Українська HVAC-галузь входить у період нормативної трансформації. Змінює базові вимоги до проєктування та експлуатації інженерних систем.Нова редакція будівельних норм, опублікована Мінрегіоном влітку 2025 року, змінює базові правила для проєктувальників, інженерів та постачальників обладнання. У матеріалі розглядаємо ключові технічні зміни та їхній вплив на проєктування, будівництво й експлуатацію будівель
Від радянських стандартів до європейських: зміна парадигми
Чинний ДБН В.2.5-67:2013 базувався на пострадянських методиках із частковим запозиченням європейського досвіду. Редакція 2025 року робить принципову зміну підходу: повністю переходить на європейську методологію згідно з ДСТУ EN 16798 та суміжними стандартами.
Практичні наслідки: проєктні організації зможуть використовувати звичне європейське програмне забезпечення без «перекладу» українських норм на мову EN. Для міжнародних інвесторів та замовників, які фінансують відбудову України, вітчизняні проєкти стануть зрозумілішими – їх виконано за тими самими стандартами, що діють у Німеччині чи Польщі.
ДБН В.2.5-67:2025 остаточно переходить на динамічні методи розрахунку енергопотреб будинку за місячним кроком згідно з EN ISO 52016-1. Це дозволяє точніше підібрати потужність обладнання, уникаючи надлишкового запасу, що раніше призводило до неефективної роботи техніки в міжсезоння. Замість табличних коефіцієнтів та спрощених формул інженери отримують інструмент для реального моделювання роботи систем протягом року з урахуванням змінних навантажень.
Чотири категорії замість одного стандарту
Одна з ключових змін– відхід від принципу «один розмір для всіх». Замість єдиних табличних значень температури та вологості нова редакція вводить чотири категорії якості внутрішнього середовища (I, II, III, IV).
Категорія I – преміальний рівень для офісів класу А, медичних закладів, дошкільних установ. Найжорсткіші вимоги до температури, вологості, якості повітря.
Категорія II – стандарт для більшості комерційної нерухомості та адміністративних будівель.
Категорії III та IV – мінімально допустимі рівні для промислових і складських об'єктів.
Для замовника це прозорість: він розуміє, за який рівень комфорту платить. Для інженера – можливість обґрунтувати вибір дорожчого обладнання. Для постачальників преміального сегменту – інструмент продажів.
Автоматизація: від «бажано» до «обов'язково»
ДБН 2013 року згадував автоматизацію як необхідну умову, але без конкретики. Редакція 2025-го впроваджує чіткі класи енергоефективності систем автоматики згідно з ДСТУ EN 15232 (A, B, C, D).
Для комерційних і громадських будівель обов'язковими стають системи BMS (Building Management Systems) – інтегровані платформи керування всім інженерним обладнанням. Термостати з локальним керуванням більше не проходять.
За оцінками європейських досліджень, перехід із класу D (ручне керування) на клас B (автоматизація з програмованими контролерами) знижує споживання енергії на 20–30%. У сьогоднішніх реаліях енергодефіциту та високих тарифів, що має суттєве значення для енергоефективності.
Ринковий ефект: різко збільшиться попит на інтелектуальні насоси з вбудованим регулюванням, контролери систем опалення, датчики якості повітря. Виробники та дистриб'ютори цього обладнання отримують конкурентну перевагу.
Гідравлічне балансування: від теорії до практики
Один із найважливіших технічних моментів нового ДБН – посилені вимоги до гідравлічного балансування систем. Документ прямо вимагає оснащення систем водяного опалення та охолодження автоматичними балансувальними клапанами відповідно до ДСТУ EN 15316-2.
Ключова зміна: Системи водяного опалення та охолодження будівель тепер слід проєктувати зі змінним гідравлічним режимом. Постійний гідравлічний режим допускається лише у системах водяного опалення житлових будівель класу енергетичної ефективності С та нижче при їх реконструкції або капітальному ремонті.
Окремий акцент зроблено на обов'язковому динамічному гідравлічному балансуванні систем, що виключає перевитрати теплоносія та гарантує роботу насосів у оптимальній точці ККД. Для вертикальних систем на стояках, а для горизонтальних – на приладових гілках слід встановлювати відповідні автоматичні балансувальні клапани для забезпечення стабілізації перепаду тиску.
Це створює додатковий ринковий попитдля виробників якісної арматури, чиї рішення дозволяють досягти таких параметрів без складного ручного налаштування на об'єкті.
Рекуперація з рекомендації переходить у вимогу
Якщо раніше припливно-витяжні установки з рекуперацією тепла були опцією «для свідомих», то редакція 2025-го робить їх обов'язковими для більшості типів будівель із нормованою вентиляцією.
При цьому значно підвищуються вимоги до ефективності рекуператорів. Документ встановлює мінімальні порогові значення ККД залежно від типу приміщення. Також посилюються вимоги до герметичності повітроводів – витоки повітря через негерметичні повітроводи не допускаються.
