів і кількох постачальників, запланована після завершення воєнного стану.

Ці рішення ЄС можна розглядати як орієнтир для подальшої реформи українського роздрібного ринку. Договірна гнучкість для теплового насоса та можливість кількох постачальників для одного об'єкта можуть забезпечити повніше використання потенціалу обладнання.