11-й Форум та Виставка Сталої Енергетики Центральної та Східної Європи SEF 2019 KYIV, що відбулися у Києві 16-18 жовтня, відзвітували присутнім про поточний стан розвитку «зеленої» енергетики в Україні та окреслили ряд проблемних питань стосовно перспектив та планів розширення галузі
Світ впевнено рухається у напрямку заміни традиційних викопних джерел енергії на відновлювані. «Точка неповернення» до старої моделі генерації була зафіксована ще п’ять років тому – тоді вперше тренд на здешевлення відновлюваної енергії перейшов важливу економічну межу: енергія у Європі та США, яку отримували із невикопних джерел, стала дешевшою порівняно із звичними способами генерації. Відтоді у світі сформувалася нова тенденція – здешевлення вартості енергії, що припадає на частку ВВП, при тому, що загальне споживання енергії зростає (див. рис. 1). Загалом в світі відбувається перерозподіл вкладень в енергосектор – зростає важливість модернізації енергомереж, що мають відповідати новим реаліям за рахунок гнучкості, можливості швидкої компенсації змінюваності (характерної для відновлюваної генерації) та для розширення загального доступу до енергії, зменшується частка інвестування у створення нових та у підтримку старих (традиційних) енергогенеруючих потужностей та послідовно збільшується відносна частина ВДЕ у загальній енергетичній «суміші».
Рис. 1. Загальні витрати на енергетику у світовому ВВП, 2017-2050 рр., %.
Джерело: Звіт DNV GL «Energy Transition Outlook 2019», вересень 2019 р.
Актуальні прогнози розвитку ВДЕ (див. рис. 2) та її впливу на трансформацію світової енергетики свідчать про подальше та незворотне зменшення вжитку технологій прямого спалення вуглеводнів, використання вугілля, нафти та, зрештою, і природнього газу, що згубно впливають на глобальну екологічну ситуацію.
Рис. 2. Прогнози світового вжитку енергії за різновидами,
1980-2050 рр., ЕДж / рік.
Джерело: Звіт DNV GL «Energy Transition Outlook 2019», вересень 2019 р.
Розширення частки ВДЕ супроводжується загальним зменшенням відносних витрат на ВДЕ-генерацію, що зумовлюється технологічним прогресом. Досягнувши певного рівня розвитку «зеленої» енергетики, цілеспрямоване субсидування ВДЕ буде поступово зменшуватися та переходити на суто конкурентні засади.
Процес переходу на ВДЕ означає т. з. «декарбонізацію» світової економіки, тобто значне скорочення або повну відмову від використання вуглеводневих енергоресурсів. Старе енергетичне лобі чинить шалений опір змінам енергетичної моделі, аби спинити чи хоча би ненадовго сповільнити розвиток «зеленої» генерації.
Супротив розвитку ВДЕ не оминув й Україну. Можливість турбулентних змін галузевого законодавства та нормативних документів неабияк збентежила учасників SEF 2019 KYIV, цей дискурс був у центрі уваги форуму.
Назагал частка ВДЕ-генерації у енергокошику України поки лишається незначною (див. рис. 3, 4), вона не перевищує навіть «критичну» межу у 10%, коли енергосистема потребуватиме спеціальних заходів щодо балансування змінюваної генерації, перерозподілу та акумулюванню тимчасово надлишкової енергії, тобто поки що енергосистема покладається на існуючі властивості щодо гнучкості. Проте під різними приводами старий енергобізнес чинить перешкоди впровадженню «чистої» енергії. Наразі, начебто турбуючись про інтереси споживачів, дуже гучно лунають тези про вартісність енергії з ВДЕ, що оплачується за спеціальним «зеленим» (тобто стимулюючим розвиток) тарифом. Такі цілеспрямовані інформаційні повідомлення мають на меті прийняття обмежень використання енергії з ВДЕ та зменшення «зелених» тарифів, навіть «заднім числом», тобто – вони націлені на згортання розвитку ВДЕ в Україні, що суперечить її законодавству, обов’язанням та світовим тенденціям.
Рис. 3. Структура виробництва та вартості енергії у загальному енергокошику України.
Джерело: Держенергоефективності, червень 2019 р.
Рис. 4. Обсяги генерації з ВДЕ в Україні, ГВт·/ год.
Джерело: Звіт «Renewable energy sector: Unlocking sustainable energy potential», National Investment Council of Ukraine, 2018 р.