Зв'язок із герметичністю будівель: Збільшення вимог до герметичності будівельних конструкцій робить вентиляцію з рекуперацією технічною необхідністю. Сучасна енергоефективна будівля з якісним утепленням та герметичними вікнами практично не «дихає» природним чином. Без організованого повітрообміну в такому приміщенні швидко накопичується CO₂, підвищується вологість, з'являється конденсат і цвіль. Рекуперація вирішує цю проблему: забезпечує свіже повітря без втрат тепла.За відсутності організованої вентиляції енергоефективна будівля не відповідає вимогам нових норм.
Датчики CO₂ у приміщеннях із великим скупченням людей (конференц-зали, навчальні класи, спортзали) стають обов'язковими. Вентиляція повинна реагувати на реальну якість повітря, а не працювати «на постійній швидкості». Це формує зростання попиту на якісні припливно-витяжні установки та системи контролю якості повітря.
Пріоритет відновлюваних джерел енергії
ДБН В.2.5-67:2025 не забороняє газ, але максимально стимулює використання відновлюваних джерел енергії. Документ чітко визначає пріоритетність джерел теплопостачання: на першому місці – автономні та індивідуальні системи з використанням відновлюваних джерел енергії (теплові насоси, сонячна енергія) та скидної теплової енергії.
Низькотемпературні системи: Документ прямо рекомендує проєктувати системи з максимально можливо низькими температурами теплоносія для забезпечення комфорту та зменшення енергоспоживання. Це фактично стимулює перехід на температурні графіки 35–45°C для опалення, що ідеально корелює з використанням теплових насосів та конденсаційної техніки. При таких параметрах і теплові насоси, і сучасні конденсаційні котли досягають максимального ККД.
Це пов’язано з вимогами європейських інвестиційних і грантових програм,на які орієнтується відбудова України, вимагають максимальної декарбонізації. Будівля з тепловим насосом як основним джерелом опалення має значно більші шанси отримати фінансування, ніж об'єкт, який покладається виключно на газовий котел.
Практичний аспект: перехід на низькотемпературні системи робить теплу підлогу та низькотемпературні радіатори технічною необхідністю для досягнення високого класу енергоефективності будівлі. Після зміни температури теплоносія документ вимагає проводити гідравлічні розрахунки компонентів системи для врахування можливих змін у їхній роботі та забезпечення стабільності системи.
Поверхневе охолодження як альтернатива кондиціонуванню
У документі більше уваги приділяється системам панельного опалення та охолодження – технологіям, які використовують підлогу, стелю або стіни як теплообмінні поверхні. Монтаж таких систем повинен здійснюватися відповідно до ДСТУ EN ISO 11855-5.
Новий ДБН стимулює використання «пасивного» охолодження для зменшення навантаження на електромережі влітку. Холодні стелі та стіни дозволяють підтримувати комфорт без використання традиційних кондиціонерів, що особливо актуально в умовах енергодефіциту.
Для інженерів це розширення інструментарію, для постачальників систем променевого опалення/охолодження – новий ринок.
Холодоагенти: Кігалійська поправка в дії
ДБН В.2.5-67:2025 вводить обмеження на використання холодоагентів із високим потенціалом глобального потепління (GWP) відповідно до Кігалійської поправки до Монреальського протоколу.
Для ринку кондиціювання та чилерів це поступова відмова від R-410A (GWP = 2088) на користь екологічніших варіантів: R-32 (GWP = 675), R-454B та інших. VRF-системи нового покоління вже виробляються саме на цих холодоагентах.
Хто не встигне перебудуватися, ризикує залишитися з застарілою продукцією, яку через 2–3 роки взагалі заборонять імпортувати.
Коли ДБН набуде чинності?
Формально в документі зазначено дату 31 грудня 2025 року. Проте станом на січень 2026-го офіційного наказу про затвердження ще немає. Чинним залишається ДБН В.2.5-67:2013.
Ігнорувати редакцію 2025-го не варто. Великі замовники (особливо міжнародні компанії та проєкти з іноземним фінансуванням) вже зараз повинні орієнтуються на ці стандарти. Хто швидше адаптується, той отримає доступ до найцікавіших проєктів.
Оновлені будівельні норми змінюють підхід до проєктування інженерних систем. Український ринок HVAC інтегрується у європейський простір. Це відкриває доступ до нових технологій, фінансування та проєктів, але вимагає готовності вчитися, інвестувати в обладнання вищого класу та підвищувати кваліфікацію.
Гідравлічне балансування, динамічні методи розрахунку, низькотемпературні системи, обов'язкова автоматизація – все це інструменти, які дозволяють створювати будівлі, що споживають на 30–50% менше енергії порівняно з традиційними рішеннями.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 2 957 / 2026-01-21 12:26:57
