Редакція AW-Therm підготували ґрунтовну аналітичну статтю, яка допоможе розібратися в наслідках запровадження антидемпінгових мит на імпорт радіаторів з Туреччини та Китаю. Що це означає для українських виробників, інсталяторів, імпортерів і забудовників? Як зміниться структура ринку? Які ризики й можливості відкриваються? Відповіді — у нашому новому матеріалі
Частка українських виробників на ринку радіаторів
Український ринок опалювальних радіаторів традиційно залежав від імпорту, а частка місцевих виробників була невеликою. Дві основні вітчизняні компанії – ТОВ «Сан Тех Рай» (Одеса) та ТОВ «Ютерм Україна» (Біла Церква) – разом забезпечували більшу частину українського виробництва радіаторів. Вони стали ініціаторами антидемпінгового розслідування, оскільки зазнали різкого погіршення показників через наплив дешевого імпорту. У період з 2021 по початок 2024 року обсяги їх виробництва впали на 74,6%, продажі на внутрішньому ринку – на 41%, рентабельність реалізації – більш ніж на 2000%. Імпорт з Туреччини та Китаю зростав швидше, ніж внутрішнє виробництво, і поступово набирав домінування у сегменті бюджетних радіаторів.
До запровадження мит внутрішні виробники контролювали лише кілька відсотків ринку, тоді як понад 90% припадало на імпорт. Вітчизняні бренди були присутні, але здебільшого конкурували в найнижчому ціновому сегменті. Масовий ринок заповнили доступніші за ціною турецькі та китайські радіатори, що мали ширший асортимент. Як наслідок, до втручання держави частка українських компаній залишалася маргінальною, а ринок фактично залежав від імпортних поставок.
Імпортозалежність України на ринку опалювальних радіаторів: виклики та перспективи
Аналіз структури імпорту радіаторів опалювальних виявляє значну залежність України від зарубіжних постачальників. Офіційна статистика демонструє вражаючі обсяги імпорту як у вартісному, так і в кількісному вираженні. Найменшу частку ринку займають чавунні радіатори, імпорт яких у 2021 році становив 283 тисячі доларів США. Натомість сталеві, алюмінієві та біметалеві радіатори формують основний сегмент ринку з вартістю імпорту у десятки мільйонів доларів США щороку.
За експертними оцінками, сукупна вартість імпорту радіаторів демонструє стабільне зростання: від понад $50 млн у 2021 році до приблизно $60 млн у 2022-му. У 2023-2024 роках ця цифра сягнула позначки $90+ млн, що майже повністю відповідає оцінці всього ринку у $93 млн. Така динаміка свідчить про майже повну залежність українського ринку від імпортних поставок.
У структурі імпорту протягом останніх років спостерігається домінування продукції з Туреччини та Китаю. Ці країни забезпечують широкий асортимент доступних панельних, біметалевих і алюмінієвих радіаторів, що дозволило їм захопити нижній і середній цінові сегменти. Європейські виробники, хоча й зберігають присутність у преміальному сегменті завдяки репутації надійності (особливо німецькі та італійські бренди), проте їхня частка в загальному обсязі залишається відносно незначною.
Аналіз брендової структури ринку виявляє цікаву особливість: три бренди панельних радіаторів в Україні — Djoul, Romstal та Ruvi — фактично є турецькою продукцією. Щодо Ruvi існують суперечливі дані: згідно з одними джерелами, ця продукція виробляється в Туреччині (на тих самих підприємствах, що й інші популярні бренди), за іншими даними – у Словаччині. Ruvi Therm позиціонується як локальний бренд, хоча є фактично імпортованою продукцією. Аналогічна ситуація з брендом Kalde, відомим в Україні переважно трубною продукцією, але також представленим на ринку радіаторів, та відносно новим брендом Fornello, який з'явився близько 2020-2021 років і швидко здобув популярність.