«Сьогодні в Україні активно обговорюється питання необхідності сповільнення розвитку відновлюваної енергетики. Але весь супротив, який чиниться сьогодні – це останні спроби протидіяти прогресу та зберегти напрацьовані десятками років фінансові моделі. Ці люди нічого не хочуть змінювати, вони просто хочуть заробляти без будь-яких роздумів щодо екологічних наслідків, їх просто це не хвилює. Проте світ вже змінився і активний розвиток новітньої енергетики – це процес, який можна сповільнити, але вже не зупинити», – чітко зазначив директор IB Centre Europe Віталій Давій. Поки що український ринок «зеленої» енергетики приваблює іноземних та вітчизняних інвесторів, де законодавчо встановлені правила гри щодо гарантованого придбавання відновлюваної енергії та подальшої трансформації системи «зелених» тарифів до конкурентної аукціонної моделі. Існуюче законодавче забезпечення передбачає подальше зменшення рівня оплати за відновлювану енергію, але зберігає мотивуючі розміри та умови для розвитку справедливих умов ведення бізнесу. Додатковим фактором стабільності енергосистеми у разі збільшення частки змінюваної генерації безумовно стане усунення «перекосів» за регіонами у встановленій потужності ВДЕ-станцій, що будуються чи вже побудовані. Мають розвиватися відновлювані потужності різних рівнів – від великих станцій до регіональних, комунальних та приватних індивідуальних установок та якнайширше за географією. Оптимальне розподілення рівнів потужності зменшить коливання у енергосистемі та навіть дещо вирівняє перекоси у генерації, викликані природніми умовами.
Зрозуміло, що великі інвестори зацікавлені в побудові потужних станцій, але стратегічно правильно, коли створюються всі умови для інвесторів різного рівня та можливостей щодо доступу для залучення капіталу – і великого, і малого. Попри труднощі у встановлених законом тарифах для «домашніх» станцій, що наразі вже подолані, в Україні станом на перше півріччя 2019 р. було побудовано 4438 малих прибудинкових та дахових СЕС загальною потужністю 119 МВт.
Заступник міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Олексій Рябчин заявив, що урядовці планують створити разом з інвесторами «зеленої» енергетики окрему робочу групу для захисту інвестиційного клімату на українському ринку. «Інвестори вкладають гроші, платять податки, тому ми маємо спільно знайти вихід із ситуації, яка склалась на ринку [ініціатива введення квот для об'єктів відновлюваної енергетики і зміни тарифів – прим. ред.]. Енергетична «трилема» – це одночасне досягнення безпеки ресурсу, його економічності, а також екологічності. Всі ці речі повинні бути збалансовані, а для цього потрібне фінансове забезпечення. І це один з тих викликів, над яким ми активно працюємо у Міністерстві», – зазначив Олексій Рябчин у своєму виступі на SEF 2019 KYIV.
10 жовтня 2019 р. Міненерго опублікувало проект постанови «Про запровадження конкурентних умов стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії», у якій визначений порядок процедури підготовки та проведення аукціонів з розподілу квот підтримки виробників енергії з ВДЕ. За умкою урядовців, фахове обговорення нюансів та наслідків прийняття цього рішення дозволить уникнути негараздів в цьому сегменті існуючих проблем. Поки що не відбулися анонсовані раніше пілотні аукціони, тому потенційні інвестори не повністю усвідомлюють роботу через цей механізм. Також має відбутися фахова дискусія операторів галузі, експертів та чиновників щодо розміру річних квот, охоплених державною підтримкою, та мати чіткі перспективні плани Уряду по даній проблематиці.
Голова Держенергоефективності України Сергій Савчук зазначив, що завдяки існуванню «зеленого» тарифу (рис. 5) та створенню інших інвестиційних передумов «за останні 5 років у проекти в сфері сталої енергетики в Україні було вкладено 4 млрд. євро «зелених» інвестицій», що безумовно надало значний поштовх для активізації економіки, і потрібно зберегти передумови для зміцнення цього тренду. Український «зелений» тариф для деяких видів генерації не є найбільшим у Європі, як наголошують противники ВДЕ, але він був прийнятий з урахуванням умов, пріоритетів, наявності ресурсів та перспектив, рис. 5. До того ж, за словами С. Савчука, проекти сталої енергетики мають окрім економічного, значний екологічний вплив. Він висловив сподівання, що керівництво нинішнього Міністерства енергетики та захисту навколишнього середовища добре обізнане з проблемами галузі, тому що мало стосунок до розвитку «зеленої» енергетики, отже державна політика розвитку відновлюваних джерел енергії та енергоефективності буде продовжуватися і надалі, а процес залучення інвестицій, в тому числі і у розвиток енергомереж, триватиме.
