Енергопланування та комплексний підхід до вирішення проблем енергозбереження – це ключовий спосіб вирішення проблем модернізації системи теплопостачання міст. Експерти, що прийняли участь у дискусії, що відбулася 28 листопада на IV засіданні Клубу Енергоефективності, зазначили про головний виклик у тепловій модернізації комунальної сфери та успіху проведення муніципальної реформи теплопостачання – без сталого енергопланування міста втратять бюджети розвитку. 
Теплова сфера – одна з найкритичніших галузей, на яку витрачаються колосальні кошти, тому зменшення фактичних витрат на її утримання – ключова проблема і неабиякий виклик. Наприклад, по даним КМА витрати в Києві саме на теплову енергію в 2016 р. складали близько 80% всіх видатків на енергоресурси в бюджетній сфері. Основними споживачами тут стали заклади освіти та медицини, що поглинули близько 92% всіх ресурсів теплової енергії.
Брак фінансування, що зазвичай називається головною перепоною на шляху впровадження комплексу енергоефективних заходів, експерти пов’язали радше з відсутністю досвіду муніципалітетів у залученні коштів та нестачею спеціалізованого персоналу або консультантів, здатних підготувати проект за всіма вимогами фінансових установ. Європейські банки шукають сьогодні, куди інвестувати кошти, але міста в своїй більшості просто не можуть надати якісну проектну документацію.
Поряд із тим, поширена практика серед українських міст, спрямована на точкові зусилля – теплову модернізацію окремих закладів бюджетної сфери (шкіл чи лікарень) – виявляється довшим, хибним та, зрештою, дорожчим варіантом, ніж модернізація установ за принципом «лотів», коли одразу реалізується модернізація низки різнопланових бюджетних установ за єдиною програмою. Планування програми модернізації з довготерміновими індикаторами та показниками виконання етапів веде до того, що муніципалітетам легше знайти якісного виконавця робіт, а також вдаліше спланувати витрати з розрахунку на один об’єкт.
Досвід європейських міст свідчить, що завдяки усталеній європейською практиці щодо затвердження довготермінових планів з щорічної реконструкції встановлюються показники, які є напруженими, але досяжними, а сама програма не обмежуються лиже річним терміном. Наприклад, в муніципалітетах країн ЄС встановлено, що має бути реконструйовано не менше 3% площі муніципальних будівель, що опалюються. Цей показник виходить з амбітної загальнодержавної довгострокової мети кожної з країн ЄС, що загалом до 2050 всі існуючі будівлі в ЄС мають вийти на нульовий рівень споживання енергії. Такий підхід дозволяє виокремити пріоритети та сконцентрувати зусилля.
Експерти Клубу Енергоефективності згодилися також з висновком, що розвиток розгалуженої мережі децентралізованого теплового постачання обмежить вплив енергетичних монополістів, підвищить доходи місцевих бюджетів, що для малих міст фактично забезпечить надходження коштів для формування бюджетів розвитку.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 1 567