Інші відомі в Україні бренди сталевих радіаторів включають Purmo (Фінляндія), Kermi (Німеччина), Korado (Чехія), Vogel&Noot (Австрія), Stelrad (Бельгія) тощо. Вони мають репутацію високоякісних, але їх частка ринку обмежена преміальним сегментомяк через вищу ціну. Наприклад, Vogel&Noot та Korado активно присутні в будівельних проєктах преміум-класу.
Щодо секційних алюмінієвих і біметалічних радіаторів, ситуація дещо інша, адже тут домінують китайські виробники, але під локальними брендами. Кожного року частина брендів сходить «зі сцени», натомість з'являються нові, що ускладнює визначення лідерів. У 2020 році найбільш продаваними були марки KOER та HERTZ (обидві – фактично китайського виробництва), але вже у 2021 році їх витіснили Alltermo, Atlant та EcoLite – теж бренди, асортимент яких походить з Китаю. Всі ці назви добре відомі майстрам-інсталяторам; вони конкурують між собою переважно ціною, оскільки за характеристиками схожі.
Китайські заводи-виробники, на яких виготовляються такі радіатори, зазвичай маловідомі кінцевому споживачу. В рамках розслідування Мінекономіки вдалося ідентифікувати декілька найбільших китайських експортерів радіаторів, зокрема компанії Yongkang Huandi Cookware Co., Ltd., Zhejiang Wisdom Industry & Trade Co., Ltd., Zhejiang Yongkang SaiXi Industry and Trade Co., Ltd., Zhejiang Youmay Industry and Trade Co., Ltd. та Zhejiang Rongrong Industrial Co., Ltd. – саме вони отримали індивідуальні ставки мита (23,3–25,2%) як співпрацюючі експортер. Ці підприємства базуються у провінції Чжецзян (міста Юнкан, Уї), яка відома виробництвом виробів з металу.
Італійські бренди в сегменті секційних радіаторів – такі як Global, Fondital, Radiatori2000 – зайняли нішу дорожчих, але надійних радіаторів. Їхня присутність стабільна (біля 20-25% ринку секційних радіаторів у 2021 році.
Таким чином, до введення мит український ринок опалювальних радіаторів характеризувався високою конкуренцією між численними імпортними брендами, переважно турецького (панельні радіатори) та китайського походження (секційні радіатори). Вітчизняні виробники відігравали значно меншу роль.
Антидемпінгове розслідування та рішення МКМТ
Антидемпінгове розслідування щодо імпорту радіаторів з Китаю і Туреччини було ініційовано навесні 2024 року за скаргою згаданих українських виробників. За результатами розслідування встановлено наявність демпінгу та матеріальної шкоди для національного товаровиробника. Зокрема, було розраховано демпінгові маржі: 41,86% для турецьких експортерів і 42% для китайських.
15 жовтня 2024 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення про застосування попередніх антидемпінгових мит строком на 4 місяці. Ці попередні мита дорівнювали виявленим маржам: 41,86% для Туреччини та 42% для Китаю. Рішення набрало чинності після публікації оголошення в урядовій газеті «Урядовий кур’єр» 18 жовтня 2024 р. Мито справлялося як надбавка до митної вартості товарів при їх розмитненні.
16 квітня 2025 року МКМТ ухвалила остаточне рішення №АД-573/2025/441-01 про запровадження остаточних антидемпінгових мит на п’ятирічний період. Ставки остаточного мита були дещо скориговані на основі додаткових розрахунків Мінекономіки для окремих експортерів: для всіх турецьких виробників встановлено 37,35%, а для китайських – диференційовано: від 23,30% до 24,12% для п’яти виробників, що співпрацювали під час розслідування та 42% – для решти китайських експортерів. Таким чином, остаточні антидемпінгові мита становлять:
- 37,35% – на імпорт радіаторів з Туреччини (для всіх турецьких виробників/експортерів).
- 23,3% – 25,2% – на імпорт радіаторів з Китаю для п’яти конкретних китайських виробників (індивідуальні ставки).
