Кондиціонування-2026: холодоагенти, штучний інтелект і мережа

А. Клімов

Кондиціонери перестали бути літньою розкішшю та стали одним із чинників навантаження на енергосистему. До цього додалися ще два процеси: поетапне обмеження введення в обіг обладнання з холодоагентами з високим GWP за вимогами ЄС та поява систем керування, які можуть реагувати на сигнали енергосистеми та зміщувати навантаження. Усі три теми вже мають конкретне відображення у проєкті нового ДБН В.2.5-67:2025 – розбираємося, що це означає для українського ринку

Ідея цього матеріалу виникла після того, як стаття «Как будут развиваться системы кондиционирования воздуха», автор С. Шовкопляса, опублікована на нашому сайті ще у 2019 році, нещодавно знову потрапила до рубрики «Популярне цього тижня». Матеріал спирається на дані IEA, яким уже понад шість років. Стійкий інтерес читачів до теми став приводом проаналізувати, що змінилося за цей час і в якому напрямі рухається галузь. Для цього редакція опрацювала повний текст проєкту нового ДБН В.2.5-67:2025, отриманий безпосередньо, з посиланням на конкретні пункти документа й без опори на перекази третіх джерел.

Літо, яке показало межі мережі

Влітку 2025 року енергосистеми кількох країн показали, яким навантаженням стає масове кондиціювання. У Франції, де кондиціонерів у побуті відносно мало, вечірній пік споживання електроенергії під час хвилі спеки перевищив міжсезонний показник на 25%. У Нью-Йорку, де кондиціонер є практично в кожній оселі, різниця сягнула 90%.

Цей самий механізм – пікове навантаження від кондиціонерів накладається на й без того обмежений резерв потужності енергосистеми – стосується і України. Наскільки саме гостро це відчувається в українських умовах, потребує окремого аналізу (див. розділ «Український контекст» нижче), але сам механізм ідентичний тому, що вже спостерігали у Франції та США.

Масштаб: приріст попиту від кондиціонерів більший, ніж від дата-центрів

За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства зі звіту World Energy Outlook 2024, побутове кондиціонування додасть до 2035 року близько 700 ТВт·год додаткового світового попиту на електроенергію – це більш ніж утричі перевищує приріст попиту, який очікується від дата-центрів за той самий період. Звіт IEA ETP 2026 підтверджує тенденцію: кондиціонування названо одним з джерел попиту на електроенергію в секторі будівель, що найшвидше зростають, а з 2000 року глобальна забезпеченість домогосподарств кондиціонерами вже зросла втричі – приблизно до 40%.

При цьому доступ до охолодження у світі залишається нерівномірним: близько 3,5 мільярда людей живуть у регіонах зі спекотним кліматом, але кондиціонер має лише 15% з них. Це означає, що основне зростання попиту очікується протягом найближчого десятиліття.

Свіжий звіт IEA Electricity 2026 підтверджує тренд на глобальному рівні: кондиціонування назване серед нових джерел зростання попиту на електроенергію поряд зі штучним інтелектом, дата-центрами та електромобілями.

Що і коли: хронологія змін

Три процеси, про які йдеться у статті, розгортаються за різними, часто непов'язаними між собою графіками. Зводимо їх в один ряд, щоб було видно послідовність:

Дата	Подія
1 січня 2025	В ЄС набула чинності заборона введення в обіг single split AC systems, що містять менше 3 кг фторованих парникових газів із GWP ≥ 750
21 липня 2025	Мінрозвитку оприлюднило проєкт першої редакції ДБН В.2.5-67:2025 для громадського обговорення
31 грудня 2025	Дата, зазначена в самому тексті проєкту ДБН як дата набуття чинності – проте станом на момент публікації цієї статті офіційний наказ про затвердження документа Мінрозвитку ще не видало, чинною залишається редакція ДБН В.2.5-67:2013
1 січня 2027	Для моноблочного/самостійного обладнання (self-contained) і VRF ≤12 кВт, а також для того ж обладнання від 12 до 50 кВт – заборона з GWP ≥ 150; для спліт-систем типу «повітря-вода» ≤12 кВт – та сама заборона з GWP ≥ 150
1 січня 2029	Для спліт-систем типу «повітря-повітня» ≤12 кВт – заборона з GWP ≥ 150; для спліт-систем понад 12 кВт – заборона з GWP ≥ 750
1 січня 2030	Для іншого самостійного обладнання (автономне) поза попередніми категоріями – заборона з GWP ≥ 150
1 січня 2032	Повна заборона фторованих парникових газів (незалежно від GWP) для моноблочного/самостійного обладнання і VRF ≤12 кВт
1 січня 2033	Для спліт-систем понад 12 кВт – заборона з GWP ≥ 150
1 січня 2035	Повна заборона фторованих парникових газів для спліт-систем ≤12 кВт

