Безпека і стабільність роботи опалювального обладнання в значній мірі залежить від правильного вибору конструкції системи димовидалення та її монтажу. Залежно від конструктивних особливостей котлів є кілька варіантів організації відведення димових газів: від котлів з відкритою камерою згоряння (традиційний димохід з природною тягою) і від котлів із закритою камерою згоряння (традиційні турбовані та конденсаційні котли, з використанням коаксіальних або роздільних димоходів)
При виборі (розрахунку) димоходу з природною тягою необхідно пам'ятати про деякі параметри, які впливають на ефективність димоходу. Від цих параметрів залежить тяга в димоході, тобто розрідження в трубі через різницю температур і тиску, під дією якого створюється димовий потік. Чим вище димова труба - тим більша різниця тисків і тим більшою буде тяга. Але занадто велика тяга шкідлива, в котлі може виникнути так званий ефект "відрив полум'я", а також може знижуватися ККД котла через велику кількість повітря, що проходить через теплообмінник. Діаметр димоходу необхідно підбирати за кількістю димових газів, вироблених котлом на максимальній потужності. Площа перерізу димоходу повинна бути не менше площі перерізу димохідного патрубка котла. Малий переріз димоходу не забезпечить видалення всього обсягу продуктів згоряння, а надто великий буде призводити до зменшення тяги. Найбільш оптимальною формою димоходу є коло. Квадратна або прямокутна форма перерізу знижує тягу. Також, чим більш гладкою є внутрішня поверхня стінок димоходу, тим вищою тяга (зменшується опір повітряному потоку, зменшується відкладення сажі). При підборі димоходу необхідно враховувати такі вимоги. Димохід повинен бути герметичним, пожежобезпечним, стійким до корозії і перепаду температур, теплоізольованим, простим у монтажі та в обслуговуванні.
На ринку України зараз представлена величезна кількість різних типів димоходів з різних матеріалів. Є можливість встановити цегляні, керамічні, сталеві, азбоцементні або склопластикові димоходи.
На сьогодні цегляні димоходи не витримують конкуренції з іншими матеріалами через свої недоліки, головні з яких − громіздкість конструкції (необхідний фундамент), високий опір потоку через нерівності поверхні та квадратного перерізу, в кутах каналу йде накопичення сажі. Також цегляна кладка дуже швидко руйнується під впливом кислотного конденсату, який утворюється при конденсації водяної пари при згорянні газу, і перепаду температур.
Азбоцементні димоходи не використовуються у житлових приміщеннях з міркувань екології (азбест є канцерогеном). Також азбоцемент не любить перепадів температур і з часом може прогорати.
Димохід з кераміки відрізняється простим монтажем, але не технологічний при організації горизонтальних ділянок трубопроводу. Оскільки внутрішня поверхня керамічних труб гладка, тяга в таких димоходах дуже висока, і вони рідше потребують очищення від сажі. Важливим чинником є також їх висока пожежобезпечність.
На сьогодні найбільш оптимальним варіантом є сталевий неіржавіючий димар. Його переваги – простота монтажу, надійність конструкції, гладка внутрішня поверхня, пожежобезпечність, стійкість до перепадів температур і впливу кислотного конденсату.
У котлів із закритою камерою згоряння (з примусовим відведенням димових газів) є кілька різних систем димовидалення.
Найбільш поширена – це коаксіальна, коли забір повітря в камеру згоряння відбувається по зовнішній трубі, а видалення продуктів згоряння – по внутрішній. Діаметр таких труб становитьзазвичай 60/100 мм. Довжина секції – 1 м, але в разі необхідності довжину труби можна збільшити до 5 м, а також змінити напрямок труби за допомогою спеціальних відводів з кутом 90° або 45° (необхідно пам'ятати, що відведення 90° зменшує максимальну довжину димоходу на 1 м, а відведення – 45° на 0,5 м). Зовнішня труба виготовляється з емальованої сталі, а внутрішня – з алюмінію.
