ВДЕ в Україні: на порозі відродження та в очікуванні нової моделі ринку

Про майбутнє відновлюваної енергетики в Україні, яка має отримати новий імпульс після війни та розвиток за нової моделі ринку, яку треба обрати вже зараз, пише Катерина Полякова, директор Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА). Нижче наведемо виклад її допису

До 24 лютого виробництво електроенергії з ВДЕ становило 14% від загальної генерації в Україні, причому 20% потужностей ВДЕ припадало на вітрові електростанції. Станом на кінець вересня 2022 року на тимчасово окупованих територіях розташовано 90% об’єктів вітрової енергетики та до 50% сонячних станцій. Південні та східні регіони України мають особливо потужні вітрові та сонячні ресурси, тому велика концентрація станцій ВДЕ опинилася на окупованих територіях.

Важко оцінити збитки, завдані станціям, але ми знаємо, що деякі сонячні станції вже були демонтовані та вкрадені, тоді як з вітровими проектами ситуація краща, але оператори не мають до них доступу. Загалом з початку вторгнення виробництво потужностей ВДЕ впало на 50% відсотків.

Жовтень ознаменувався двома міжнародними конференціями, присвяченими відбудові України, і обидві торкалися тем розвитку ВДЕ. 24 жовтня в Берліні відбулася Конференція з відновлення, реконструкції та модернізації України під керівництвом ЄС, на якій Президент України заявив, що країна прагне стати великим експортером електроенергії до ЄС після війни. Двома тижнями раніше у Відні відбувся 13-й Енергетичний день ЄУЕА, присвячений перспективам розвитку української енергетики.

Європейсько-українське енергетичне агентство (ЄУЕА), яке приймало конференцію, є асоціацією, яка представляє великих місцевих та міжнародних інвесторів у секторах відновлюваної енергетики України та захищає нормативні акти ЄС та інтереси інвесторів. Серед спікерів конференції Energy Day були представники Міненерго України, Енергетичного Співтовариства, Європейської Комісії, Енергетичного Співтовариства, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Світового банку, GiZ, UNIDO та великих виробників ВДЕ, таких як Guris, ДТЕК і Scatec. Найбільш обговорюваною темою панельних дискусій стало майбутнє відновлюваної енергетики в Україні.

Представники великих банків розвитку заявили, що не будуть фінансувати проєкти у сфері енергетики на викопному паливі, і подібний підхід буде застосовано низкою фінансових фондів, таких як IFU Данії або FMO Нідерландів. Дірк Бушле з Секретаріату Енергетичного Співтовариства наголосив, що очікує не менше, ніж ренесансу ВДЕ в Україні. За словами пана Бушле, прагнення до енергетичної безпеки, як для України, так і для ЄС, а також необхідність відповідати стандартам ЄС і здійснити енергетичний перехід як кандидата в ЄС, будуть ключовими рушійними силами для України у розвитку сектору ВДЕ.

Україна володіє великими ресурсами відновлюваної енергії з хорошою швидкістю вітру, достатнім сонячним опроміненням і достатньою наявністю землі. Крім того, зміна бізнес-ландшафту та підхід «build back greener» (відбудовуй більш «зелене»), який був представлений під час конференції «Відродження України» в Лугано в липні, сприятимуть зростанню ВДЕ. Низка об’єктів металургійного сектору, розташованих на сході України, були пошкоджені або зруйновані під час вторгнення. Таким чином, процес їх реконструкції створює шанс модернізувати їх енергопостачання та технології, що використовуються, на більш екологічні.

Є й додаткові перспективи на ринку експорту електроенергії: Україна приєдналася до ENTSO-E в березні і з червня отримала можливість експортувати електроенергію до ЄС. До вересня Україна експортувала потужність 300 мегават (МВт) у денні та вечірні години та 250 МВт у нічний час на перетині з Румунією та Словаччиною. (Наразі після масованих атак на енергетичну інфраструктуру такий експорт призупинено – прим. ред.) Експерти прогнозують, що український експорт енергоресурсів може досягти 10 ГВт за десять років. Наразі стримуючим фактором є наявність міждержавних мережевих ліній перетину в напрямку ЄС, але їх розширення передбачено серед інших ключових запланованих енергетичних інфраструктурних проектів.

Безумовно, обов’язковою передумовою згаданого ренесансу є гармонізація нормативно-правової бази України зі стандартами ЄС, запровадження нової моделі ринку ВДЕ та лібералізація процедур. Як галузева асоціація, ЄУЕА зауважує, що наразі розробляються багато регуляторних проектів, незважаючи на велику кількість інших нагальних питань.

Український сектор відновлюваної енергетики покладався на «зелений» тариф, який діє для введених у роботу потужностей до 2022 року та триватиме до 2030 року зі зниженням цін у 2025 році. Хоча держава забезпечила вигідні тарифи, своєчасні платежі виробникам ВДЕ не були забезпечені, і це стало гострою проблемою для галузі. Сектор вже перебував на поворотному етапі до нової ринкової моделі ще до початку активної фази війни.

Враховуючи останні події, в тому числі рівень пошкодження енергетичної інфраструктури, вимоги до енергетичної безпеки та вимоги, яким Україна має відповідати зі статусом кандидата на членство в ЄС, український сектор ВДЕ має намір отримати новий імпульс після війни. Цей імпульс вимагає нової моделі ринку, і для впрвадженн цієї моделі вже закладаються деякі сходинки. Українські політики мають обрати серед декількох моделей для подальшого руху: чи це контракти з пільговими преміями, чи це будуть «зелені аукціони» чи PPA.

Суть моменту полягає в тому, що цю роботу по розробці нової ринкової моделі потрібно виконати і представити інвесторам зараз. Щоб відродження відновлюваних джерел енергії відбулося, інвестори повинні знати, з якою ринковою моделлю вони працюватимуть, і мати можливість почати планувати нові проекти вже зараз.

Джерело: ЄУЕА

Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok.  Долучайтесь!

Переглянуто: 2 032