Дослідники клімату давно попереджали, що глобальне потепління викличе появу досить небезпечних раптових теплових хвиль, як тих, що спостерігалися нещодавно. Це означає, що урбаністи повинні працювати більше, щоб включити надзвичайну спеку у стратегії адаптації до кліматичних викликів.
Теплові хвилі, які зараз спостерігаються (деякі - в найменш вірогідних місцях) по всьому світі, підкреслюють необхідність, аби міські планувальники в подальшому орієнтувалися на надзвичайну спеку під час розробки стратегій кліматичної адаптації до появи раптових періодів спеки, які, як досліджено, наразі є найгіршими за тисячу попередніх років.
Тепло завжди створювало загрозу для міського життя, а теплопоглинаючі поверхні, такі як асфальт, викликали зростання ртутного стовпчика в міському середовищі. Це явище відоме як "міський тепловий острів". Нещодавні теплові хвилі побили рекорди температур на заході США та в Канаді. Наприкінці червня канадське село Літтон (50°13′30″ пн. ш. - це практично на широті Києва) досягло майже 50 °C - дивовижне зростання майже на 5 °C порівняно з попереднім національним максимумом. Через день пожежа спалила більшість Літтона, загинуло двоє людей.
В інших місцях Північної Америки - міста Ванкувер, Портленд і Сіетл - загинули сотні людей під час однієї триденної спеки. Подібним чином інші країни також відчували несприятливі погодні умови від спеки, які, як свідчать записи, не були раніше такими суворими.
Зі зростанням глобальних температур також зростають ризики появи періодів надзвичайної спеки, коли температура в регіоні раптово стає аномально високою порівняно із середньою.
Але зміна клімату означає, що спекотні хвилі зараз трапляються частіше і є більш інтенсивними, ніж у минулому. Це одна з найбільш недооцінених небезпек зміни клімату. Дослідники стверджують, що, наприклад, північно-західна спекотна хвиля Тихоокеанського регіону була б "практично неможливою", якби не техногенні впливи на глобальне потепління.
Хоча тепло може вбити де завгодно, ризик цього є набагато більший саме у містах. За даними одного з досліджень, представленого на кліматичній конференції 2020 року, було підраховано, що вплив на людей від екстремальної спеки між 1983 та 2016 роками збільшився більш ніж удвічі у більш ніж 13000 містах. Інше дослідження, опубліковане минулого року [2020], виявило, що температура повітря у двох містах - Якобабаді на півдні Пакистану та Рас-ель-Хайма в Об’єднаних Арабських Еміратах - вже перевищила межі виживання людського тіла в найспекотніші та найвологіші дні, які тепер тут трапляються, і чого не було раніше.
Деякі міські органи влади готуються до подолання такого сценарію за планом дій з трьох елементів: підвищення обізнаності про те, як люди можуть захистити себе від сильної спеки; створення системи раннього попередження, коли метеорологи завчасно прогнозують настання надзвичайної спеки; та навчання медичного персоналу для кращого розпізнавання та спасіння людей, які страждають від сильної спеки.
Інша ідея, відома як «прохолодні дахи», пофарбовані в білий колір або покриті енерго-віддзеркалюючими матеріалами, які поглинають менше тепла та можуть знизити температуру всередині будівель на 2–5 °C у порівнянні зі звичайною покрівлею.
Але такі кліматичні рішення необхідно ефективно та ефективно впроваджувати у масштабах всього міста, щоб вони мали значний вплив. Щоб це сталося, уряди повинні вимагати від будівельної галузі включити захист від надмірного тепла до своїх будівельних проектів через програми сертифікації екологічних будівель.
Надання субсидій на «зелені» будівлі також є варіантом. Наприклад, у Барселоні, Іспанія, влада субсидує 75% витрат на 10 нових проектів «зелених» дахів у місті.
У той же час міста мають спрямовувати зусилля з пом'якшення тепла на тих, хто найбільше може постраждати від спеки. Це стосується насамперед людей у районах з низькими доходами, місця проживання яких подекуди історично були позбавлені парків, вулиць з деревами та інших зелених насаджень, які є загальною ландшафтною складовою багатих районів.
Одним із піонерів у концепції «теплової справедливості» є Париж, де чиновники будують загальноміську мережу «охолоджувальних островів» - які включають такі простори, як парки та басейни, - з'єднані прохолодними доріжками.
Концепція також передбачає посадку дерев та суцільне озеленення районів міста, де проживають мешканці з низькими доходами; наявність «зелених» коридорів призводить до зниження температури на пішохідній поверхні на 2 °C. Кожен житель має пішки дістатися «зелених» чи «синіх» районів - тобто там де є прихисток від спеки - не більше аніж за 15 хвилин.
Оскільки ми стикаємося з майбутнім, де хвилі спеки є більш тривалими, частішими та більш інтенсивними, міста мають посилити планування своєї інфраструктури щодо готовності до протидії надзвичайній спеці. Це має бути нарівні з підготовкою до інших катастроф, таких як землетруси, повені та урагани. Це стосується не тільки тропічних міст, а й тих, що мають помірний клімат. І чиновники міст зараз мають посилено працювати над включенням фактору надзвичайної спеки у свої плани щодо подолання надзвичайних ситуацій. Це єдиний шлях вперед.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 1 724 / 2021-08-02 09:30:40