Наведені дати стосуються ринку ЄС; на Україну вони поширяться лише в разі імплементації відповідних вимог у національне законодавство.

Україна як кандидат на вступ до ЄС гармонізує свою нормативну базу з європейськими вимогами до холодоагентів, але робить це з певним запізненням і поки що на рівні проєкту, а не чинної норми. Тому тему варто враховувати – досвід із введенням Технічного регламенту щодо газових котлів у 2022 році показав, що подібні норми в Україні зрештою набувають чинності, і краще підготуватися заздалегідь, ніж наздоганяти вимоги в останній момент.

Холодоагенти: вимога, яка вже прописана в проєкті ДБН

Про перехід на холодоагенти з низьким потенціалом глобального потепління (GWP) ми вже писали окремо – з економікою, термінами окупності та практичним алгоритмом дій при витоку R-290 (див. «Кондиціонери на пропані R290: як заощадити 12% електроенергії в Україні»). Загальний огляд проєкту ДБН В.2.5-67:2025 – категорії комфорту, обов'язкова автоматизація, гідравлічне балансування, пріоритет відновлюваних джерел – ми також публікували (див. «Проєкт ДБН В.2.5-67:2025: що змінюється у вимогах до систем опалення та вентиляції». У цій статті – детальніше про частину, що стосується охолодження й кондиціювання, якої в попередньому огляді торкались лише дотично.

Проєкт ДБН прямо посилається на європейський Регламент щодо фторованих парникових газів – Regulation (EU) 2024/573 – як на джерело для власних вимог.

Ключові пункти:

• П. 9.1.17 вимагає використання «екологічно безпечних холодоагентів із низьким потенціалом глобального потепління» у системах охолодження й кондиціонування, з прямим посиланням на Регламент (EU) 2024/573.
• П. 9.1.18 зобов'язує класифікувати холодоагенти за ДСТУ ISO 817 – за класами токсичності й горючості (A1, A2L, A2, A3, B1, B2L, B2, B3).
• П. 9.1.4, 9.1.8 і 9.1.9 встановлюють обов'язкові вимоги безпеки для приміщень з холодильним обладнанням: датчики контролю концентрації холодоагенту, автоматизовані системи аварійного вимикання, механічна вентиляція з урахуванням можливого витоку, окремі процедури при заміні типу холодоагенту.

Клас A3 (до якого належить пропан R-290) означає інженерні обмеження. Оновлена сьома редакція міжнародного стандарту IEC 60335-2-40 (2022) допускає заряд R-290 до приблизно 988 г для окремих сплітсистем і теплових насосів – але це значення не є універсальним лімітом для будь-якої системи до 12 кВт, а гранично допустимим значенням, яке застосовується лише за умови додаткових заходів безпеки (конкретний допустимий заряд для конкретного виробу визначається за стандартом, типом обладнання, об'ємом і конструкцією приміщення). Перевищення допустимого заряду не допускається; додаткові заходи безпеки – примусова вентиляція, датчики концентрації горючого газу – застосовують, щоб забезпечити роботу системи в межах дозволеного заряду, а не щоб його «легалізувати» понад норму. При перевищенні порогу концентрації спрацьовує аварійне вимкнення обладнання та/або активація вентиляції відповідно до проєкту й інструкції виробника (це і є вимога п. 9.1.8 проєкту ДБН). Детальний алгоритм дій при витоку і повний перелік вимог до монтажу вже наведено в статті про R-290, посилання вище.

