10 лютого Верховна Рада прийняла у першому читанні урядовий законопроєкт №14067 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання». За прийняття документа за основу проголосували 258 народних депутатів
Що передбачає законопроєкт
Документ розроблений Міністерством розвитку громад та територій України на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік та ініціативи Європейського Союзу в межах програм Ukraine Facility. Ініціатор – Юлія Свириденко, Прем’єр-міністерка України. У сесійній залі законопроєкт представив Костянтин Ковальчук, заступник Міністра розвитку громад та територій України.
Законопроєкт пропонує запровадити механізм оснащення будівль індивідуальними тепловими пунктами (ІТП), приєднаних до систем централізованого теплопостачання (ЦТ). Згідно з текстом документа, вимога щодо встановлення ІТП набуде чинності через 3 роки після введення закону в дію. Вимоги не поширюватимуться на будинки, де теплові пункти вже змонтовані, а також на об'єкти без технічної можливості для монтажу. Остаточна редакція норм може змінитися під час доопрацювання до другого читання.
Законопроєкт №14067 передбачає:
- закріплення підтримки ЦТ як сфери державного інтересу;
- впровадження механізмів монтажу ІТП у будівлях із визначенням відповідальності теплотранспортуючих організацій за їх обслуговування;
- включення витрат на встановлення та обслуговування ІТП до тарифу на транспортування теплової енергії;
- стимулювання використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та когенерації;
- розвиток інвестиційних програм у сфері ЦТ;
- уточнення конкурентних засад для теплогенеруючих організацій.
Також передбачено розробку підзаконних нормативно-правових актів: правил виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії; порядку монтажу та обслуговування ІТП; типового договору про їх обслуговування у будівлі; порядку прийняття рішення щодо технічної можливості та економічної доцільності їх впровадження.
Очікуваний ефект
За попередніми оцінками Мінрозвитку, впровадження ІТП дає змогу зменшити споживання теплової енергії на 15–30 % за рахунок погодозалежного регулювання та оптимізації режимів.
«Цей законопроєкт запускає механізм поступового і прогнозованого впровадження індивідуальних теплових пунктів. Ми говоримо про енергозбереження, модернізацію мереж і справедливі тарифи без різких фінансових навантажень на людей», – зазначив Костянтин Ковальчук.
Олексій Кулеба – Віцепрем’єр-міністр з відновлення України та Міністр розвитку громад і територій України – повідомив, що для будинків, де ІТП вже змонтовані або де відсутня технічна можливість для монтажу, додаткових вимог не передбачено.
Тарифне питання
Андрій Герус, Голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, спростував інформацію про підвищення тарифів у зв'язку з ухваленням законопроєкту. За його словами, від серпня 2022 року в Україні діє законодавчий мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію – протягом воєнного стану та шести місяців після його завершення. Законопроєкт №14067 не містить норм про перегляд тарифів для населення.
Статус документа
Законопроєкт прийнято у першому читанні (за основу). Далі – доопрацювання та розгляд у другому читанні. Науково-експертний висновок Головного управління Верховної Ради містить зауваження до документа, що може вплинути на остаточну редакцію.
Коментар AW-Therm: технічні виклики впровадження
Законопроєкт задає напрямок модернізації ЦТ. Водночас його практична реалізація пов'язана з низкою технічних і організаційних проблем, які в тексті документа не відображені.
Уразливість централізованої інфраструктури генерації
Законопроєкт визначає ЦТ сферою державного інтересу. При цьому інфраструктура генерації – ТЕЦ, районні котельні – зазнала руйнувань унаслідок ракетних обстрілів. Навіть після відновлення ці об'єкти залишаються потенційно вразливими до повторних ударів. Це стосується передусім великих міст, де теплопостачання сотень будинків залежить від одного-двох джерел генерації.
Встановлення ІТП підвищує ефективність розподілу теплової енергії на рівні будинку, але не впливає на стійкість самого джерела. Паралельно з цим доцільно розвивати розосереджену генерацію – когенераційні установки, модульні котельні, теплонасосні станції, що зменшує залежність від одного джерела.
ІТП без балансування внутрішньобудинкової системи
Економія 15–30 % досяжна за умови комплексної модернізації системи. Впровадження ІТП із погодозалежним регулюванням – перший етап модернізації. Однак тепловий пункт регулює параметри теплоносія (температуру, витрату) на вводі в будинок. Якщо внутрішньобудинкова розподільна мережа не збалансована, зменшення витрати теплоносія через ІТП призводить до нерівномірного розподілу тепла між стояками. Квартири на кінцевих ділянках стояків або гілок отримують менший обсяг теплоносія.
На практиці після встановлення ІТП мешканці таких квартир фіксують зниження температури в приміщеннях, попри зменшення сумарного теплоспоживання будинку.
Для досягнення розрахункового ефекту після монтажу індивідуального теплового пункту необхідно виконати гідравлічне балансування та налагодження внутрішньобудинкової системи опалення.
Законопроєкт передбачає розробку порядку монтажу й обслуговування ІТП, але не охоплює комплексне налагодження внутрішньобудинкової системи. Цю норму доцільно доповнити вимогами щодо обов’язкового гідравлічного балансування.
Дефіцит фахівців із налагодження
Монтаж ІТП – типове завдання для більшості підрядних організацій. Налагодження системи опалення будинку після монтажу потребує іншого рівня кваліфікації: розуміння гідравліки внутрішньобудинкових мереж, досвіду роботи з автоматикою регулювання, практики балансування систем із різними схемами розводки (однотрубні, двотрубні, з верхнім і нижнім розведенням).
Фахівців із пусконалагоджувальних робіт для систем опалення в Україні недостатньо. В умовах масового впровадження ІТП ця нестача стане відчутною, особливо в застарілому житловому фонді з однотрубними системами опалення, де балансування технічно складніше й потребує індивідуальних рішень для кожного будинку.
Без підготовки кадрів повсюдне оснащення будівель ІТП може звестися до формального виконання вимог закону – без досягнення розрахункової економії теплової енергії.
Ринок обладнання
Ухвалення закону в остаточній редакції сформує попит на обладнання ІТП: пластинчасті теплообмінники, циркуляційні насоси, регулювальну арматуру, контролери погодозалежного регулювання, вузли обліку теплової енергії. Додатково зросте потреба в балансувальних клапанах, засобах діагностики та моніторингу внутрішньобудинкових систем.
Витрати на облаштування та обслуговування теплових пунктів покладатимуться на теплотранспортуючі організації й включатимуться до тарифу на транспортування. Трирічний перехідний період дає учасникам ринку час для підготовки. Виробники та постачальники обладнання вже зараз можуть формувати комплексні пропозиції: обладнання ІТП, балансувальна арматура, пусконалагоджувальні роботи, сервісний супровід.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 2 072 / 2026-02-12 09:38:59Вас може зацікавити:
