Україна вступає у п’ятий опалювальний сезон в умовах повномасштабної війни. Цього разу підготовка зосереджена на завчасному створенні автономної та захищеної системи енергозабезпечення з урахуванням ризику ударів по інфраструктурі. Про це свідчать дані Міністерства розвитку громад і територій, оприлюднені 1 липня 2026 року, й коментарі віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби
Чотири напрями планів стійкості
В основі підготовки – комплексні плани стійкості, розроблені на рівні громад, узгоджені на обласному рівні та затверджені урядом і РНБО. Вони охоплюють чотири напрями:
- фізичний (інженерний) захист об’єктів критичної інфраструктури;
- розвиток розподіленої генерації електричної енергії;
- резервування джерел теплової енергії;
- стабільне водопостачання та водовідведення.
Мета – забезпечити основні об’єкти резервними джерелами електроживлення та/або джерелами теплової енергії на випадок пошкодження централізованих систем електро- чи теплопостачання.
Масштаб фінансування
Загальну вартість реалізації планів стійкості в країні оцінюють у 68 млрд грн. Кошти надходять із двох джерел: 27,5 млрд грн уже виділено з резервного фонду, ще понад 40 млрд грн передбачено змінами до державного бюджету, які підтримала Верховна Рада.
Проміжні результати: цифри станом на 1 липня
За даними Мінрозвитку, до роботи в зимових умовах уже підготовлено:
- понад 41 000 житлових будинків;
- понад 6 500 соціальних об’єктів;
- понад 5 200 котелень;
- понад 5 200 км теплових мереж.
У межах захисту критичної інфраструктури роботи завершено на 110 із 576 об’єктів енергетики, систем життєзабезпечення та залізничної інфраструктури.
На розвиток розподілених енергетичних рішень уже спрямовано понад 4,5 млрд грн – це блочно-модульні котельні, когенераційні установки та резервні джерела електроживлення. Рівень забезпечення об’єктів тепло- та водопостачання резервними джерелами електроживлення наблизився до 77%.
До підготовки долучаються міжнародні партнери: громади вже отримали десятки когенераційних установок, сотні одиниць теплогенерувального обладнання та понад 1 100 дизельних генераторів для підприємств тепло- та водопостачання.
Автономне електроживлення встановлюють для об’єктів інфраструктури й окремих багатоквартирних будинків. За даними програми «СвітлоДІМ», станом на 1 липня фінансування отримали вже понад 2 300 будинків – у 18 разів більше, ніж на старті програми в лютому. Мешканці дедалі частіше обирають не електрогенератори, а акумуляторні батареї та інвертори – разом вони становлять понад дві третини всіх запланованих закупівель.
Регуляторну процедуру відновлення теплопостачання після ударів також спростили: НКРЕКП оновила порядок приєднання резервних джерел теплової енергії до газорозподільних систем. Це дає змогу швидше вводити в роботу резервні котельні у разі пошкодження обстрілами основних ТЕЦ, ТЕС чи інших теплогенерувальних об’єктів.
Київ: найскладніша ділянка підготовки
Підготовка столиці залишається окремим проблемним напрямом. Система теплопостачання Києва історично є високоцентралізованою: на три основні джерела теплової енергії припадає 90% теплової потужності для потреб населення (джерело не уточнює, чи йдеться про встановлену потужність, фактичний відпуск тепла, чи покриття пікового навантаження), що створює системний ризик у разі удару по будь-якому з цих джерел.
Уточнений план стійкості міста, який уряд отримав напередодні інтерв’ю з Кулебою, за оцінкою урядовця, не повністю покриває потреби киян. Міського голову зобов’язали терміново виправити виявлені недоліки, а саму ситуацію запропонували розглянути на засіданні РНБО. Це свідчить про серйозність претензій до темпів і якості підготовки.
Держава бере на себе половину вартості заходів: із загальної суми 30 млрд грн вона покриває 50%. Кулеба окремо наголосив на масштабі цього внеску. Паралельно Агентство відновлення забезпечує захист 19 об’єктів критичної інфраструктури міста та реалізує окремий проєкт розгортання резервного теплопостачання (за офіційною назвою – «альтернативне теплопостачання»).
Водночас уряд наголошує: без чіткого визначення пріоритетів витрат місцевого бюджету і концентрації зусиль київської влади навіть подвоєне фінансування не гарантує готовності систем теплопостачання до опалювального сезону.
Довідково: за даними столичної адміністрації, повний бюджет підготовки енергетичної інфраструктури Києва до сезону 2026/2027 становить 67,48 млрд грн, і найбільша стаття витрат у ньому – приблизно 22,36 млрд грн – це резервне електроживлення обладнання систем теплопостачання (детальніше – у новині про оновлені правила приєднання резервних джерел теплової енергії; точний склад цієї статті бюджету – чи охоплює вона також резервні джерела теплової енергії – джерела наразі не деталізують). Ця сума більша за озвучені 30 млрд грн плану стійкості, оскільки охоплює весь комплекс підготовчих заходів міста, а не лише напрями, підзвітні РНБО.
Головне
За п’ять років війни підхід до підготовки до зими змінився: держава заздалегідь створює резервні джерела теплової та електричної енергії для будинків, лікарень і підприємств водопостачання та водовідведення з урахуванням ризику виходу основних джерел з ладу. На це вже спрямовано десятки мільярдів гривень. Найбільше уваги зосереджено на Києві – місті, де ризик високий через залежність від трьох великих джерел теплової енергії. Результат підготовки стане зрозумілим цієї зими.
Часті запитання (FAQ) про опалювальний сезон 2026/2027
Які чотири основні напрями охоплюють комплексні плани стійкості інфраструктури до зимового періоду?
Комплексні плани стійкості детально охоплюють чотири стратегічні напрями: фізичний захист об’єктів критичної інфраструктури, розвиток розподіленої генерації електричної енергії, резервування джерел теплової енергії, а також стабільне водопостачання та водовідведення. Ці заходи розробляються безпосередньо на рівні громад, узгоджуються на обласному рівні та затверджуються урядом і РНБО. Головною метою планів є забезпечення ключових об'єктів резервним живленням на випадок руйнування централізованих мереж.
Який загальний масштаб фінансування передбачено для повної реалізації планів стійкості в Україні?
Загальна вартість реалізації затверджених планів стійкості по всій країні офіційно оцінюється у 68 млрд грн. Фінансування забезпечується з двох основних державних джерел: 27,5 млрд грн уже виділено безпосередньо з резервного фонду, а ще понад 40 млрд грн передбачено за рахунок підтриманих Верховною Радою змін до державного бюджету. Окремо для Києва діє план вартістю 30 млрд грн, половину з якого покриває держава.
Які проміжні результати підготовки котелень та інфраструктурних об'єктів зафіксовано на початок липня 2026 року?
Станом на 1 липня 2026 року в країні до роботи підготовлено понад 5 200 котелень та понад 5 200 кілометрів теплових мереж. У житловому та соціальному секторах підготовку завершено у понад 41 000 житлових будинків та понад 6 500 соціальних об’єктів. На реалізацію розподілених енергетичних рішень, таких як блочно-модульні котельні та когенераційні установки, спрямовано понад 4,5 млрд грн, що дозволило довести рівень забезпечення об’єктів тепло- та водопостачання резервним живленням до 77%.
Які кроки зроблено для спрощення процедури відновлення теплопостачання після можливих пошкоджень обстрілами?
Регуляторна процедура відновлення була спрощена завдяки тому, що НКРЕКП оновила чинний порядок приєднання резервних джерел теплової енергії до газорозподільних систем. Це рішення дозволяє оперативно вводити в експлуатацію та підключати резервні котельні у разі пошкодження обстрілами основних ТЕЦ, ТЕС або інших великих теплогенерувальних об’єктів. Таким чином суттєво скорочуються терміни відновлення подачі тепла до споживачів.
Чому централізована система теплопостачання міста Києва створює підвищені системні ризики?
Система теплопостачання столиці є історично високоцентралізованою, оскільки всього на три основні джерела теплової енергії припадає 90% теплової потужності для потреб населення. Така конфігурація генерує серйозний системний ризик у разі виведення з ладу будь-якого з цих об'єктів. Для мінімізації загроз Агентство відновлення забезпечує захист 19 критичних об’єктів міста та реалізує окремий проєкт розгортання альтернативного теплопостачання.
Більше важливих статей і новин в Telegram-каналі та корисні відео на Youtube-каналі та у TikTok. Долучайтесь!
Переглянуто: 437 / 2026-07-09 10:01:53
