16 жовтня 2020 р. під егідою Європейсько-українського енергетичного агентства (ЄУЕА) було презентоване дослідження щодо зайнятості в секторі відновлювальної енергетики та енергоефективності в рамках проекту GIZ (Німеччина) «Просування енергоефективності та імплементація Директиви ЄС про енергоефективність в Україні». Пропонуємо деякі тези з даного дослідження
Останній ривок
В минулому році відбувся потужний ріст ВДЕ в Україні. За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, у 2019 році було встановлено 4,5 ГВт нових потужностей, що збільшило загальну потужність приблизно втричі, аж до 6,8 ГВт. Сумарно ці станції дозволяють виробляти понад 8,4 млрд кВт•год електроенергії, або 5,5% від загального обсягу. Все це – завдяки € 3,7 млрд інвестицій лише у 2019 році.
ВДЕ є найбільш диверсифікованим енергосектором України. Іноземні інвестори зберігають за собою 30% ринку; олігархічний бізнес – близько 30%; малий та середній український бізнес – ще 30% та невеликі домашні господарства – 10%. Всього близько 800 станцій, що виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел та близько 25000 домогосподарств.
Згідно з представленою в січні 2020 р. Міністерством енергетики та захисту довкілля концепції «Зеленого» енергетичного переходу, до 2050 року частка ВДЕ в структурі виробництва електроенергії може досягти 70%, тоді як від вугільної (найбільш екологічно брудної) генерації вдасться відмовитися повністю.
Якщо взяти Європейську «Зелену» угоду, то на першому місці стоїть енергоефективність в будівлях. За даними Міжнародної енергетичної агенції (МЕА; англ. International Energy Agency, IEA), підвищення енергоефективності будівель, промислових процесів та транспорту може скоротити енергетичні потреби світу до 2050 року на третину, що є вагомим внеском у боротьбі зі зміною клімату. Україна має величезний потенціал енергоефективності – понад 10 млрд дол. США.
При цьому одним з пріоритетних питань національної політики у сфері енергоефективності є термомодернізація житлово-комунального господарства, якої потребують близько 70 тис. бюджетних закладів, 80 тис. багатоповерхівок, 6,5 млн. приватних домогосподарств.
Відновлювана зайнятість
Одна з особливостей галузі ВДЕ – спроможність створювати нові робочі місця на довготривалу перспективу. Зайнятість у секторі відновлюваної енергетики постійно збільшується у всьому світі – у 2018 році в ньому працювали близько 11 мільйонів людей, рис. 1.
За даними Міністерства енергетики США, технології відновлюваної енергетики зазвичай створюють більше робочих місць на один долар інвестицій у порівнянні з традиційними технологіями виробництва електроенергії. Європейська асоціація сонячної енергетики (SolarPower Europe) передбачає, що реалізація відповідної промислової політики за «сонячним» напрямом здатна збільшити безпосередню зайнятість у сонячній генерації до 300 тис. осіб.
Рис. 1. Оцінка зайнятості в окремих галузях відновлюваної енергетики в світі та ЄС за даними 2017-2018 рр., тис. осіб. Джерело: IRENA. Renewable Energy and Jobs. Annual Review 2019
Зайнятість в енергетиці, включно з ВДЕ, складається з прямих, непрямих та індукованих робочих місць. Зайнятість працівників на будівництві та експлуатації СЕС і суходільних ВЕС в Україні у 2014 - 2019 роках була розрахована на основі методик Міжнародної агенції з відновлюваної енергетики (International Renewable Energy Agency, IRENA).
У 2014 - 2019 роках галузь сонячної енергетики забезпечила в Україні зайнятість 40791 осіб, без урахування етапу зняття з експлуатації. Оскільки в Україні в цей період не була демонтована жодна СЕС, зайнятість 1935 людей на етапі зняття з експлуатації може розглядатися як потенціал для майбутніх періодів.
Зайнятість за професійними групами є найбільшою у будівельних робітників та технічного персоналу (38,60%), на другому місці – промислові робітники і техніки (30,31%). Утримання та технічне управління СЕС забезпечує 12,47% зайнятості. Без урахування виробництва обладнання власне в сонячній енергетиці було зайнято 21955 працівників або 53,82% від загального числа зайнятих в галузі та навколо неї.
У 2014 - 2019 рр. галузь вітрової енергетики забезпечила зайнятість 4219 осіб, без урахування етапу зняття з експлуатації (ще потенційно 596 працівників). Зайнятість за професійними групами є найбільшою у будівельних робітників та технічного персоналу (45,27%), на другому місці – промислові робітники (20,88%). Утримання та технічне управління для суходільних ВЕС забезпечує 4,48% зайнятості. Без урахування виробництва обладнання у вітровій енергетиці було зайнято 2879 працівників або 68,24% від загального числа зайнятих.
За даними дослідження Каліфорнійського Університету м. Берклі (University of California, Berkeley), кожне робоче місце в галузі сонячної енергетики створює від 1,8 до 2,8 робочих місць в інших сегментах економіки.
Аналітичні розрахунки показують, що індукована зайнятість на українських ВЕС може досягати 1,59 осіб на 1 МВт введеної потужності. З урахуванням того, що на кінець 2019 р. в Україні було введено 4925 МВт потужностей на СЕС і 1170 МВт – на ВЕС, індукована зайнятість може бути оцінена для СЕС – у 8865-13790 осіб, для ВЕС – у 1860 осіб.