У самому тексті проєкту ДБН немає окремого перехідного положення, яке б прямо звільняло існуючі системи на R-410A чи R-32 від нових вимог – норма сформульована як вимога до проєктування нових систем, а п. 9.1.9 лише описує процедуру дій «у разі заміни типу холодоагенту». Це означає, що подальший статус уже встановленого обладнання (обслуговування, дозаправка, вимоги при капітальному ремонті) залишається питанням, яке проєкт ДБН у наявній редакції не деталізує. Цей пункт варто уточнити письмовим зверненням до Мінрозвитку протягом періоду громадського обговорення, якщо ця прогалина є критичною для вашої практики.

Нагадаємо: ДБН – це проєкт першої редакції. Громадське обговорення офіційно тривало десять робочих днів після оприлюднення 21.07.2025, але сам документ ще не набув статусу чинної норми.

Розумне керування: коли кондиціонер реагує на сигнали енергосистеми

Про застосування штучного інтелекту в кліматичній техніці ми вже писали на прикладі теплових насосів: проєкт AI4HP від Fraunhofer ISE показав економію електроенергії до 13% і зростання COP приблизно на чверть завдяки самонавчальному алгоритму керування (детальніше в статті «AI-керовані теплові насоси: до 13% економії та стабільніший COP», автор М. Яровий). Ті самі принципи прогнозного керування дедалі частіше застосовуються і в кондиціонерах – особливо там, де завдання охолодити приміщення в періоди, коли навантаження на мережу найменше.

Звіт IEA ETP 2026 підтверджує цей напрямок на рівні галузі: розумні теплові насоси й кондиціонери здатні підтримувати керування попитом (demand-side response), а цифрові системи керування, теплове накопичення та динамічні тарифи вже стають стандартом у преміальному сегменті обладнання – хоча в масовому сегменті ці можливості використовуються обмежено.

Що прописано в ДБН.

Тут є дві різні норми, які потрібно розрізняти:

1. Пункт 4.3 проєкту ДБН встановлює загальний обов'язковий мінімум: автоматизацію, контроль і технічне керування систем мікроклімату будівлі слід приймати не нижче класу енергоефективності С за ДСТУ EN 15232-1 (додатковий огляд шкали класів A–D цього стандарту вже давали в статті про загальні зміни ДБН, посилання вище).
2. Додаток А, п. 5.7 «Інтеграція зі Smart Grid» – окрема, вужча функція понад цей базовий мінімум, побудована на основі EN ISO 52120-1. Для неї передбачено лише два рівні:

• Рівень 0 – «відсутність узгодження між енергосистемою будівлі та мережею. Будівля працює незалежно від мережі»;
• Рівень 1 – «енергосистема будівлі працює і функціонує з врахуванням доступної енергії та навантаження мережі… використовується керування з оцінкою попиту для перерозподілу навантаження».

Мінімальний обов'язковий рівень автоматизації (клас С) не передбачає обов'язкової інтеграції з мережею – це окрема, вища функція, яку проєкт ДБН лише описує й дозволяє враховувати в оцінці енергоефективності будівлі, але не робить обов'язковою. Для кондиціонерів і теплових насосів, що претендують на «рівень 1», технічно необхідний канал приймання сигналів або обміну даними з системою керування будівлею (BMS), агрегатором керованого навантаження, оператором системи чи постачальником електроенергії – конкретний протокол зв'язку (Modbus, OpenADR чи проприєтарний API виробника) сам ДБН не регламентує, залишаючи це на розсуд проєктувальника й виробника обладнання.

Український контекст: практичне значення

Для України накладання цих трьох тем – зростання попиту на охолодження, зміна холодоагентів і потреба в гнучкому керуванні навантаженням – має практичне значення вже сьогодні. У нашій статті про R-290 наводилась орієнтовна оцінка: попит на кондиціонери з низьким GWP в Україні за умови повного розгортання програм енергоефективності житла міг би сягати 200–250 тисяч одиниць щорічно (Кондиціонери на пропані R290). Це редакційна оцінка масштабу, а не офіційна статистика чи прогноз IEA або Держстату – точна методика розрахунку (база продажів, сценарій програм енергоефективності, горизонт прогнозу) в первинній статті не деталізована, тож користуватись цифрою варто як орієнтиром порядку величини, а не точним показником.