- 42% – на імпорт радіаторів з Китаю для інших експортерів (як загальна ставка для невстановлених постачальників.
Дія мит поширюється на сталеві, алюмінієві та біметалеві радіатори для опалення, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД ex 7322 19 00 00, ex 7616 99 10 00, ex 7616 99 90 00. Важливо, що митами НЕ охоплюються деякі спеціалізовані пристрої: рушникосушарки, внутрішньопідлогові водяні конвектори та дизайнерські трубчасті радіатори — їх прямо виключено з опису товару, який є об’єктом розслідування. Це означає, що імпорт цих товарів продовжиться без додаткового мита. Позначка «ex» перед кодом вказує, що мито стосується тільки товарів, відповідних визначенню «радіатори для опалення» в рамках цих кодів, а не всіх товарів у категорії.
Офіційне оголошення про остаточні заходи опубліковане в «Урядовому кур’єрі» 20 квітня 2025 року. Остаточне мито набирає чинності через 10 днів після публікації, тобто з 30 квітня 2025 року, і діятиме до 2029 року (5 років). Митні органи України стягуватимуть його незалежно від сплати інших податків і зборів. Якщо імпортер не зможе підтвердити країну походження радіаторів (наприклад, відсутній сертифікат походження), товар буде обкладатися митом за найвищою ставкою (42%) щоб запобігти обходу заходів через треті країни.
МКМТ у своєму рішенні зазначила, що демпінговий імпорт завдавав істотної шкоди національним виробникам, і негайні заходи потрібні для захисту економічних інтересів країни. У повідомленні наголошено: «Захист національного виробника – це не лише економічне питання, а й стратегічної безпеки країни… Це рішення дозволить українським компаніям відновлювати виробництво, зберігати робочі місця та інвестувати в розвиток». Фактично, мета мит – вирівняти умови конкуренції на внутрішньому ринку, прибравши ціновий демпінг іноземних постачальників. Зауважимо, що аналогічні заходи застосовували й інші країни: наприклад, ЄС раніше увів антидемпінгові мита на китайські алюмінієві радіатори в діапазоні від 12,6% до 56,2%, визнавши недобросовісну цінову конкуренцію з боку КНР. Таким чином, дії України узгоджуються із світовою практикою протидії демпінгу.
Економічні наслідки запровадження мит на імпорт радіаторів
Запровадження високих антидемпінгових мит (23–42%) на основних імпортерів радіаторного обладнання з Китаю та Туреччини матиме комплексний вплив на структуру українського ринку. Проаналізуємо основні наслідки цього рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.
Зміцнення позицій українських виробників
Для вітчизняних компаній рішення МКМТ створює можливість суттєво розширити свою присутність на ринку. Раніше українська продукція програвала за ціновими показниками, однак із подорожчанням імпортних аналогів вітчизняні радіатори стануть відносно привабливішими для споживачів. Такі виробники як «Сан Тех Рай» і «Ютерм Україна» отримують шанс перетворитися з маргінальних гравців на лідерів ринку.
Важливо, що поточні виробничі потужності цих підприємств використовувались лише на ~30%, тому нарощування випуску продукції є цілком реалістичним завданням. Це сприятиме збереженню робочих місць, розвитку виробництва та залученню інвестицій у галузь, що відповідає стратегічним пріоритетам Міністерства економіки.
Ризики монополізації та цінового тиску
Водночас концентрація ринку у руках двох українських компаній створює ризик формування дуополії. Якщо раніше ціноутворення визначалося імпортом, то тепер українські виробники отримують можливість підвищувати власні ціни, залишаючись при цьому дещо дешевшими за імпортовану продукцію.
Така «монопольна рента» є типовим наслідком протекціоністської політики і створюється за рахунок споживачів. Для запобігання зловживанням на ринку (картельним змовам, необґрунтованому завищенню цін) необхідний постійний моніторинг з боку Антимонопольного комітету України.
Формування більш конкурентного середовища можливе через появу нових українських виробників або закордонних інвесторів, готових розпочати локальне виробництво, проте це потребує значного часу та інвестицій.