Рис. 5. Порівняння «зелених» тарифів в Україні з деякими іншими країнами-членами ЄС (євро).
Джерело: Звіт Renewable energy sector: Unlocking sustainable energy potential», National Investment Council of Ukraine, 2018 р.
Важливим чинником довіри інвесторів є безперервність виконання державою взятих на себе зобов’язань, особливо із законодавчо зумовленої гарантованої оплати за видобуту ВДЕ. Директор державного підприємства «Гарантований покупець» Костянтин Петриковець відзвітував на Форумі, що очолювана ним організація вже підписала із генеруючими суб’єктами 468 двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії (РРА) за «зеленим» тарифом, а разом із укладеними договорами «prePPA» загальна встановлена потужність об’єктів ВДЕ, що охоплені стимулюючим зобов’язанням держави, становить наразі понад 1900 МВт.
Держава у відповідності до програми асоціації з ЄС має амбітні наміри до 2030 р. збільшити частку споживання електрики, отриманої з ВДЕ, до 30%. «Лише за 3 квартали 2019 р. порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень електрогенерації з ВДЕ збільшився на 117%, тобто більше ніж вдвічі». Подальший розвиток фінансових відносин держави та генеруючих суб’єктів вбачається у розширеному переході на аукціонну торгівлю, в чому відчувається підтримка від ЕК та EEC.
Окрім фінансових чинників велику роль у впровадженні сталого видобутку енергії з ВДЕ становитиме створення передумов для технологічних покращень функціонування мережі. «Значним чинником для сталого розвитку є паралельний розвиток та впровадження високотехнологічних маневрових потужностей для забезпечення холодних резервів, чим обумовлюється підтримка балансової надійності в системі», – підкреслив К. Петриковець. Тут йдеться також про технічні можливості акумулювання відновлюваної енергії, перегенерованої в сприятливий час, та швидкого її використання для підтримання якості енергії в мережі в час збільшеного попиту. Для цього є нагальна потреба у подальшому законодавчому та нормативному супроводі галузі.
«Сьогодні ми не можемо казати, що в Україні діє аж занадто високий «зелений» тариф, коли ми не врахували наявності в багатьох країнах безкоштовного приєднання до мережі для виробників «зеленої» енергії, а також створення сприятливих умов, які спрощують процедуру і зменшують витрати на розвиток будь-яких проектів. Україна може зменшити «зелений» тариф за рахунок менших витрат на підключення до електромереж, а також створення кращих умов для отримання дозволу на будівництво», – наголосив віце-президент Всесвітньої асоціації вітроенергетики Андрій Конеченков.
Додатково А. Конеченков, повідомив, що Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища свідоме щодо прогнозів, що до 2050 р. весь світ має досягти 86% виробництва електроенергії із ВДЕ, приблизно 40% з яких припадатиме на вітроенергетику. Отже, державні міністерства наразі мають надати цим прогнозам стратегічний характер та враховувати їх у власних програмах.
Окрім «тарифних» проблем другою надважливою темою на Форумі було обговорення наслідків декарбонізації та застосування блокчейн-технологій, як складової частини новітніх бізнес-моделей в енергетиці. Про це зокрема зауважив у своєму виступі Посол Італійської Республіки в Україні пан Давіде Ла Чеічіліа, акцентувавши увагу присутніх про необхідність всіляко підтримувати Паризьку кліматичну угоду як необхідний і незворотній процес, а також прагнути повного її виконання. Цьому сприятимуть сучасні інформаційно-управлінські підходи. «Ми запропонували каталізувати енергетичну транзицію за допомогою діджиталізації енергосистеми, яка має на меті оцифрувати інфраструктуру енергетики та сприяти стрімкому росту енергоефективності. Відновлювана енергетика гратиме в цій системі провідну роль», – повідомив Давіде Ла Чеічіліа. Стимулюванню прискорення побудови нових об`єктів відновлюваної енергетики сприятиме найширша діджиталізація галузі із залученням штучного інтелекту, що у свою чергу повністю змінить ландшафт індустрії та існуючі бізнес-моделі.
Генеральний директор Інституту кліматичних блокчейн-досліджень Аластейр Марке наголосив на потребі якнайглибшої децентралізації ринку електроенергії: «Рецепт успіху полягає в об'єднанні блокчейну та Інтернету (наприклад, розумними лічильниками) з доступним виробництвом відновлюваної енергії (наприклад, даховими сонячними панелями) та обладнанням для зберігання електроенергії». Технологія блокчейн допоможе спростити структуру ціноутворення та ідентифікувати походження ВДЕ за допомогою безпосередньої торгівлі у мікромережі, допоможе запобігти платіжним шахрайствам, надасть можливість працювати без посередників, забезпечить майже миттєві розрахунки та суттєво збільшить можливості акумулювання та балансування у мережі.