Рідше використовуються комплекти з роздільним димоходом, коли забір повітря в камеру згоряння відбувається по одній трубі, а викид димових газів – по іншій. Матеріал труб – емальований алюміній (антикородал) або алюміній без покриття. Зазвичай такі системи встановлюються тоді, коли відстань від котла до зовнішньої стіни перевищує 5 м (сумарна довжина труб роздільного димоходу може бути до 30 м) або коли необхідним є роздільний забір повітря і видалення диму, наприклад, у багатоповерхових будинках.
При встановленні комплекту з роздільним димоходом є можливість використання спеціального коаксіального адаптера, коли труби забору повітря і видалення димових газів об'єднуються в коаксіальний наконечник. Також роздільні димоходи BAXI можуть комплектуватися системою AFR, яка дозволяє регулювати кількість повітря, що надходить у камеру згоряння котла, тим самим оптимізуючи процес згоряння. Є можливість встановлення вертикального дахового комплекту. При цьому також використовується коаксіальний наконечник (вертикальний), який виводиться через дах. Такі димоходи встановлюються переважно в будинках, де важливий зовнішній вигляд фасаду, а також екологічність, оскільки поле розсіювання димових газів знаходиться вище покрівлі. Максимальна довжина такого димоходу – 15 м.
У європейській класифікації існує кілька типів систем димовидалення, які мають позначення C12, C32, C42, C52, C82, B22 і т. п.
Тип В – газовий апарат із системою димовидалення використовує для горіння повітря із приміщення, в якому він встановлений.
Тип С – газовий апарат із системою димовидалення, яка забирає повітря для горіння із зовнішнього простору або із загальної шахти, таз якого продукти згоряння виводяться назовні або в загальну шахту; шахтою є будівельна частина споруди, наприклад, димова
труба, димовий канал і т. п.
Перша цифра визначає спосіб підведення повітря для горіння до приладу та спосіб відведення продуктів згоряння. Друга цифра визначає, чи йде мова про прилад з природною тягою, з вентилятором для витяжки продуктів згоряння (за пальником) або вентилятором для нагнітання повітря (перед пальником).
При монтажі димохідної системи котлів закритою камерою згоряння необхідно враховувати кілька факторів. Якщо довжина коаксіального димоходу не перевищує 1 м, слід встановлювати спеціальну діафрагму на повітропровід котла. Це необхідно для компенсації тяги, оскільки потужність вентилятора розрахована на роботу при максимальній довжині димоходу та при відсутності
діафрагми в камеру згоряння буде потрапляти надмірна кількість повітря, що буде призводити до зменшення ККД котла.
При монтажі димоходу необхідно забезпечити нахил труби в бік вулиці – 1 см на кожний метр її довжини.
Коаксіальна труба повинна виступати із стіни не більше ніж на довжину наконечника (зайве обрізується з внутрішньої сторони). Таким чином труба захищається від обмерзання в холодну пору року. Видалення димових газів в конденсаційних котлах відбувається таким же чином, як і у котлів стандартної ефективності із закритою камерою згоряння. Однак з деякими відмінностями, які пов'язані, в першу чергу, з конденсатом, що утворюється в димовій трубі. Конденсат має кислотне середовище, тому димохідна труба виготовляється з пластику – поліпропілену. Цей матеріал добре протистоїть агресивному конденсату та витримує температуру димових газів (в конденсаційних котлах температура димових газів – 40-80°С). При монтажі необхідно забезпечити нахил труб у бік котла – 1 см на кожний метр довжини, щоб конденсат зливався у котел. Всередині котла є спеціальні патрубки, за якими конденсат буде утилізуватися в каналізацію.
Котельне обладнання BAXI зігріє ваш дім і зробить його комфортним і сучасним.
Представництво BAXI S.p.A. в Україні
01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 121, оф. 4
Тел./факс: +38 044 235-96-59
Е-mail: BAXI@email.ua
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 8 781
Чи можна запінити коаксіальну трубу конденсаційного котла?
Ні, запінення димоходу котла перекриє доступ повітря у котел, а також видалення димових газів, що призведе до унеможливлення нормальної роботи котла та його зупинку.
можна, ВОГНЕСТІЙКОЮ піною, мається на увазі щілина між димоходом і стіною.