Перерозподіл імпортних потоків
Оскільки мита не стосуються європейських та інших постачальників (крім Китаю й Туреччини), очікується переорієнтація імпорту на користь інших країн. Частка таких виробників як Італія, Німеччина, Польща та Чехія може зрости.
Європейські виробники мають технічні можливості для нарощування експорту в Україну, особливо враховуючи преференції Угоди про вільну торгівлю з ЄС. Однак їхня продукція традиційно дорожча, що обмежує потенціал витіснення китайських та турецьких товарів у масовому сегменті.
Найімовірніше, європейський імпорт збільшиться в преміум-сегменті та частково в середньому, але не зможе повністю компенсувати скорочення поставок із країн, на які накладено обмеження.
Трансформація цінових сегментів
Найсуттєвіший вплив мита матимуть на бюджетний сегмент ринку. Споживачі з обмеженими фінансовими можливостями зіткнуться зі звуженням асортименту доступних радіаторів через подорожчання китайської та турецької продукції на 37–42%.
Механізми сертифікації походження товарів та підвищена ставка мита у 42% для продукції невизначеного походження мають запобігти обходу обмежень через треті країни. Як наслідок, частина споживачів буде змушена переплачувати – або за український продукт (якщо виробники використають своє домінуюче становище для підвищення цін), або за імпорт з ЄС, який є об'єктивно дорожчим.
Якісні та інноваційні перспективи
У середньостроковій перспективі захисні заходи можуть сприяти підвищенню якості продукції українських виробників. Додаткові прибутки від розширення ринкової частки створюють ресурс для модернізації виробництва та впровадження сучасних технологій.
Крім того, наявність мит стимулює міжнародні компанії до локалізації виробництва в Україні. Поява місцевих потужностей провідних світових брендів (наприклад, фінської Purmo чи турецьких виробників) позитивно вплинула б на ринок через створення робочих місць та посилення конкуренції.
Важливо відзначити, що доступність якісних європейських виробів не обмежується цими заходами. Імпорт з ЄС продовжуватиметься без мит, що забезпечить можливість вибору для споживачів преміум-сегменту. Більше того, співвідношення цін може змінитися таким чином, що європейські товари стануть відносно привабливішими порівняно з дорожчими китайськими та турецькими аналогами, що потенційно загострить конкуренцію у верхньому ціновому сегменті.
Забезпечення потреб ринку
Ризик дефіциту товарів на ринку оцінюється як мін дорожчими китайськими й турецькими аналогамиімальний з огляду на поточний стан попиту, який стримується економічним спадом та відтоком населення. Українські виробники разом з альтернативними імпортерами здатні забезпечити внутрішні потреби.
За необхідності імпортні потоки можуть бути переорієнтовані на країни Центральної Європи, де розташовані виробництва радіаторів, або на альтернативних азійських постачальників.
Висновки
Антидемпінгові мита на радіатори з Китаю та Туреччини суттєво трансформують структуру ринку: скоротиться частка імпорту з цих країн, натомість зросте роль українських виробників і частково імпортерів з ЄС.
Це створює можливість для відновлення національних виробництв після періоду збитків та простоїв, але водночас покладає на них відповідальність не зловживати отриманою перевагою. Ключовим ризиком залишається потенційна монополізація ринку, оскільки фактично дві компанії за підтримки держави отримали значні конкурентні переваги.
Довгостроковий ефект залежатиме від формування здорового конкурентного середовища: чи виникне реальна конкуренція між українськими виробниками (та потенційними новими гравцями) за якістю і ціною, чи ринок буде штучно сегментований з підтриманням високих цін.
Якщо реалізується негативний сценарій, споживачі зіткнуться з обмеженням вибору та підвищенням цін. Позитивний сценарій передбачає становлення міцної галузі опалювального обладнання, здатної не лише забезпечити внутрішні потреби, але й вийти на експортні ринки сусідніх країн у майбутньому.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 2 934