На думку Сергія Шакалова, директора компанії KNESS – одного із потужних гравців ринку ВДЕ в Україні – від вугільної електрогенерації країна може відмовитися вже влітку 2025 р. Він також звернув увагу на проблему нестачі технічних ресурсів для балансування енергетичної системи. «Ми маємо ділити балансування на декілька типів: добове балансування, тижневе балансування і сезонне балансування. На даний час Україна має велику потребу балансування всередині доби. Це питання можуть вирішити електрохімічні акумулятори, але без державної підтримки цей бізнес не буде мати перспектив», – зробив висновок С. Шакалов у своєму виступі на Форумі. Для забезпечення тижневого балансування варто звернути увагу на водневі технології – водневий транспорт та систему підмішування до 5% «зеленого» водню в газову мережу. Для сезонного балансування технічно доцільно використовувати водень у якості первинного палива, яке може повністю замінити викопні газ, вугілля та нафту, зберігаючи властивості швидкого маневрування потужністю подібно газотурбінним енергоустановкам. Проте втілення новітніх технологій має здійснюватись вже зараз. Аби Україна дуже швидко не опинилась на узбіччі прогресу в енергетиці, держава має створити законодавчі, нормативні та інвестиційні передумови.
Про нагальність змін та встановлення практики сталого партнерства держави та бізнесу висловився Віталій Тимощенко, генеральний директор ТОВ «Блок Мастер Україна»: «Кліматична ситуація свідчить, що ми не можемо чекати, коли самі собою відбудуться зміни та стануться інвестиції в сектор відновлюваних джерел. Наше авдання – разом створити такі механізми та засоби впливу на ситуацію, щоби шлях до енергетичної незалежності та «зеленої» енергетики став безальтернативним».
Генеральний директор ДТЕК ВДЕ Філіп Лекебуш зробив наголос на механізмі ефективної імплементації «зелених» аукціонів, що прийдуть на заміну системі «зелених» тарифів.
«Україна сьогодні має унікальну перевагу. Наздоганяючи європейських лідерів у галузі відновлюваної енергетики, країна може перейняти найкращий досвід. В результаті держава впровадить найефективнішу систему і отримає зиск від нижчих цін на відновлювані джерела енергії для потреб України», – вважає Філіп Лекебуш.
На думку Дмитра Лукомського, гендиректора компанії Avenston, новий національний план дій щодо розвитку ВДЕ до 2030 р. має втілити в собі максимально можливі зусилля України в технічному та економічному сенсі, що спрямовуються для збільшення частки відновлюваної енергії, для чого треба проаналізувати та враховувати вже досягнуті результати. Потрібно законодавчо закріпити таку енергетичну стратегію України, яка має на меті досягнення 25% «зеленої» генерації. Крім цього необхідно розробити окрему стратегію розвитку відновлюваної енергетики в Україні для усунення всіх наявних недоліків енергетичної інфраструктури та таких, що можуть з’явитися додатково.
Учасниками 11-го Форуму та Виставки Сталої Енергетики Центральної та Східної Європи SEF 2019 KYIV цьогоріч стали понад 600 учасників – власників та топ-енеджерів компаній, було залучено понад 70 спікерів з 39 країн. Свою експозицію на виставці SEF 2019 KYIV запропонували понад 130 українських і міжнародних компаній. Партнерами SEF 2019 KYIV стали компанії: KNESS, Blockmaster, Helios Strategia, Longi Solar, Avenston, Trina Solar, Jolywood, Solar Systems, DTEK, Jinko Solar, Solar Steelconstruction, Huawei (Photomate), Atmosfera, Sungrow, Ingeteam, JA Solar, Recom, Fronius, Unisolar, Zucchetti Centro Sistemi, Solaredge, Volten, PhonoSolar, Odeskabel, Karbon, SPP Development, Ukrgasbank. Організатор і продюсер SEF 2019 KYIV – Центр інноваційного бізнесу (IB Centre).
Мультимедійне видання AW-Therm традиційний інформаційний спонсор Форуму SEF KYIV та учасник спціалізованої виставки.
Нагадаємо, що наступна важлива галузева подія від організації IB Centre відбудеться в Києві вже навесні, 7-9 квітня 2020 р: 9-та Конференція та Виставка Сонячної Енергетики Центральної та Східної Європи CISOLAR 2020.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 2 685