Найбільший потенціал для зайнятості
Термомодернізація житлових і нежитлових будівель (об’єктів соціальної сфери та публічного сектору) має найбільш значний потенціал для зростання зайнятості. За даними дослідження Офісу з фінансового та економічного аналізу Верховної Ради України, загальний потенціал зайнятості у сфері енергоефективності будівель оцінюється як створення близько 1135 робочих місць для енергоаудиторів (у щорічному вимірі) та майже 465 тис. робочих місць в усіх секторах економіки для працівників, зайняті на роботах з термомодернізації бюджетних установ та багатоквартирних житлових будинків.
Кожний мільярд доларів США, інвестований у підвищення енергоефективності будівель, сприятиме створенню 20 тис. робочих місць в економіці України.
Розрахунковий потенціал зайнятості на виконанні робіт з термомодернізації житлових будівель в Україні може досягати 795 тис. робочих місць.
Рис. 2. Структура потенційної зайнятості працівників на виконанні робіт з термомодернізації житлових будівель в Україні за професіями. Джерело: За даними Української асоціації енергосервісних компаній
Найбільший потенціал зайнятості працівників при виконанні робіт з термомодернізації житлових будівель в Україні мають професії будівельників (40,0%) та інженерів-проектувальників (24,0%) (рис. 2).
Проте, за даними опитування серед представників бізнесу в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності, 89,2% компаній наразі відчувають дефіцит кваліфікованого персоналу. Дуже значним (понад 50%) його вважають 67,6% респондентів. Решта опитаних розподілені на три рівні групи – по 10,8% компаній оцінили наявний дефіцит персоналу як значний (30 - 50%), не дуже значний (10 - 30%) і незначний (менше 10%). Тобто, не зважаючи на наявність високооплачуваних робочих місць, непевні перспективи галузей енергоефективності та ВДЕ, що склалися наразі, лише частково використовують свій потенціал зростання зайнятості, що негативно впливає на соціально-економічний стан країни в цілому.
Рис. 3. Розподіл компаній, що працюють в сфері відновлюваної енергетики та енергоефективності, за оцінкою дефіциту кваліфікованого персоналу, %. Джерело: за даними опитування бізнесу ЄУЕА, 2020 р
Податковий ефект
Соціально-економічний ефект зайнятості у галузі ВДЕ показує розмір сплачених нею податків та соціальних внесків. За даними Державної податкової служби України, виробники електроенергії з відновлюваних джерел енергії за 2009 - 2019 роки перерахували до бюджету 93,62 млрд грн податків і внесків. З них надходження від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) склали 3,59 млрд. грн. та Єдиного соціального внеску (ЄСВ) – 2,81 млрд. грн. У 2019 році виробники електроенергії з ВДЕ сплатили до бюджетів усіх рівнів рекордні 19,77 млрд грн. Це робить сектор відновлюваної енергетики одним з найбільших за обсягами податкових відрахувань до бюджету України.
Для порівняння, вугільна генерація минулого року забезпечила втричі менше відрахувань до держбюджету, аніж ВДЕ. Сума податкових надходжень від ТЕС та ТЕЦ становила 6,55 млрд. грн., НАЕК «Енергоатом» було сплачено податків до бюджетів усіх рівнів 16,74 млрд грн, а ПрАТ «Укргідроенерго» – 3,23 млрд грн. Усього за 10 років вугільна генерація принесла до держбюджету майже вдвічі менше коштів, ніж відновлювана енергетика – 48,24 млрд грн.
Україна підписала і ратифікувала Паризьку кліматичну угоду (фр. L’accord de Paris) про регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю. У 2017 році Україна схвалила Енергетичну стратегію до 2035 р., якою було заплановано до 2020 р. досягнути радикального прогресу в сфері ВДЕ через збільшення їх частки у кінцевому споживанні до 11% (8% від загального первинного споживання енергії, ЗППЕ). Вочевидь, ця мета не досягнута.
Відновлювані джерела енергії та енергоефективність є двома рушійними силами політики сталого розвитку енергетичного сектору 1. В умовах глобальної енергетичної трансформації, суспільства прагнуть максимізувати соціальні та економічні вигоди цього процесу. Одночасно з декарбонізацією та реалізацією кліматичних цілей, країнам необхідно створювати якісні перспективні та високооплачувані робочі місця з високим рівнем кваліфікації працівників та стимулювати економічний розвиток. Це є особливо актуальним в сучасному кризовому стані економіки України та світу, спричиненому, в тому числі, пандемією COVID19.
Політично вмотивоване уповільнення темпів розвитку ВДЕ значно впливає на прямі, непрямі та індуковані перспективи підвищення рівня зайнятості, адже тривалі періоди її невизначеності спричиняють втрату робочих місць. Забезпечення успішного розвитку сектору ВДЕ та енергоефективності потребує мінімізації політичних коливань від мотивувальних заходів підтримки аж до нинішнього агресивного стримування. Це додасть зайнятості, збільшить суми надходжень до бюджету та позитиву при інвестуванні в економіку України.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 2 590
