Каналізаційні труби: особливості конструкції та монтажу

А. Кузьмук

Тенденції удосконалення систем водовідведення та каналізації полягають у зниженні рівня шуму, покращених характеристиках надійності та міцності, морозостійкості, супротиву впливу ультрафіолету та ін. Важливим є спрощення монтажу, його зручність та швидкість. В цій статті спробуємо розглянути внаслідок чого і як це досягається

Сучасні системи каналізації із пластику у порівнянні із чавунними мають ряд переваг. Вони не ржавіють, займають менше місця, неважкі й дешевші при транспортуванні. Змонтувати їх простіше, адже не потрібні підтримуюча опора. В експлуатації труби з пластику також мають суттєву перевагу – вони більш гладкі всередині, через що збільшується протік води та унеможливлюється утворення на стінках відкладень. Як правило, труби з поліпропілену характеризуються стійкістю до агресивного середовища в широкому діапазоні показників кислотності – від 2 до 12 рH.

Завдяки всьому цьому пластикові системи каналізації успішно експлуатуються по всьому світі вже кілька десятиліть та за цей час пройшли певний еволюційний шлях.

Менше шуму – більше міцності

Зокрема, це стосується дотримання показників звукового навантаження. Сучасні європейські норми DIN 4109 в обов’язковому порядку встановлюють мінімальні вимоги щодо рівня шуму 30 дБ. Пропозиції містять дані щодо підвищення ступеня звукоізоляції до 24 дБ. Проте ряд європейських виробників уже досягли значно кращих показників – до 17 дБ. Одночасно з цим сучасні конструкції мають чимало переваг перед першими поліпропіленовими трубами і фасонними частинами. До прикладу ряд новинок виготовляють на основі полімеру з додаванням мінеральних речовин, що посилюють міцність. Такий матеріал отримав маркування PP-MD. Крім того, для покращення характеристик труби виготовляють багатошарові конструкції, подібно до комплектуючих систем водопостачання та опалення. Для прикладу, в трубах системи RAUPIANO PLUS виробництва компанії REHAU (Німеччина) передбачені три шари (рис. 1). Середній із мінералізованого поліпропілену забезпечує стабільність форми та шумоізоляцію, внутрішній – стійкість до зносу та впливу хімічних речовин, а зовнішнє покриття захищає від ударів, ультрафіолетового опромінення та атмосферного повітря. В результаті застосування такої конструкції, а також відповідних з`єднань та кріплень, такі труби характеризуються підвищеною надійністю та звукоізоляцією.

Рис. 1. Конструкція багатошарової каналізаційної труби

Рівень шуму, як встановлено під час досліджень на стенді, становить близько 17 дБ, що значно краще порівняно зі стандартними трубами для високотемпературної каналізації (рис. 2). Це насамперед заслуга середнього жорсткого шару з абсорбуючим наповнювачем для поглинання шуму. Цей матеріал також забезпечує високу щільність на рівні 1,9 г/см³ .

Рис. 2. Рівень шуму порівняно з каналізацією із поліпропіленових труб HT-PP (дослідження проводилися шляхом вимірювання на стандартизованомудослідному стенді, з витратою води 4 л/с, фахівцями Фраунгофського Інституту будівельної фізики у м. Штутгарт)

Завдяки посиленій міцності труби RAUPIANO PLUS можна укладати в ґрунт. Крім того, за інформацією виробника, вони зберігають ударну стійкість навіть за температури зовнішнього повітря до -10°С, що актуально в умовах будівництва.

Особливої уваги заслуговують перехідники, кріплення та ущільнення, що розроблені з урахуванням особливостей системи в цілому. Так, низький рівень шуму забезпечують, зокрема, оптимізація маси в поворотних зонах. Розгалуження обладнані ущільненням стінок у критичних з огляду на шум місцях. Вони скорочують поширення звуку, який передається повітряним шляхом. Внутрішні контури спроєктовані так, щоб мінімізувати гідравлічні шуми від протікання рідини. Щодо передачі звука через будівельну конструкцію, то на заваді йому – кріплення на основі амортизуючих хомутів із гумовими прокладками (рис. 3).

Рис. 3. Фасонні частини та кріплення, розроблені з урахуванням запобігання поширенню шуму

При використанні у високих будівлях (понад 10 м), або у випадку дощової каналізації важливим фактором є відносно високий тиск в трубах. Особливо актуально це для з`єднань. Задля дотримання герметичності в таких випадках у системі RAUPIANO PLUS застосовують скоби з осьовим замиканням (рис. 4). Вони підвищують надійність і захищають труби від витягування з оболонки при навантаженнях до 2 бар.

Рис. 4. Скоба для використання при підвищеному тиску

Передбачено використання нових труб при реконструкції приміщень разом зі старими чавунними елементами. Для цього постачаються перехідні з’єднання різного типу (рис. 5).

Рис. 5. Перехідник с поліпропіленової труби на чавуннутрубу

Каналізаційні труби: нюанси монтажу

Основний процес інсталяції нових трубопроводів для каналізації стандартний і доволі простий. Зокрема, монтаж системи RAUPIANO PLUS здійснюється у 4 кроки.

По-перше, потрібно відрізати трубу під кутом 90°, ретельно закріпивши її рівно. У нагоді стане пилка з дрібними зубцями. Далі треба зняти фаску за допомогою відповідного інструмента. З внутрішньої сторони потрібно вилучити задирки.

На другому етапі необхідно очистити кільце для ущільнення, муфту і кінці труб та нанести на прилягаючі поверхні мастильний матеріал. Після цього слід вставити кінець труби у муфту.

Третій крок – притиснути один кінець до іншого та зробити позначку.

І остання операція – розсунути труби одну від одної на 1 см для забезпечення розширення. В той же час при монтажі необхідно враховувати особливості сучасних систем для того, щоб досягти максимального ефекту зниження рівня шуму. Так, при прокладанні в бетоні (рис. 7), для запобігання переносу і розповсюдження шуму трубу можна ізолювати за допомогою звукопоглинальних матеріалів.

Рис. 7. Схема монтажу в бетонній стяжці з встановленням протипожежної манжети

Інші рекомендації: надійно закріпити трубу, щоб запобігти переміщенню її під час заливання бетоном, використовувати монтажний скотч для запобігання потраплянню будівельної суміші у стики (з’єднання). Перед бетонуванням рекомендується ущільнити відкриті кінці муфт заглушками. До того ж треба не допускати можливості переміщення труби під дією ваги бетону.

Для запобігання перенесенню шуму рекомендується використовувати відповідні кріплення, а також шумопоглинаючу ізоляцію. Для полегшення монтажу та уникнення помилок кріплення потрібно підтягувати труби за допомогою затвору з хомутом та дистанційного кронштейну. Форма гумової прокладки забезпечує рівномірну відстань від труби до металевої скоби з усіх боків.

Крім того, потрібно дотримуватися інструкцій щодо відстані між кріпленнями для певних конструкцій (рис. 8).

Рис. 8. Приклади кріплення труб до стіни (а) та стелі (б):
LR – шумопоглинальне кріплення; F – фіксуюче кріплення; S – напрямне кріплення по напрямку