Квартирний тепловий пункт: переваги та особливості застосування

В даний час питання підвищення енергоефективності в сфері ЖКГ є найбільш важливими та обговорюваними в Україні. Вже давно стало актуальним питання індивідуального обліку споживаної мешканцями теплової енергії

Складність з реалізацією індивідуального обліку теплоспоживання в стоякових системах опалення призвела до значного зростання квартирних горизонтальних систем опалення, які застосовуються в новому будівництві. Можливість економити на опаленні за допомогою вибору власного температурного режиму отримала логічне продовження в можливості заощаджувати на гарячому водопостачанні. Така можливість надається мешканцю при використанні системи опалення з квартирними тепловими пунктами.

Під квартирними тепловими пунктами (КТП) маються на увазі комплект арматури та пристроїв, призначених для приготування гарячої води за допомогою теплообмінника за допомогою тепла від системи опалення. Залежно від призначення станції вони можуть використовуватися тільки для приготування ГВС, або додатково для підключення квартирної системи опалення.

Відео. Застосування квартирного теплового пункту (КТП) у клубному домі

При вирішенні подібних завдань Oventrop пропонує станції Regudis W-HTU та нові Regudis W-THE з електронним регулюванням, які добре зарекомендували себе та успішно застосовуються в багатоквартирних будинках та котеджних селищах.

Принципова схема КТП

Перш за все розглянемо принципову схему станції Regudis W-HTU. При відсутності розбору гарячої води станція працює в режимі опалення (рис. 1). Теплоносій, оминаючи теплообмінник, направляється в систему опалення квартири. У режимі підготовки ГВП весь теплоносій пропускається через теплообмінник (рис. 2). Пріоритет по ГВП задається пропорційним регулятором мембранного типу, який при споживанні гарячої води перекриває зворотну лінію системи опалення. Максимальна потужність для цієї моделі 17 л/хв гарячої води або 42 кВт.

Рис.1 Regudis W в режимі опалення

Розрахункову температуру гарячої води можна налаштувати в діапазоні від 40 до 70°C, пам’ятаючи про те, що втрата температурного напору на теплообміннику становить мінімум 15°C. Такимчином, мінімальна температура в контурі подачі системи опалення будинку не повинна бути нижче 55°C.

Рис. 2. Regudis W в режимі підготовки гарячої води

Даний факт накладає обмеження на застосовність Regudis W-HTU, оскільки магістральні та розподільчі теплові мережі мають різний температурний графік. При цьому температурний графік розподільчих тепломереж виключає можливість приготування гарячої води в КТП, через те що температура теплоносія може опускатися нижче 55°C.

З огляду на це застосування КТП доцільно у випадку встановлення у будинку дахової котельні. При цьому її температурний графік необхідно налаштовувати на мінімальну температуру теплоносія 70°С.

Трохи іншу конструкцію має більш сучасна модель Regudis W-HTE (рис. 3), де замість механічного пропорційного регулятора встановлено вентиль із електронним регулюванням витрати через теплообмінник. Ще одна відмінність – більш потужний теплообмінник з максимальною витратою до 25 л/ хв. Ця особливість дозволяє станції Regudis W-HTE працювати за меншого температурного напору й, тим самим, не мати суттєвої залежності від температури теплоносія.

Рис. 3. Regudis W-HTE

З урахуванням того, що в нашій країні частка централізованого теплопостачання з підготовкою гарячої води тепломережами досить велика у порівнянні з більшістю європейських країн, поширеність рішень з квартирними тепловими пунктами зараз значно нижче аніж, наприклад, в Німеччині, Туреччині або в прибалтійських країнах. Додаткову складність у популяризації подібних енергоефективних рішень створює низька компетенція в цьому питанні проєктних та експлуатаційних організацій.

З урахуванням відсутності великого практичного досвіду щодо застосування даних рішень в Україні, цікаво буде привести техніко-економічні показники для будинків з КТП в сусідніх країнах.

Приклад застосування КТП

Розглянемо для прикладу житловий багатоквартирний будинок на 36 квартир у м. Вільнюсі (Литва), в якому у 2010 р. проводилась реконструкція із застосуванням квартирних теплових пунктів. Крім застосування КТП з метою підвищення енергоефективності будівлі були проведені заходи з утеплення огороджувальних конструкцій, встановлені сучасні прилади опалення з терморегуляторами, геліосистема, накопичувальний бак для системи опалення та бойлер непрямого нагріву для системи ГВП.

Внаслідок проведеної реконструкції питоме споживання теплової енергії в будинку знизилося з 363,14 кВт/(м² ·рік) (клас ефективності E) до 148,73 кВт/(м² ·рік) (клас ефективності B). При цьому треба врахувати, що сталося й якісне поліпшення комфорту в будинку: якщо до модернізації температура в зимові місяці в деяких квартирах не піднімалася вище 14°C, а для водопостачання використовувалася вода з системи опалення теплових мереж (відкрита система теплопостачання), то після модернізації температура в квартирах становить близько 20°C при базовому налаштуванні радіаторних термостатів. Крім того, жителі можуть користуватися гігієнічно бездоганною водою, яка готується в проточному режимі, що виключає розмноження хвороботворних бактерій.

І звичайно ж, не слід забувати про можливість індивідуального обліку теплової енергії на потреби опалення та ГВП, так само як й про можливість її раціональної витрати, що визначається кожним мешканцем індивідуально.