Щодо стану самої енергосистеми: українська електроенергетика останніми роками працює в умовах, коли будь-яке пікове навантаження – не лише від кондиціювання – отримує підвищену увагу з боку операторів системи передачі й розподілу. Ми свідомо не наводимо тут конкретних мегаватних показників дефіциту чи графіків обмежень: ця інформація змінюється надто швидко і надто залежить від поточної воєнної обстановки, щоб фіксувати її в аналітичній статті – за актуальними даними варто звертатись безпосередньо до «Укренерго» чи Міненерго. Принцип залишається: додаткове літнє навантаження від кондиціонерів – це фактор, який потрібно враховувати незалежно від того, наскільки гострою буде ситуація в конкретний рік.

Проєкт ДБН В.2.5-67:2025 враховує цю логіку на рівні формулювань: пункт 9.1.2 прямо вимагає передбачати автоматизоване управління температурою з можливістю зонального й індивідуального регулювання, а пункт 9.1.3 для зменшення пікових навантажень рекомендує акумулювання холоду – природне (наприклад, намороження шару льоду зі зберіганням до теплого періоду) та штучне.

Що це означає вже сьогодні:

Під час вибору холодоагенту орієнтуватися не лише на поточну доступність обладнання, а й на клас безпеки за ДСТУ ISO 817 та реальний ліміт заправки за IEC 60335-2-40 – щоб система, змонтована зараз, не опинилася поза межами вимог після остаточного затвердження ДБН.
При проєктуванні машинних відділень, технічних приміщень і приміщень із внутрішніми блоками чи трасами холодоагенту заздалегідь закладати вимоги до механічної вентиляції та датчиків контролю концентрації холодоагенту; для зовнішніх блоків – окремі вимоги до розміщення, відстаней і провітрювання майданчика. У проєкті ДБН це подано як нормативну вимогу.
Під час вибору систем автоматизації зважати, що мінімальний обов'язковий рівень – клас С за EN 15232-1, а функції керування попитом (Smart Grid, рівень 1 Додатку А) – це вже надбудова понад мінімум, яка може покращувати оцінку енергоефективності будівлі за методикою розрахунку.

Часті запитання

Чи діє вже ДБН В.2.5-67:2025?
Ні. Документ існує у статусі проєкту першої редакції, оприлюдненого для громадського обговорення 21 липня 2025 року. У самому тексті зазначена дата набуття чинності 31 грудня 2025 року, але для набуття чинності потрібен офіційний наказ Мінрозвитку про затвердження документа, якого на момент публікації цієї статті ще не було. Чинною залишається редакція 2013 року.

Чи забороняє новий ДБН використання R-32 чи R-410A просто зараз?
Ні, прямої заборони на конкретні холодоагенти у тексті документа немає. ДБН встановлює загальний принцип – застосовувати холодоагенти з низьким GWP та класифікувати їх за ДСТУ ISO 817 – і посилається на європейський Регламент (EU) 2024/573, який містить конкретні дати заборон для ринку ЄС.

Що буде з кондиціонерами на R-410A, які вже змонтовані?
Проєкт ДБН прямо цього не регламентує. Документ сформульований як вимога до проєктування нових систем; окремого перехідного положення для експлуатації вже встановленого обладнання в тексті немає.

Чи обов'язкова інтеграція кондиціонера з мережею (Smart Grid) за новим ДБН?
Ні. Обов'язковий мінімум – клас С загальної автоматизації за ДСТУ EN 15232-1. Функція інтеграції зі Smart Grid (Додаток А, п. 5.7) описана як один з показників, що враховуються в оцінці, але не встановлена як обов'язкова вимога.

Три тенденції, які ще кілька років тому виглядали як окремі, вузькоспеціалізовані теми – зростання попиту на охолодження, перехід на холодоагенти з низьким GWP та розумне керування навантаженням – тепер зведені в один проєкт документа, який визначатиме проєктування систем кондиціювання в Україні на найближчі роки. Документ поки що не чинний, і частина питань (насамперед доля вже змонтованого обладнання) у ньому не деталізована. Але зміни вказують на послідовне посилення вимог: рішення, які ще недавно розглядались як передові чи експериментальні, для нових проєктів після затвердження відповідних норм стануть базовою умовою відповідності – без автоматичної ретроактивної дії на обладнання, змонтоване до набуття ними чинності.

---

---

Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok.  Долучайтесь!

Переглянуто: 2 203